- •Модуль 1. Теоретичні та методологічні засади
- •Тема 1. Теорія комунікації як наукова дисципліна
- •Сутність комунікації як об’єкта наукового вивчення
- •1.1.1. Основні визначення комунікації
- •1. Комунікація як спілкування
- •2. Комунікація як компонент спілкування
- •3. Комунікація як більш загальне поняття по відношенню до спілкування
- •1.1. 2. Закони комунікації
- •1.2. Методи теорії комунікації
- •1.3. Функції комунікації
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2. Основні етапи розвитку теорії комунікації
- •2.1. Ґенеза комунікативної теорії в історичному контексті.
- •2.2. Науки, що вивчають комунікацію
- •2.2.1. Традиційний підхід
- •2.2.2. Загальнотеоретичний підхід
- •2.2.3. Прикладний підхід
- •2.2.4. Філологічний підхід25
- •2.2.5. Психологічний підхід
- •2.2.6. Соціологічний підхід
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3. Класифікація комунікації
- •3.1. Види комунікативної діяльності
- •3.2. Рівні комунікації.
- •3.2.1. Семіотичний рівень
- •3.2.2. Лінгвістичний (мовний) і металінгвістичний (метамовний) рівні
- •3.2.3. Паралінгвістичний рівень
- •3.3. Види комунікативних систем30
- •Питання для самоконтролю:
- •Модуль 2 . Комунікативний процес
- •Тема 4. Основні складові комунікативного
- •Процесу
- •4.1. Мовні характеристики комунікативного процесу
- •4.2. Поняття дискурсу в комунікативному процесі
- •4.3. Основні складові комунікативного процесу
- •4.3.1. Основні аспекти комунікативного процесу
- •4.3.2. Сутність комуніканта в комунікативному процесі
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 5.Структурні моделі комунікації
- •5.1. Модель Шеннона-Вівера
- •5.2. Модель Лассуела
- •5.3.Модель Ньюкома
- •5.4. Циркулярна модель комунікації
- •5.5.Модель Якобсона
- •5.6. Модель Лотмана
- •5.7. Модель знака
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 6.Комунікаційні бар’єри та способи їх подолання
- •6.1. Поняття комунікаційних бар’єрів та їх види
- •6.2. Проблема розуміння в комунікативному процесі
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •Види комунікації
- •7.Міжособова комунікація
- •7.1. Дослідження міжособової комунікації в історичному контексті
- •7.2. Основні поняття міжособової комунікації
- •7.3. Стратегія та тактика міжособової комунікації
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •8. Групова комунікація
- •8.1.Комунікація в малих групах
- •8.1.1. Класифікація малих груп в контексті їх комунікативної спрямованості
- •8.1.2. Комунікативна структура малої групи
- •8.1.3. Комунікативна гра в діяльності малої групи
- •8.2.Комунікація в організаціях
- •8.2.1. Структурні особливості комунікації в організаціях
- •8.2.2. Аксіоми комунікацій в організаціях
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •9 . Масова комунікація
- •Сутність масової комунікації та її основні складові
- •9.1.1. Основні поняття масової комунікації
- •9.1.2.Функціональна спрямованість масової комунікації
- •9.2. Міжкультурна комунікація
- •9.2.1. Поняття міжкультурної комунікації та її зміст
- •9.2.2.Завдання теорії міжкультурної комунікації
- •9.2.3. Функції міжкультурної комунікації
- •9.2.4. Символічний характер комунікації
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
- •Модуль 2. Документно-інформаційні комунікації в соціально - комунікаційних системах Тема. 10. Документально-інформаційні комунікації в історичному контексті
- •10.1. Розвиток матеріальних носіїв інформації
- •10.2. Особливості текстової структури документа в соціально-комунікативному процесі
- •10.2.1. Поняття комунікативного статусу в документно - інформаційній комунікації
- •10.2.2. Комунікативні характеристики тексту як основної складової документа
- •10.2.3. Мовленнєві функції повідомлення та їх реалізатори
- •10.3. Місце документа в системі документних комунікацій
- •10.3.1. Класифікація документів
- •10.3.2. Функції документа в комунікативному середовищі
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю:
8.2.2. Аксіоми комунікацій в організаціях
В груповому комунікативному процесі можливо виділити аксіоми комунікації, що забезпечують його ефективність42:
Аксіома 1. Про взаємозалежність
Групове спілкування відноситься до розряду таких комунікативних взаємодій, при яких кожна з взаємодіючих сторін, партнерів по діалогу, є залежною в своїх інтересах та психологічних станах і відносинах від дій протилежної сторони й володіє свободою в комунікативній поведінці і висловленні своєї власної думки з обговорюваних питань.
Аксіома 2. Про змістовну конструктивність
Завжди існує область перетину інтересів, психологічних станів і відносин партнерів по діалогу, хоч би і дуже обмежена.
Аксіома 3. Про емоційну конструктивність
Для кожної людини існує свій індивідуальний рівень емоційної напруги комунікативної взаємодії, при якій він максимально працездатний і ефективний, тобто здатний максимально повно використовувати свої фізичні, психологічні, комунікативні і інтелектуальні ресурси для досягнення поставленої мети.
Аксіома 4. Про завершеність комунікативного акту
Комунікативний акт є завершеним за наявності достовірного зворотного зв'язку від реципієнта про ухвалення їм повідомлення комуніканта.
Аксіома 5. Про довір'я
У людини як реципієнта виникає тим більше довір'я до комуніканта, чим більш відкритою і зрозумілою є його комунікативна поведінка і переслідувана ним мета.
Аксіома 6. Про ефективність комунікації
Людина тим швидше і охочіше погодиться із співрозмовником, з його рішенням або пропозицією, чим очевидніше для нього буде зв'язок цих пропозицій або рішень з його суб'єктивною метою.
Аксіома 7. Про інтегральність
Людина бере (сприймає і реагує) участь в комунікації як цілісний суб'єкт, тобто в будь-якій комунікативній взаємодії завжди присутні як вербальні, так і невербальні аспекти його поведінки.
Аксіома 8. Про санкції
У кожної зі сторін, що беруть участь в комунікативному процесі, завжди існує можливість припинити актуальну взаємодію, діалог з мінімальними втратами, тобто з результатом, що не кращий за початковий.
Аксіома 9. Про безперервність комунікації
Комунікативна взаємодія має лише один початок, що полягає в її первинній, очній або заочній актуальній взаємодії, контакті.
Аксіома 10. Про нестійкість комунікації
Постійне прагнення одній із сторін вирішувати питання, виходячи тільки з власних інтересів, тобто за межами діапазону суб'єктивної мети співрозмовника, веде до зменшення зацікавленості останнього продовжувати цю взаємодію і робить комунікативну взаємодію з його сторони нестійкою і ненадійною.
Аксіома 11. Про зворотний зв'язок
Реципієнт, що не дає в процесі комунікативної взаємодії актуального зворотного зв'язку про хід діалогу і поведінку комуніканта, позбавляє його тим самим можливості скорегувати свою мету і поведінку і побудувати конструктивний діалог з урахуванням індивідуальної психології, інтересів і мети самого реципієнта.
Аксіома 12. Про недоторканність
В рамках своїх комунікативних інтересів кожна людина має діапазон суб'єктивної прийнятності та взаємодії з даним співбесідником, по даній темі, в даних обставинах, вихід за межі яких без його добровільної згоди сприймається ним як загроза своїм інтересам.