Безрозмірна константа у відповідності з класом небезпечності речовин
Константа |
Клас небезпечності речовин |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
а |
1,7 |
1,3 |
1,0 |
0,9 |
Для розрахунку КНП за відсутності середньодобових значень ГДК використовують значення максимально разових ГДК, ОБРВ або зменшені в десять разів значення ГДК робочої зони забруднюючих речовин.
За величиною КНП підприємства поділяються на 4 категорії небезпечності (табл. 17).
Таблиця 17.
Категорії небезпечності підприємств і граничні значення КНП
Категорії небезпечності |
Значення КНП |
СЗЗ,м |
1 |
2 |
3 |
1 |
≥108 |
1000 |
II |
108 > КНП ≥ 104 |
500 |
III |
104 > КНП ≥ 105 |
300 |
IV |
<103 |
100 |
3.3. Визначити питомий регіональний викид Мр – масовий критерій, віднесений до одиниці площі регіону. Визначається в т/км2, г/км2.
(10)
3.4. Встановити якісні критерії ступеня забруднення. До них відносяться щільність і чорність диму, його здатність поглинати або відбивати світло, запах та інш.
4.Оцінка ступеня забруднення відходами.
4.1. Визначити гранично допустиму кількість відходів на території підприємства
(11)
де Сі маса викиду і-тої речовини, мг/м3 т/рік; ГДКРЗ. — гранично допустима концентрація робочої зони і-тої речовини, мг/м3.
Оцінка ступеня забруднення ґрунтів.
5.1. Провести оцінку екологічного стану сільськогос-подарських угідь за вихідними даними (табл. 18) за відповідними критеріями (табл. 19).
Оформлення роботи. Робота оформляється у вигляді звіту на окремих аркушах формату А-4.
Захист роботи. Оформлена робота здається на перевірку і захищається на наступному занятті.
7. Оцінка екологічного стану території
7.1. Оцінка антропогенної перетвореності ландшафту
Мета заняття. Оцінка рівня антропогенної перетвореності ландшафту та його екологічної стійкості. Екологічно необґрунтоване використання природних ресурсів, забруднення атмосферного повітря, води, ґрунту, втручання у ландшафт, накопичення відходів, застарілі інфраструктури та виробничі технології стали причинами, що викликають погіршення оточуючого середовища. Це в свою чергу впливає на стан здоров'я та тривалість життя людини, генофонд культурних та диких видів рослин і тварин.
Таблиця 18.
Вихідні дані для визначення екологічного стану сільськогосподарських угідь
Критерій оцінки |
В а р і а н т и |
|||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
Площа деградованих земель, % від загальної площі сільгоспугідь |
2 |
3 |
6 |
7 |
5 |
9 |
45 |
64 |
24 |
74 |
11 |
24 |
Вміст гумусу, % |
96 |
85 |
64 |
12 |
47 |
23 |
54 |
66 |
41 |
55 |
12 |
78 |
Перевищення ГДК за вмістом хімічних забруднювачів |
5 |
2 |
6 |
47 |
5 |
6 |
2 |
1 |
4 |
3 |
7 |
5 |
Перевищення ГДК за вмістом пестицидів |
0,2 |
1 |
2 |
4 |
0,2 |
0,5 |
0,3 |
5 |
6 |
1 |
2 |
4 |
Вміст легкорозчинних солей у ґрунті, % за масою |
1 |
0,2 |
0,5 |
1 |
2 |
4 |
0,3 |
04 |
0,1 |
6 |
0,2 |
03 |
Вміст токсичних солей у ґрунті % за масою |
0,1 |
|
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,1 |
0,5 |
0,6 |
0,3 |
0,1 |
0,3 |
0,4 |
Збільшення щільності ґрунту у порівнянні до фону |
0,9 |
0,7 |
0,5 |
1,0 |
1,1 |
2,0 |
1,1 |
0,9 |
0,7 |
0,4 |
1,4 |
1,2 |
Фітотоксичність ґрунту (зниження кількості ростків), кратність у порівнянні до фону |
1,3 |
1,1 |
1,0 |
1,5 |
1,9 |
1,4 |
0,9 |
0,8 |
1,0 |
1,6 |
1,1 |
0,3 |
Біомасі ґрунтової мезофауни, 5 від нормальної |
30 |
50 |
41 |
22 |
15 |
78 |
12 |
33 |
56 |
11 |
45 |
21 |
Продуктивність пасовищ, % від потенційної |
11 |
24 |
51 |
33 |
65 |
21 |
12 |
14 |
75 |
62 |
52 |
41 |
Таблиця 19.
Критерії оцінки екологічного стану сільськогосподарських угідь
Критерій оцінки |
Показники екологічного стану |
|||
задові-льна |
критична |
кризисна |
катаст-рофічна |
|
Площа деградованих земель, % від загальної площі сільгоспугідь |
<5 |
5-30 |
30-50 |
>50 |
Вміст гумусу, % |
> 90 |
90 - 70 |
70 –30 |
< 30 |
Перевищення ГДК за вмістом хімічних забруднювачів |
1 |
1- 3 |
3 – 10 |
> 10 |
Перевищення ГДК за вмістом пестицидів |
< 0,6 |
0,5 – 1,0 |
1 – 3 |
> 5 |
Вміст легкорозчинних солей у ґрунті, % за масою |
< 0,6 |
0,6 1,0 |
1 – 3 |
> 3 |
Вміст токсичних солей у ґрунті % за масою |
< 0,3 |
0,3 –0, 4 |
0,4- 0,6 |
> 0,6 |
Збільшення щільності ґрунту у порівнянні до фону |
<1,1 |
1,1-1,3 |
1,3-1,4 |
> 1,4 |
Фітотоксичність ґрунту (зниження кількості ростків), кратність у порівнянні до фону |
< 1,1 |
1,1-1,4 |
1,4-2,0 |
> 2,0 |
Біомаса ґрунтової мезофауни, % від нормальної |
> 90 |
89-60 |
59-21 |
<20 |
Продуктивність пасовищ, % від потенційної |
>90 |
89-60 |
59-64 |
< 5 |
Внаслідок цього виникає нагальна необхідність зміни шляхів підходу до утворення та використання ландшафтів. При цьому виникає завдання оцінки сучасного стану ландшафту. Вона необхідна, як основа для розробки екологічно оптимальних методів ведення господарства в межах території, для формування, використання та захисту ландшафту.
Порядок виконання. Ступінь екологічної стійкості ландшафтів оцінюється за кількісними і якісними показниками.
Розрахунки провести на підставі таблиці вихідних даних (табл. 20).
Зміну структури ландшафту території, наприклад, в п'ятикілометровій зоні розміщення ПТГ подати у вигляді таблиці 21.
Оцінка ступеня рівня антропогенної перетвореності визначити за методикою К.Г.Гохмана, згідно з якою кожному виду землекористування надається відповідний ранг антропогенного впливу - RI (табл. 22).
Визначити індекс антропогенної перетвореності кожного елементу землекористування
Iап
=
Fі
/ RІ
(12)
З метою урахування глибини антропогенної перетвореності ландшафту "вага" кожного виду землекористування визначається експертним методом розробленим П.Г.Шищенко.
Індекс глибини перетворення прийняти згідно до даних графи 7 табл. 22.
Визначити коефіцієнт антропогенної перетвореності і-го виду землекористування
(13)
Визначити сукупний коефіцієнт антропогенної перетвореності території:
(14)
Визначити ступінь антропогенної перетвореності за шкалою запропонованою П.Г.Шищенко (графа 10).
Кап < 3,80 – слабо перетворені;
3,81 < Кап < 5,30 – перетворені;
5,31< Кап < 6,50 – середньо перетворені;
6,51< Кап < 7,40 – сильно перетворені;
Кап < 7,41 – дуже сильно перетворені.
Таблиця 20.
Вихідні дані для розрахунку ступеню перетворенності ландшафту
Види ландшафтів |
Варіанти завдання |
|||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|||||||
до |
після |
до |
після |
до |
після |
до |
після |
до |
після |
до |
після |
|
болотні |
255 |
205 |
133 |
100 |
355 |
205 |
154 |
100 |
452 |
205 |
154 |
100 |
хвойних лісів |
611 |
595 |
622 |
522 |
421 |
365 |
354 |
222 |
784 |
365 |
354 |
222 |
дрібнолистяних лісів та чагарників |
1800 |
1350 |
1500 |
1052 |
2141 |
1350 |
1754 |
1052 |
541 |
321 |
1754 |
1142 |
коридорів ЛЕП |
0 |
68 |
0 |
94 |
2 |
68 |
32 |
94 |
0 |
68 |
32 |
94 |
луки та пасовища |
2500 |
1461 |
4002 |
2143 |
2741 |
1461 |
4002 |
2143 |
654 |
412 |
4002 |
2143 |
рілля |
1542 |
1374 |
1351 |
1042 |
1652 |
1374 |
1841 |
1042 |
1321 |
984 |
1841 |
1241 |
садово-дачні |
0 |
124 |
0 |
621 |
2 |
124 |
25 |
621 |
0 |
124 |
25 |
621 |
осушені болота |
75 |
79 |
21 |
51 |
84 |
214 |
21 |
51 |
54 |
214 |
21 |
325 |
сільські селитебні |
468 |
358 |
687 |
312 |
621 |
358 |
687 |
1204 |
421 |
358 |
687 |
561 |
міські селитебні |
350 |
752 |
621 |
1252 |
342 |
1452 |
652 |
1252 |
342 |
420 |
652 |
1252 |
промислові |
0 |
852 |
0 |
233 |
3 |
852 |
0 |
233 |
0 |
834 |
0 |
566 |
кар’єрні комплекси |
12 |
129 |
25 |
512 |
32 |
129 |
25 |
512 |
41 |
129 |
25 |
178 |
рекультивовані |
0 |
128 |
12 |
122 |
1 |
128 |
12 |
122 |
0 |
128 |
12 |
122 |
канали з порушеною ПС |
0 |
99 |
5 |
37 |
32 |
99 |
4 |
37 |
10 |
19 |
4 |
325 |
дорожні комплекси |
55 |
87 |
66 |
88 |
65 |
154 |
99 |
88 |
72 |
87 |
99 |
145 |
затоплені |
0 |
7 |
2 |
866 |
2 |
163 |
0 |
889 |
0 |
24 |
0 |
625 |
Площа всіх Л |
7668 |
7668 |
9047 |
9047 |
8496 |
8496 |
9662 |
9662 |
4692 |
4692 |
9662 |
9662 |
Продовження табл. 20.
Види ландшафтів |
Варіанти завдання |
|||||||||||
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|||||||
до |
після |
до |
після |
до |
після |
до |
після |
до |
після |
до |
після |
|
болотні |
322 |
254 |
421 |
341 |
222 |
187 |
411 |
341 |
752 |
621 |
451 |
287 |
хвойних лісів |
690 |
421 |
651 |
552 |
451 |
354 |
211 |
124 |
335 |
241 |
451 |
354 |
дрібнолистяних лісів та чагарників |
1547 |
1241 |
3215 |
1519 |
254 |
145 |
751 |
412 |
1163 |
844 |
552 |
145 |
коридорів ЛЕП |
0 |
45 |
21 |
88 |
0 |
45 |
21 |
88 |
109 |
211 |
1 |
45 |
луки та пасовища |
3001 |
565 |
311 |
48 |
541 |
142 |
211 |
48 |
259 |
41 |
654 |
142 |
рілля |
989 |
841 |
845 |
541 |
1587 |
841 |
845 |
541 |
1386 |
841 |
884 |
841 |
садово-дачні |
0 |
44 |
2 |
45 |
0 |
44 |
2 |
45 |
47 |
54 |
2 |
121 |
осушені болота |
95 |
95 |
45 |
55 |
54 |
95 |
45 |
55 |
100 |
211 |
31 |
95 |
сільські селитебні |
145 |
135 |
156 |
142 |
145 |
135 |
156 |
142 |
298 |
321 |
179 |
140 |
міські селитебні |
652 |
754 |
874 |
954 |
354 |
754 |
874 |
980 |
1854 |
2200 |
654 |
754 |
промислові |
0 |
2748 |
1 |
1900 |
0 |
570 |
1 |
457 |
1 |
511 |
2 |
570 |
кар’єрні комплекси |
8 |
54 |
24 |
95 |
24 |
54 |
54 |
95 |
149 |
200 |
21 |
95 |
рекультивовані |
0 |
84 |
0 |
145 |
0 |
84 |
0 |
145 |
145 |
173 |
1 |
84 |
канали з порушеною ПС |
0 |
74 |
55 |
84 |
0 |
74 |
77 |
84 |
161 |
191 |
5 |
74 |
дорожні комплекси |
78 |
84 |
66 |
124 |
54 |
84 |
66 |
124 |
190 |
245 |
65 |
84 |
затоплені |
0 |
88 |
0 |
54 |
10 |
88 |
10 |
54 |
64 |
108 |
2 |
124 |
Площа всіх Л |
7527 |
7527 |
6687 |
6687 |
3696 |
3696 |
3735 |
3735 |
7013 |
7013 |
3955 |
3955 |
Таблиця 21.Зміна структури ландшафту в п'ятикілометровій зоні розміщення ПТГ(приклад)
№ з/п |
Ландшафти ПТГ |
Розподіл площ ландшафту ПТГ |
|||||
До будівництва |
Після закінчення будівництва |
||||||
га |
% від FПТГ |
∑F,% |
га |
% від FПТГ |
∑F,% |
||
1 |
Природні ландшафти (Л): – болотні – ландшафти хвойних лісів |
281 531 |
4,4 8,3 |
12,7 |
280 522 |
4,4 8,2 |
12,6 |
2
|
Л.з порушеним грунтово-рослинним покривом: –дрібнолистяних лісів та чагарників – коридорів ЛЕП
– сільські селитебні |
1709 – 2003 1252 ––70 157 |
26,9 –– 31,4 19,7 –– 1,1 2,5 |
81,6 |
1454 90 1750 1062 50 70 147 |
22,9 1,4 27,6 16,7 0,8 1,1 2,3 |
72,8
|
3 |
Л. з порушеною літогенною основою:
|
510 –– 9 –– ––
46 –– |
4,9 –– 0,1 –– ––
0,7 –– |
5,7 |
420 242 52 20 80
58 55 |
6,6 3,8 0,8 0,3 1,3
0,9 0,9 |
14,6 |
4 |
Площа всіх наземних ландшафтів |
6368 |
100 |
100 |
6368 |
100 |
100 |
Таблиця 22.
Розрахунок коефіцієнта антропогенної перетвореності ландшафту ПТГ
N з/п |
Вид ландшафту |
F |
Ri |
Iап |
Iгп |
Капі |
Кап |
Ступінь пере-твореності |
|
км2 |
% від Fзаг |
||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
1 |
Природоохоронні |
|
|
1 |
|
1,00 |
|
|
|
2 |
Хвойні ліси, неосушені болота |
|
|
2 |
|
1,05 |
|
||
3 |
Дрібнолистяних лісів та чагарників |
|
|
3 |
|
1,10 |
|
||
4 |
Луки та пасовища |
|
|
4 |
|
1,15 |
|
||
5 |
Коридори ЛЕП |
|
|
5 |
|
1,20 |
|
||
6 |
Рілля |
|
|
6 |
|
1,25 |
|
||
7 |
Осушені болота |
|
|
7 |
|
1,30 |
|
||
8 |
Сільські селитебні та садово-дачні |
|
|
8 |
|
1,35 |
|
||
9 |
Міські селитебні та дорожні комплекси |
|
|
9 |
|
1,45 |
|
||
10 |
Промислові площадки |
|
|
10 |
|
1,55 |
|
||
11 |
Ландшафти з порушенною літогенною основою: канали, кар’єри, тощо |
|
|
11 |
|
1,65 |
|
|
|
Разом |
Fзаг |
100 |
|
|
|
|
ΣКап |
||