160 Тис. Чол. Свідченням зрослого авторитету Українсько-

го козацтва було установлення згідно з Указом Президента

України від 7.8.1999 Дня Українського козацтва, який за-

пропоновано відзначати щороку 14.10 - в день свята По-

крови Пресвятої Богородиці. Іншим Указом Президента

України від 22.12.1999 було утворено Координаційну раду

з питань розвитку козацтва при Президенті України. На

Координаційну раду покладено завдання вносити пропо-

зиції щодо формування державної політики у галузі відро-

дження та розвитку історичних, патріотичних, господарсь-

ких та культурних традицій Українського козацтва, сприя-

ти укомплектуванню окремих підрозділів Збройних Сил

України та інших військових формувань призовниками,

які є членами козацьких організацій, ініціювати розробку

програм житлового будівництва, організації козацьких се-

лянських (фермерських) господарств, сільськогосподарсь-

ких кооперативів, садівничих товариств, промислів тощо.

Головою Координаційної ради з питань розвитку Україн-

ського козацтва було призначено гетьмана Українського

козацтва І. Біласа.

Гостра політична боротьба, яка відбувається в Україні піс-

ля проголошення незалежності, відбилася і на становищі

Українського козацтва. Частина козацької старшини «Запо-

розької Січі» не сприйняла національно-демократичних за-

сад відродження козацтва і була звинувачена більшістю в

антиукраїнських діях. У відповідь, спираючись на підтрим-

ку деяких місцевих державних і господарських структур,

вони створили альтернативне Українському козацтву Коза-

цьке військо запорозьке низове (КВЗН). Козацька рада аль-

тернативного козацтва, сформованого на базі охоронного

приватного підрозділу на чолі з О. Панченком, відбулася з

участю представників російського козацтва (Дону, Кубані,

Уралу, Москви, Оренбурга) і духовенства Московської пат-

ріархії на о. Хортиці у вересні 1994. Управління юстиції

Запорізької області зареєструвало КВЗН та статут цієї орга-

нізації. Генеральна канцелярія Українського козацтва оці-

нила це рішення як незаконне. До КВЗН приєдналися ко-

зацькі підрозділи Півдня та Сходу України. Було оголошено

про створення Союзу козаків України, але це об'єднання не

було офіційно зареєстроване.

Між двома козацькими об'єднаннями України склалися

напружені стосунки, зумовлені різним баченням розв'язан-

ня соціально-культурних і політичних проблем сучасної

України. Так, Українське козацтво беззастережно визнає

українську мову конституційно-державною, тоді як КВЗН

474 Сушко - сходка старшинська

вважає державну мову необов'язковою, а «Кримський ко-

зачий союз» взагалі оголосив своєю мовою російську.

Українське козацтво стоїть на позиціях підтримки Україн-

ської православної церкви Київського патріархату, тоді як

КВЗН орієнтується на Українську православну церкву Мо-

сковського патріархату. Українське козацтво орієнтується

на політичний центр і праві сили України, КВЗН підтримує

лівих і знаходить у їх середовищі підтримку. Українське ко-

зацтво вважає себе невід'ємною частиною українського

народу і прагне діяти на теренах всієї України, тоді як

КВЗН добивається виділення козацтва в окрему групу з на-

данням певних привілеїв, а у майбутньому - за злиття в

єдину спільноту з російським козацтвом. В. Ф. Тітчина

СУШКО Роман (1894-1944) - військовий і політичний

діяч. У роки Першої світової війни поручник, командир

сотні українських січових стрільців. Учасник великих

боїв на Маківці і Лисоні. Співорганізатор Галицько-Буко-

винського куреня УСС (листопад 1917, Київ). Згодом пол-

ковник січових стрільців, командир дивізії. Командир

бригади у Другому зимовому поході, крайовий ком

УВО (1927-30). Діяч ОУН, загинув у Львові.

Літ.: Історія Січових Стрільців. - К., 1992; Литвин М., Нау

к о К. Українські Січові Стрільці. - К., 1992; Історія українське

ська.-Львів, 1992.-С. 331-457. В.МЛ

СХОДКА СТАРШИНСЬКА - рада січової стари

Скликалася для підготовки питань, які повинні були

ворюватися на загальній раді. Крім того, на С. с. ви{

валися таємні та нагальні справи. Зростання кільї

справ, які вирішувались тільки на С. с, де були можл

ми і ведення дискусії, і пошук компромісів, зумовило

стання значення старшинської ради і фактично перс

рення її на найвищий орган влади на Запорожжі. Т