1714. У 18 ст. Надвірні міліції польських магнатів мали

подекуди устрій, подібний до козацького.

Після ліквідації Гетьманщини значна частина К. на тери-

торії Лівобережної України (Чернігівська і Полтавська гу-

бернії) існувала як окремий стан вільного сільського насе-

лення, маючи свої, юридично закріплені, права і привілеї.

Після зруйнування Запорозької Січі 1775 К. на деякий час

продовжило своє існування у вигляді пізньокозацьких фор-

мувань. Традиції запорозького К. продовжили: Задунайсь-

ка Січ на території турецьких володінь (1775-1828); Бузьке

козацьке військо (1785-98; 1803-17); Чорноморське ко-

зацьке військо (1788-60), яке після переселення на Північ-

ний Кавказ дістало назву Кубанського козацького війська

(див. Кубанське козацтво); створене з частини задунай-

ського козацтва Азовське козацьке військо (1832-66).

У нові часи нащадки козацьких родів дали значну кіль-

кість інтелігенції - діячів українського національного від-

родження та визвольного руху. Вплив козацьких традицій

відбився в українських визвольних змаганнях 1917-20,

зокрема в організації Вільного козацтва, регулярних вій-

ськових частин і в будівництві гетьманської Української

Держави (1918).

Літ.: Антонович В. Про козацькі часи на Україні. - К., 1991;

Грушевський М. Історія України-Руси. - Т. VII—X. - К., 1995-

1998; Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. - Т. І-ІІІ. -

Львів, 1990-1991; С м о л і й В. А. Феномен українського козацтва в за-

гальноісторичному контексті // Український історичний журнал. -

1991. - № 5. - С. 61-72; Г о л о б у ц ь к и й В. Запорозьке козацтво. -

К., 1994; А п а н о в и ч О. Розповіді про запорозьких козаків. -

К., 1991; Л є п ' я в к о С. Козацькі війни кінця XVI ст. в Україні. - Чер-

нігів, 1996. - С. 27-44; С є р г і й ч у к В. Іменем Війська Запорозького.

-К., 1991; С а с П. М. Політична культура українського суспільства (кі-

нець XVI - перша половина XVII ст.). - К., 1998; К а р д а ш П.,

К о т С. Слава українського козацтва. - Мельбурн; К., 1999; Нові дослі-

дження пам'яток козацької доби в Україні: Збірка наукових статей. -

К., 1999; Щ є р б а к В. Українське козацтво: формування соціального

стану. Друга половина XV - середина XVII ст. - К., 2000. С. Р Лях

КОЗАЦТВО В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ -

[ див. Українське козацтво в міжнародних відносинах.

[

КОЗАЦТВО В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ.

: Зміни в суспільній свідомості козацької доби відбились

насамперед у козацькому портреті. В ньому утверджували-

ся світські, гуманістичні ідеали, цінність людської особи-

; стості. Панегірик ректора Київської братської школи Касі-

яна Саковича, який декламувався на похороні славного

козацького гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного,

, ілюструвався трьома гравюрами, що відтворювали похо-

ронну хоругву з кінним портретом Сагайдачного і двома

сюжетами: угорі - «Здобуття Кафи запорожцями», внизу -

«Герб Війська Запорозького» (постать козака з мушкетом

через плече). Похоронні хоругви із зображенням у моли-

товній позі увійшли у звичай в 16 ст. (разом із похоронни-

ми портретами). їх шили з дорогих шовкових тканин, при-

крашаючи золотом і тороками. Кінний портрет - суто ко-

зацька риса, внесена у похоронний ритуал. Похоронні хо-

ругви виготовлялись і за Б. Хмельницького. (Таку хоругву

відзначає у похоронному ритуалі сина гетьмана - Тимо-

ша- антіохійський мандрівник Павло Алепськии (1653).

Перейнятий з польського середовища звичай тримався не-

довго і з 2-ї пол. 17 ст. зникає).

Більшість портретів Б. Хмельницького виконувалася за

гравюрою на міді голландського художника Вільгельма

Гондіуса (1597-1658). Напевно, вона вважалася найдосто-

вірнішим зображенням (намальовані з натури портрети не

збереглися). Портрет поясний, овальний, репрезентатив-

ний. Кирея з широким хутряним коміром і атласний жу-

пан прикрашені рядами металевих ґудзиків, щедро оздоб-

лених, як і булава та ефес шаблі. Обшита хутром і прикра-

шена двома страусовими перами шапка. Виразне облич-

чя - складка на переніссі, запалі щоки під вилицями, опу-

щені темні вуса. Впевнений, але невеселий погляд. Ма-

сивна статична постать. Праворуч угорі - герб Війська За-

порозького. Під овалом - напис латиною: «Богдан Хмель-

ницький, Війська Запорозького командувач, вірний слуга,

ініціатор козацького повстання і українського народу

князь». Гондіус, очевидно, користувався оригіналом, авто-

ром якого вважають голландця Абрахама ван Вестерфель-

да, що був придворним художником литовського гетьмана

Януша Радзивілла, який влітку 1651 стояв табором у Білій

Церкві, де після важких боїв підписувався мирний дого-

вір. Зображуючи найпопулярнішого з українських гетьма-

нів, художники прийдешніх поколінь орієнтуватимуться

на цей графічний портрет.

Портрет Б. Хмельницького (без головного убору, не подіб-

ний до гравюри Гондіуса) вміщений у літописі Самійла

Величка. Ще одне зображення гетьмана з козаками, позна-

чене правдивими життєвими рисами, є на історичній ілю-

страції «Освячення козацької корогви» до Служебника

єпископа Лазаря Барановича, написаного в Новгород-Сі-

верському монастирі (1665, Москва, Державний історич-

ний музей).

У 17-18 ст. Хмельницького шанували як національного

героя, батька Хмеля; його оспівували кобзарі, в оселях ко-

зацької старшини висіли його портрети, київські школярі

поставили на його честь п'єсу (1728). Картина «Богдан

Хмельницький з полками», виконана у 18 ст. простим ма-

ляром (не збереглася), передавала зміст п'єси. На ній зо-

бражений Хмельницький, який стоїть на українській

землі; біля його ніг - Дніпро з притоками, з боків - сцени,

що передають текст. Картина знаходилася в Чигиринській

церкві, в кінці 19 ст. була придбана відомим колекціоне-

ром В. В. Тарновським.

Події Визвольної війни українського народу середини