- •Волкова л.А. Основи водогосподарської екології та природокористування інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення
- •Для студентів напряму підготовки 6.040106 “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”
- •Опис навчальної дисципліни “Основи водогосподарської екології та природокористування”
- •Розподіл балів, які присвоюються студентам
- •Програма навчальної дисципліни
- •Тема 8. Правова система управління природокористуванням.
- •Змістовий модуль 1 Наукові засади раціонального природокористування навколишнього середовища.
- •Тема 1. Вступ до концепції природокористування.
- •Тема 2. Структура навколишнього середовища.
- •Змістовий модуль 2 Організаційні та правові засади раціонального природокористування
- •Методичні рекомендації до вивчення окремих змістових модулів
- •Тема 1. Вступ до концепції природокористування
- •1.2. Предмет, мета та завдання дисципліни
- •1.3. Поняття про природокористування
- •Природокористування –– це сукупність всіх форм експлуатації людиною природно-ресурсного потенціалу певної території (акваторії) та комплексу заходів щодо його збереження.
- •1.5. Головні принципи охорони навколишнього природного середовища
- •1.6. Мотиви раціонального природокористування та охорони природи
- •1.7. Правила раціонального природокористування та охорони природи
- •1.8. Поняття про водогосподарську екологію
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2. Структура навколишнього середовища
- •2.1. Природна (географічна) оболонка
- •2.2. Атмосфера
- •2.3. Гідросфера
- •2.4. Літосфера
- •Співвідношення гірських порід земної кори (г.В.Войткевич, в.А. Вронский, 1996)
- •2.5. Біосфера
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3. Природні ресурси та їх класифікація
- •3.2. Природні ресурси загальнодержавного і місцевого значення
- •3.3. Кадастри природних ресурсів
- •3.4. Класифікація природних ресурсів
- •3.5. Природно-промислові ресурси
- •3.6. Додержання екологічних вимог при використанні природних ресурсів
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 4. Основні види та умови природокористування
- •4.1. Види природокористування
- •А) сільськогосподарське природокористування (землеко-ристування) яке характеризується переважаючим напрямом спеціалізації;
- •4.2. Ліцензування природокористування
- •4.3. Лімітування природокористування
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5. Забруднення навколишнього природного середовища
- •5.1. Природно-техногенна геосистема та основні принципи їі функціонування
- •5.2. Види забруднення
- •5.3. Джерела забруднення
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6. Оцінка якості природного середовища
- •6.2.2.1. Відходи
- •6.1.Основні терміни і поняття
- •6.2. Санітарно-гігієнічні нормативи
- •6.2.1. Нормування якості поверхневих вод
- •6.2.2. Нормування забруднення ґрунтів
- •6.2.2.1. Відходи
- •6.2.3. Нормування якості атмосферного повітря
- •6.2.4. Нормативи гранично допустимого рівня радіаційного впливу
- •6.3. Господарсько-виробничі нормативи якості
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 7. Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки
- •7.1. Основні пріоритети охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів
- •7.2. Стратегія і тактика гармонійного розвитку виробничого та природно-ресурсного потенціалу
- •7.3. Державна система екологічного моніторингу
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 8. Основні заходи щодо збалансованого використання і відновлення природних ресурсів
- •8.1.Земельні ресурси
- •8.2. Водні ресурси та екосистеми
- •8.3. Корисні копалини
- •8.4. Атмосферне повітря
- •8.5. Ресурси рослинного світу
- •8.6. Заповідна справа та збереження біорізноманіття
- •8.7. Рекреаційні ресурси
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 9. Правова система управління природокористуванням
- •9.1. Екологічна безпека довкілля
- •9,2. Правова відповідальність за екологічні злочини
- •9.3. Організаційна система управління
- •Питання для самоперевірки
- •Плани практичних занять
- •Основні вимоги до оформлення робіт
- •Плани практичних занять
- •Контрольні вправи і завдання
- •1. Природні ресурси і умови
- •2. Види, форми та типи раціонального природокористування
- •3. Оцінка природних ресурсів
- •4. Оцінка використання природних ресурсів для рекреації
- •Характеристика ступеню “цвітіння” води синьо-зеленими водоростями (за о.П.Оксиюк і
- •5. Джерела забруднення нпс
- •6. Оцінка якості природного середовища
- •Оцінка ступеня забруднення ґрунтів.
- •Значення гдк хімічних речовин в ґрунті
- •Показники та класи небезпеки хімічних речовин
- •3.Оцінка ступеня забруднення атмосферного повітря.
- •Гранично допустимі концентрації (мг/м3) деяких шкідливих речовин для повітря населених місцевостей
- •Безрозмірна константа у відповідності з класом небезпечності речовин
- •4.Оцінка ступеня забруднення відходами.
- •Оцінка ступеня забруднення ґрунтів.
- •7. Оцінка екологічного стану території
- •7.1. Оцінка антропогенної перетвореності ландшафту
- •7.2. Розрахунок антропогенного навантаження за рівнем екологічного стану території
- •8. Розробка моделі стійкого розвитку територій за умови екологічної рівноваги
- •9. Еколого-економічні засади природокористування
- •9.2. Плата за викиди пересувними джерелами забруднення
- •Коефіцієнт, що встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту
- •9.3. Плату за скиди у поверхневі води
- •9.4. Плата за розміщення відходів
- •Тематика самостійної роботи
- •Тематика індивідуальної роботи
- •Використання водних ресурсів
- •Використання земельних ресурсів
- •Покажчик термінів
- •Література
6.2. Санітарно-гігієнічні нормативи
Санітарно-гігієнічне нормування має самостійне значення так як охоплює не тільки екологічну, але і виробничу, житлово-побутову сферу життя людини.
Санітарно-гігієнічні нормативи — це гранично допустимі концентрації шкідливих речовин (хімічних, біологічних); фізичних впливів; санітарних захисних зон; гранично допустимих рівнів радіаційного впливу. Ціль таких нормативів — визначити показники якості навколишнього середовища стосовно до здоров’я людини.
Нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі та рівні шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього є єдиними для державних і суспільними структур, підприємств, організацій незалежно від форм власності і підпорядкованості на всій території України. У разі необхідності для курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних та інших окремих районів можуть встановлюватися більш суворі нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.
Гранично допустима концентрація (ГДК) –– 1) Норматив, кількість шкідливої речовини у навколишньому середовищі при постійному контакті чи при впливі за певний відрізок часу, що практично не впливає на здоров'я людини і не викликає небажаних наслідків у її нащадків. 2) Екологічний норматив, максимальна концентрація забруднюючої хімічної речовини у навколишньому середовищі, яка при повсякденному впливові протягом тривалого часу не викликає негативних наслідків для здоров'я людини та її потомства. До цих норм належать:
гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі, воді, ґрунтах (ГДК),
орієнтовно безпечні рівні впливу шкідливих речовин на людей (ОБРВ);
гранично допустимі дози впливу шкідливих речовин на людей (ГДД);
норми гранично допустимої кількості мікроорганізмів та інших біологічних факторів в атмосфері, воді, ґрунті;
норми гранично допустимих або орієнтовно допустимих рівнів (ГДР, ОДР), гранично допустимих доз (ГДД) для шуму, вібрації, електричних та електромагнітних полів та інших фізичних факторів, котрі можуть справляти вплив на здоров'я людей та їхню працездатність;
норми гранично допустимих залишкових кількостей хімічних речовин у продуктах харчування, які встановлюють мінімально допустимі дози (МДД), нешкідливі для людини за кожною хімічною речовиною що використовується і при сумарному впливі;
норми гранично допустимого рівня або гранично допустимої дози безпечного вмісту радіоактивних речовин у навколишньому середовищі та в продуктах харчування, а також ГДР та ГДД радіаційного опромінення людей.
В основі нормування впливу різних факторів на людей та живу природу покладені гігієнічні, санітарні, ветеринарні підходи, сутність яких полягає в тому, що на основі експериментів з тваринами встановлюються межі, котрі протягом всього життя людей не будуть негативно позначатися на стані їхнього здоров'я.
Основою методології розробки санітарно-гігієнічних та епідеміологічних основ є методи які використовуються в медичній і ветеринарній токсикології.
Токсикант – отрутна, шкідлива для здоров'я речовина.
Для оцінки токсичності речовин проводяться досліди над тваринами, з наступною екстраполяцією експериментальних даних на людину. Кількість шкідливої речовини, що поступила в організм, віднесеної до маси тіла (мг/кг), називається дозою. Кількість речовини, віднесеної до одиниці об'єму або маси повітря (мг/м3), води (мг/л), або ґрунту (мг/г), називається концентрацією.
Залежно від ступеня токсичності отруйних речовин виділяють 4 класи небезпеки (найнебезпечніший 1-й клас).
Сьогодні діють нормативи ГДК для атмосферного повітря, лісової рослинності, для поверхневих вод, вод, які використовують для водопою, поливу рослин і ін.
При нормуванні якості води водойм ГДК встановлюються за лімітуючою ознакою шкідливості - ЛОШ.
Лімітуюча ознака шкідливості - ознака шкідливості речовин, що забруднюють повітря, воду і грунт, і яка визначає переваги негативної дії та характеризується найменшою нешкідливою концентрацією речовини у середовищі.
Перші норми ГДК шкідливих речовин для питної води були затверджені в 1939 р. до 1991 р. кількість таких норм ГДК для водних об’єктів господарсько-питного і культурно-побутового призначення досягла 1945. ГДК шкідливих речовин для атмосферного повітря вперше були введені в 1951 р. для 10 шкідливих речовин, а до 1991 р. їх було вже 479. Уперше норми ГДК шкідливих речовин у ґрунті стали вводитися в 1980 р. У даний час вони встановлені для 109 шкідливих речовин.
