Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
!природокористування-без-тестів.DOC
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

7.2. Розрахунок антропогенного навантаження за рівнем екологічного стану території

Розрахунки провести відповідно до методики яка розроблена в Українському науково-дослідному інституті водогосподарсько-екологічних проблем (УНДІВЕП) [20.21].

В основу розрахунків покладена система логіко-математичної моделі ієрархічної структури, що дозволяє здійснювати класифікацію басейнів малих річок за ступенем діючих на них антропогенних навантажень.

В систему моделі "Басейн малої річки" складовими частинами входять підсистеми:

  • "Радіоактивне забруднення" (РЗ);

  • "Використання земельних ресурсів" (ВЗР);

  • "Використання річкового стоку" (ВРС);

  • "Якість води" (ЯВ).

Вихідні дані. Джерела вихідної інформації: паспорт малої річки, проекти внутрішньогосподарського землеустрою, матеріали великомасштабних обстежень ґрунтів, дані земельного обліку.

Назва річки – Турчанка, Чернігівська обл.

  1. Природно-сільськогосподарське районування басейну річки Турчанка

  2. Щільність радіоактивного забруднення Сі, Ки/км2

    1. Цезій – 137

    2. Стронцій – 90

    3. Плутоній – 239,240

  3. Показники антропогенного впливу на земельні ресурси (fi ).

    1. Лісистість – відношення сумарної площі лісів, лісосмуг та дерево-чагарникової рослинності до загальної площі басейну річки, (f1, %).

    2. Ступінь природного вигляду – відношення площі угідь, що знаходяться в природному стані (боліт, водних територій, лісів природного та штучного походження, захисних водоохоронних насаджень, заповідних територій, а також площі пасовищ, сіножаті, покладів) до загальної площі басейну річки, f2, %.

    3. Сільгоспосвоєність – відношення площі всіх сільськогосподарських угідь до загальної площі басейну, f3, %.

    4. Розораність – відношення площі орних земель, включаючи присадибні землі, сади, городи до загальної площі басейну, f4, %

    5. Урбанізація – Відношення площі земель населених пунктів, промислових і транспортних підприємств до загальної площі басейну, f5, %.

    6. Еродованість – змив ґрунту, f6, т/га

  4. Показники використання річкового стоку.

    1. Об'єм забору води з річкової мережі Wз, млн.м3

    2. Об'єм збитку річкового стоку внаслідок відбору підземних вод, Wу, млн.м3

    3. Фактичний об'єм стоку в річковій мережі, Wф, млн.м3

    4. Об'єм скиду води в річкову мережу, Wс, млн.м3

    5. Об'єм скиду забруднених вод, Wзв, млн.м3

  5. Показники хімічного забруднення водних ресурсів

  6. Показники бактеріального забруднення водних ресурсів, , колі-індекс.

Оформлення роботи. Робота оформляється у вигляді звіту на окремих аркушах формату А-4.

Захист роботи. Оформлена робота здається на перевірку і захищається на наступному занятті.

8. Розробка моделі стійкого розвитку територій за умови екологічної рівноваги

Метою заняття є визначення показників екологічної рівноваги та стійкості ПТГ.

Порядок виконання. Проблему стійкості ПТГ вирішують у двох площинах: кількісній та якісній для різних рівней –– усієї планети, держави, групи держав; регіону, країни, районної агломерації; міста і його функціональних зон, мікрорайону, кварталу та елементів забудови.

Екологічна рівновага визначається як стан природно-антропогенного середовища, при якому забезпечується його тривала стійкість. При цьому не порушуються умови репродуктивности основних абіотичних елементів геосфери: повітря, води і ґрунтів. Можлива сукцесія біотичних компонентів біосфери: флори та фауни.

Стан середовища поділяють на три рівні: повної, умовної і відносної рівноваги. Їі критерієм є екологічна ємність території - здатність поглинати сторонні речовини та енергію без істотної зміни параметрів навколишнього середовища.

Одним з головних чинників, покладених в основу градації є щільність населення.

Визначення екологічної сумісності ПТГ, населених пунктів та природного середовища проводять на підставі визначення демографічної ємності територій (ДЄТ).

Визначення екологічної сумісності провести за методикою запропонованою Кононовичем Ю.В., Потаповим А.Д..

Метод визначення демографічної ємності територій (ДЄТ) полягає на порівнянні продуктивності абіотичних і біотичних компонентів екосистеми з потребами ПТГ, населених пунктів у природних ресурсах. ДЄТ визначають поетапно, оцінюючи систему критеріїв.

І етап. Визначити вихідні показники.

Перша група –-- територіальна:

  • загальна площа району (S),

  • площа усіх урбанізованих територій, або ПТГ (SY);

Друга група - показники, що характеризують гідросферу.

  • кратність водообміну;

  • витрати води;

  • меженні витрати Qм у придатних для водоспоживання водоймах і водостоках на вході в досліджуваний район, м3/с.

Третя група - показники, що характеризують властивості біосфери - рослинні співтовариства:

  • площа існуючого рослинного покриву, але без лісів і орних земель (Sрос);

  • загальна площа, що існує, територій інтенсивного сільськогосподарського використання, (Sсг);

  • площа лісових масивів (Sліс):

  • частка особливо охоронних територій природного ландшафту (Sохр).

  • До цієї ж групи відносять показники, що характеризують особливості літосфери.

Четверта група характеризує споживання природних ресурсів:

  • рівень господарської активності жителів населених місць – Kакт;

  • структура паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) які споживаються:

1) електроенергія;

2) рідке паливо і природний газ;

3) тверде паливо, вугілля, сланець, тощо.

Визначити сумарну величину ПЕР як суму часток різних видів у загальному балансі енергоносіїв:

ПЕР = kтер1 + kтер2 + kтер3 = 1 (15)

Енергетичні ресурси обчислюють у тоннах умовного палива (туп).

  • Визначити витрати води на житлово-комунальні і промислові потреби за нормами водоспоживання на одного жителя.

  • ІІ етап. Визначення часткових похідних показників які необхідні для обґрунтування екологічної ємності територій.

    1. Визначити ємність території за витратами енергії (E1) виходячи з положення, що критерієм є безпечний максимум використання енергії на поверхні землі (туп/рік)

E1 = 4,29 RS, (16)

де 4,29 - коефіцієнт перерахування величини ккал/см2.рік в туп/км2 у рік; R - середньорічний радіаційний баланс території, ккал/см2 у рік (табл. 23); S-площа досліджуваної території (району), км2.

ДЄТ (N1) за можливостями споживання енергії (E1), буде дорівнювати:

N1 = E1 / Kакт Епит (17)

де N1-допустима кількість жителів району, чол., при різних значеннях коефіцієнта Kакт, що визначає рівень активності виробничо-господарської діяльності, Епит,- нормативна величина

Таблиця 23

Показники рослинних співтовариств за факторами що лімітують екологічну стійкість системи

Рослинні угруповання

Мінімально припустима частка

Середньо-річний ра-діаційний баланс R, ккал/см2 в рік

Інтенсивність газообміну, т/га в рік

Продукція маси сухої речовини С, т/га в рік

лісистості,

%

особливо охоронні зони ∆Sохр, %

q(СО2)

q(О2)

1

2

3

4

5

6

7

Природні

Полісся

30

25

35-40

14,5

10,2

9,0

Лісостеп

12

35

40-45

6,5

5,0

4,0

Степ

7

40

45-50

4,5

3,3

3,0

Антропогенні (в умовах змішаних і широколистяних лісів)

Сільгоспугіддя

—

—

—

4,8-7,2

3,5-5,4

3-4,5

Парки і лісопарки

—

—

—

6,3-8,2

4,7-6,2

0,7

Озеленені населені міста

—

—

—

1,0-1,3

0,8-1,0

0,6-0,8

питомого річного енергоспоживання одним жителем на житлово-комунальні потреби, туп/чол, у рік,

Епит = 0,65 — 0,02 (t н.о + 5), (18)

де tн.о - розрахункова температура зовнішнього повітря, що приймають у розрахунку опалення будинків у межах tн.о < - 5 °С(для конкретного географічного району приймається за даними БНіП "Будівельна кліматологія і геофізика" забезпеченістю 0,92). Отримані значення N1 заносимо в таблицю 25.

2.2. Визначити ємність території за умовами емісії вуглекислого газу в атмосферу (Е2) з урахуванням асимиляціонної здатності рослинного покриву району та враховуючи національні квоти емісії вуглекислоти. Крім того враховують, що рослинні угрупування не однорідні.

Е2 = 0,07 (S∆Sліс α + Sрастр) q(СО2) 100, т (СО2) за 1 рік, (19)

де S- площа території, км2; ∆Sліс - показник лісистості, частка від одиниці; Sрос - площа рослинного покриву без лісів і ріллі, км2; q(СO2) - інтенсивність газообміну - асиміляції вуглекислого газу рослинними угрупуваннями, т/рік, приймається за табл. 23; α - корегуючи коефіцієнт до показника лісистості (табл. 24); р - те ж, до показника площі рослинного покриву.

Таблиця 24

Корегуючи коефіцієнти

Тип рослинного співтовариства

Значення корегуючих коефіцієнтів

α

р

Змішані і широколистяні ліси

1,3

0,85

Лісостепова і степова зони

1,4

0,9

Демографічне навантаження (N2)за умови емісії вуглекислого газу буде дорівнювати:

N2= [ЕпитКакт (1,2 kтер2 + 3,3 kтер3 ) + 0,32]-1 , (20)

де N2 - допустима кількість жителів за другою умовою, чол.; kтер2 - відносна величина використання другого виду ПЕР; kтер3- те ж, третього виду; 1,2 і 3,3 - коефіцієнти, якими враховують кількість СO2 що виділяється при спалюванні 1 туп другого і третього видів паливно-енергетичних ресурсів; 0,32 - середня кількість вуглекислого газу, що виділяється в процесі життєдіяльності людини, m(СO2)/чол. рік.

Отримані значення N2 заносимо в таблицю 25.

2.3. Визначити ємність території за умовою відтворення кисню (Е3) атмосферою з урахуванням норми його вилучення. Так як відсутні державні квоти по цьому показнику його приймають в розмірі 12% від величини відтворення кисню рослинним покривом.

Е3 = 0,12 q(О2) (S∆Sлес + Sрастр) 100, т(СО2) за 1 рік (21)

де q(О2) інтенсивність газообміну - відтворення кисню рослинністю, т/рік, прийнята за табл.23.

ДЄТ за витратою кисню визначають за формулою

N3 = Е3 / 2,5ЕпитКакт (1- kтер1) (22)

N3 - допустима кількість жителів району за умовами відтворення кисню, чол.; 2,5 - коефіцієнт, яким враховують вилучення кисню стаціонарними і мобільними об'єктами, включаючи транспорт, при спалюванні органічного палива різного складу, т/туп; kтер1 — спожита кількість електроенергії в структурі паливно-енергетичного балансу території, частка від одиниці; 0,29 середня кількість кисню, що поглинається людиною в процесі життєдіяльності, т/чол, у рік. Отримані значення N3 заносимо в таблицю 25.

2.4. Визначити ємність території, , за наявності ресурсів поверхневих вод м3/доб (Е4) за формулою

Е4 = kвод Qm 86400, (23)

де Qm - меженна витрата води в придатних для водозабору водоймах і водостоках, м3/с; kвод — межа екологічно безпечного вилучення води всіма водокористувачами. Оптимальне значення kвод = 0,1.

Одночасно розглядають альтернативу використання підземних вод.

ДЄТ за витратою води на житлово-комунальні потреби визначають за формулою:

N4 = Е4 /(Pж kрасх Какт) (24)

де N4 — допустима чисельність населення за умовами забезпечення водою побутових, комунальних і виробничих потреб, чол.; Pж - планова норма середньодобового водоспоживання з урахуванням комунально-побутових потреб (за БНіП), kрасх - коефіцієнт, яким враховують характер водоспоживання.

Отримані значення N4 заносимо в таблицю 25.

Таблиця 25

Аналіз ДЄТ

Показник господарської активності Какт

Питомі значення допустимої ємності території, тис..чол.

N1

N2

N3

N4

1,5

27,6

14,6

15,5

42,4

2,0

20,7

11,6

12,2

31,8

2,5

16,6

9,6

10,0

25,4

Аналіз ємностей території за отриманими даними дозволяє попередньо оцінити стан екологічної рівноваги території.

Збільшення ДЄТ можна досягти трьома шляхами.

По-перше, розширити розрахункову територію.

По-друге шляхом екологічної стабілізації може бути перегляд використання енергетичних ресурсів, що виділяють менше викидів в атмосферу.

По-третє - зменшити рівень господарсько-промислової активності за рахунок скорочення потужності енергоємних підприємств, забезпечення енергозбереження, переходу на безвідхідні і маловідходні технології виробництва.

Оформлення роботи. Робота оформляється у вигляді звіту на окремих аркушах формату А-4.

Захист роботи. Оформлена робота здається на перевірку і захищається на наступному занятті.