2.2. Атмосфера

Атмосфера — суцільна повітряна оболонка Землі. Атмосфера оточує Землю до висоти 3 тис. км. Вона складається із суміші газів і пилоподібних часток (табл. 2). На частку водяної пари приходиться до 3 % обсягу атмосфери. Велика частина пилу в складі атмосфери піднята з поверхні Землі, але також є присутнім космічний і бактеріальний пил.

Таблиця 2.

Склад атмосфери (Н.Ф. Реймерс, 1990)

Елементи і гази	Склад в нижніх шарах атмосфери, %
	за об’ємом	за масою
1	2	3
Азот	78,084	75,5
Кисень	20,964	23,14
Аргон	0,934	1,28
Неон	0,0018	0,0012
Гелій	0,000524	0,00007
Криптон	0,000114	0,0003
Водень	0,00005	0,000005
вуглекислий газ	0,034	0,0466
Водяна пара: у полярних широтах біля екватора	0,2 2,6	-
Озон: у тропосфері у стратосфері	0,000001 0,001-0,0001	- -
Метан	0,00016	0,00009

Склад і властивості атмосфери на різних висотах неоднакові, при цьому її розділяють на тропо-, страто-, мезо-, термо- і екзосфери. Останні три шари інколи розглядають як іоносферу.

2.3. Гідросфера

Гідросфера — водяна оболонка Землі. Розміщена між атмосферою і літосферою і включає в себе всі океани, моря, озера, ріки, а також підземні води, льодовики, сніги полярних і високогірських районів. Гідросферу ділять на поверхневу та підземну. Розподіл водних ресурсів Землі наведено в табл. 3.

Поверхнева гідросфера — водяна оболонка поверхневої частини Землі. В її склад входять води океанів, морів, озер, рік, водосховищ, боліт, льодовиків, сніжних покривів та ін.

Підземна гідросфера — включає води, які знаходиться в верхній частині земної кори. Їх називають підземними. Верхня межа підземної гідросфера це денна поверхня землі, нижню її межу дослідити неможливо, так як гідросфера дуже глибоко проникає в товщу земної кори.

Головні ріки України: Дніпро (загальна довжина 2201 км, у межах України 981 км; середній річний стік 53,5 км³), Дністер (загальна довжина 1362 км, у межах України 705 км; стік 8,7 км³), Південний Буг (довжина 806 км; стік 3,4 км³), Сіверський Донець (загальна довжина 1053 км, у межах України 672 км; стік 5 км³). Дунай протікає по території України на ділянці 174 км; середній річний стік 123 км³ — переважно транзитний.

Всього на території України близько 70 тис. річок, але тільки 117 з них мають довжину понад 100 км. Влітку річки стають маловодними, чимало з них міліють і навіть пересихають. Для затримання талих снігових вод і регулювання стоку на більшості рік створено водосховища (загальна кількість — 1057; здатні вмістити 55 км³ води).

Для постачання води у маловодні райони збудовано канали: Північно-Кримський довжиною 400,4 км, Дніпро—Донбас — 550 км, Сіверський Донець—Донбас — 131,6 км та ін. На півдні України створено великі зрошувальні системи (Каховська, Інгулецька та ін.). У районах надлишкового зволоження або уповільненого стоку діють меліоративні системи (Верхньоприп'ятська, Латорицька та ін.).

Таблиця 3.

Розподіл водних ресурсів Землі

Види води	Площа поши-рення, тис.км2	Об’єм, тис.км3	Доля від загальних запасів, %	Період віднов-лення, років
Світовий океан	361,3	1338000,0	95,5	2500
Підземні води	134,8	23400,0	1,7	1400
Переважно прісні підземні води	134,8	10530,0	0,76
Ґрунтова волога	82,0	16,50	0,001	1
Льодовики і постійний сніговий покрив	16,228	24064,1	1,74	9700
Підземний лід, зони багаторічно мерзлих порід	21,0	300,0	0,022	10000
Запаси води в озерах	2,058	176,40	0,013	17
в тому числі: прісних	1,236	91,00	0,007
солоних	0,822	85,40	0,0065
Води боліт	2,683	11,47	0,0008	5
Води в руслах річок	148,8	2,12	0,0002	16 діб
Біологічна вода	510,0	1,12	0,0001	Години
Води в атмосфері	510,0	12,90	0,001	8 діб
Загальні запаси	510,0	1385984,6	100,0
Прісні води	148,8	35029,21	2,53

Територіальний розподіл водних ресурсів не повною мірою відповідає розміщенню водоємних галузей господарського комплексу.

Вода виконує чотири дуже важливих екологічних функції:

1) є найважливішою мінеральною сировиною;

2) є основним механізмом здійснення взаємозв'язків всіх процесів в екосистемах;

3) є головним компонентом біоенергетичних екологічних циклів;

4) є основною складовою частиною всіх живих організмів.

Велике значення відіграють води у формуванні поверхні Землі, її ландшафтів, у розвитку екзогенних процесів, перенесенні хімічних речовин, транспортуванні забруднювачів навколишнього середовища.