Тема 8: Гроші та інфляція

1. Виникнення, суть і види грошей.

2. Функції грошей та їх еволюція.

3. Грошовий обмін і закони.

4. Інфляція, її суть, причини.

5. Види і соціально-економічні наслідки інфляції.

1. Гроші – це категорія товарного виробництва, яке не може існувати без грошового обігу в умовах ринку. Гроші – це загальний еквівалент вартості товарів. Гроші – це особливий товар, який стхійно виділяється з усіх інших товарів для виконання функцій загального еквівалента вартості. Різні економічні школи досліджують суть грошей і дали різні пояснення суті грошей. Історично першими грошима у різних народів роль грошей відігравали різні продукти, які найбільше цінувалися:

• домашній скот;

• сіль;

• цінне хутро;

• зерно;

• дорогоцінне каміння.

Пізніше роль грошей перейшла до золота і срібла. У 18 ст. з’явилися золоті і срібні монети, згодом паперові гроші. В сучасних умовах на зміну паперовим грошам приходять електронні гроші (картки).

Концепції походження грошей:

• раціоналістична – розглядає суть грошей, як резульат угоди, домовленність між людьми про надання грошам сили і ролі посередника при обміні товарів;

• суб’єктивно-психологічна – розглядає суть грошей, як певну соціальну умовність, угоду між людьми про те, що паперові банкноти вимірюють вартість;

• еволюційна – гроші є результатом суспільного поділу праці і розвитку товарного виробництва, при цьому роль грошей відіграє один товар – золото, яке відіграє роль загального еквівалента;

• неокласична – грошима може бути все, що люди визнають за гроші і обмінюють.

Ці концепціі поділяються на такі напрями:

• металістична теорія грошей (16 та 17 ст.) – грошима були металеві гроші, золото і срібло, які відігравали роль вартості і накопичення багатства;

• кілкісна теорія грошей (17 ст.) – за якою вартість грошей була обернено-пропорційна до їх кількості, при чому гроші виконували функцію засобів обігу;

• марксистська теорія грошей (19-20 ст.) – гроші є товаром, який виділяється з-поміж інших товарів і представляє собою зо формою облік затрат праці товаровиробників.

Еволюція грошей (марсистська теорія):

1. проста або випадкова форма вартості;

2. повна або розгорнута форма вартості, за якою один товар прирівнювався до вартості багатьох інших, що свідчило про регулярний обмін товару;

3. загальна форма вартості, за якою з’являвся один товар, у якому починали вімірювати свою вартість всі інші товари;

4. грошова форма вартості, яка означала, що всі товари прирівнювалися до певної кількості золотих або срібних монет.

2. Функції грошей:

• гроші є мірою вартості усіх товарів, є загальним еквівалентом усіх товарів;

• гроші є засобом обліку. Товар, який проходить від продавця до покупця опосередовується грошима, вони є формою мінових відносин між людьми;

• гроші є засобом накопичення, а золоті – утворення скарбів;

• гроші є засобом платежу.

Форми грошей:

1. певні цінні товари;

2. благородні метали;

3. кредитні гроші.

Грошові системи:

• товарно-грошова;

• металево-грошова;

• кредитно-грошова.

3. Рух грошей здійснюється в рамках грошової системи. Грошова система – форма організації грошового обміну. Вона включає в себе такі елементи:

1. масштаб цін грошової одиниці;

2. порядок карбування монет;

3. порядок емісії грошей;

4. організацію безготівкового обороту грошей.

Кількість грошей у обігу для даної країни повинна бути точно визначена. Вона повинна бути відповідною до обсягу національного виробництва товарів, послуг протягом певного періода. Закон грошового обігу: кількість грошей залежить від суми цін товарів і швидкості обертання грошової одиниці протягом певного періоду.

Кількість грошей = сума цін / швидкість обертання однієї грошової одиниці.

Чим більша швидкість обертання однієї грошової одиниці, тим менша кількість грошей потрібна для обігу. Закон грошового обігу показує, що кількість грошей, що беребуває в обігу, прямо залежить від рівня цін і обернена від швидкості обертання однієї грошової одиниці.

4. В умовах розвинутого товарного виробництва роль грошей виконували золоті і срібні монети, пізніше – тільки золото. Воно було загальним еквівалентом вартості всіх товарів, але поступово виникли труднощі в обміні золотих монет, бо вони стиралися. Крім цього урядам країн все тяжче було підтримувати достатній запас золота для чеканки монет. У 18 ст. починається перехід від золотих до паперових грошей. Вони не мали вартості і були тільки знаками золотих грошей. Кількість випущеніх паперових грошей дорівнювала масі золотих грошей, що не вело до інфляції. Якщо уряд країни друкував більшу кількість паперових грошей, ніж обсяг золотих грошей, то паперові гроші втрачали свою купівельну спроможність, і внаслідок цього ціни зростали. В сучасних умовах кількість паперових грошей відповідає ціні всіх випущених товарів і послуг за певний період. Інфляція – це загальне підвищення рівня цін в країні на всі товари і послуги. Вона означає знецінювання грошей – коли кількість грошей перевищує ринкову вартість випущених товарів.

Причини інфляції:

• надмірна маса паперових грошей в обігу по відношенню до обсягу національних продуктів;

• швидке зростання доходів населення в період економічного піднесення в країні;

• зниження обсягу виробництва товарів і послуг в період економічного спаду;

• дизпропорції в народному господарстві і в структурі галузей, при якій більше продукції виробляється галузями, що виробляють засоби виробництва; менше ніж потрібно – галузями, що виробляють товари народного споживання;

• монополістичні тенденції в економіці, які ведуть до утворення монопольно високих цін на свою продуцію;

• підвищення цін на імпортовані енергоносії і сировину, без яких не розвивається вітчизняне виробництво;

• зростання витрат держави на утримання правлінського апарату, армії.

5. Види інфляції:

• помірна або повзуча, при якій ціни на товари підвищуються від 5% до 10% на рік. Вона не спричиняє значних змін в економіці;

• галопуюча або стрибкоподібна, коли ціни підвищуються від 10% до 100% на рік. Вона є важкорегульованою, ціни підвищуються стрибками і охоплюють всі галузі, її тяжко приховати. Галопуюча інфляція була в СРСР з кінця 80-х років. 1986 року – інфляція – 6,5%; 1988 – 9,5%; 1989 – 11%; 1990 – 20%; 1991 – 25%;

• гіперінфляція – ціни підвищуються від 100% до 1000% на рік. З 19991 року вона була у всіх республіках СРСР та у всіх постсоціалістичних країнах Європи. На початку 90-х років інфляція перевищувала 1000% на рік. Гіперінфляція може бути супергіперінфляцією, коли ціни підвищуються на декілька відсотків щодня. Вона була в Україні 1992-1994 років і досягала 3500% на рік;

• збалансована (ціни підвищуються однаково пропорційно у всіх галузях);

• незбалансована (ціни підвищуються в одних галузях швидше, ніж в інших);

• очікувана;

• неочікувана;

• внутрішня і зовнішня;

• локальна і світова.

Соціально-економічні наслідки інфляції:

• знецінення трудових заощаджень населення;

• посилення соціальної і політичної напруженості в суспільстві;

• посалаблення мотивації до високопродуктивної праці;

• криза державних фінансів;

• зменшення інвестиційної активності виробників;

• криза в банківській сфері;

• переорієнтація виробничої діяльності на посередницьку.