- •1648 Під захистом табору здійснив наступ і розгромив по-
- •74 Військове мистецтво українського козацтва
- •1653 -УЖванецькій битві поляків було блоковано в їхніх
- •1649 Під Лоєвом м. Кричевський атакував литовське вій-
- •5. Незадовільним було становище в козацькій артилерії.
- •82 Вогнепальна зброя - возняк
- •1967.-№ 1. М.С.Васьків
- •5 Тарасниць. У Кам'янці-Подільському у 1494 налічува-
- •17 Ст. Сприяла розвиткові козацької артилерії. Було органі-
- •16.4.1771 Із Запорозької Січі вирушила команда із 1000 ко-
- •18 Ст. Тікали за Дунай у межі Османської імперії. Початок
- •156 Задунайське козацтво - заиманщина
- •3. С. Була центром, в якому зосереджувались найвищі ор-
- •166 Запорозьке козацтво
- •200 Тис. Осіб обох статей. У період Нової Січі більшість на-
- •3. К. Підпорядковувалося лише своїй старшині, яку обирало
- •10 Тис. На своєму озброєнні 3. К. Мало вогнепальну і хо-
- •5Івнинний ландшафт Запорозьких Вольностей не сприяв
- •1645) І краківський (з 1649). Походив зі спольщеної укра-
- •3. Займали важливі державні посади у Польщі. Найвідо-
- •1995.-№ 6.-С. 105-112. А. В. Бойко
- •5.6.1796 Вийшов імператорський наказ, згідно з яким усі
- •4 Багатих єврейських купців. Повстанці привели корабель
- •220 Невільників, переважно українців. Пізніше к. З групою
- •1767-70 В к. Відбулося повстання місцевих козаків, ви-
- •216 Козаки городові - козацтво
- •16 Ст. Силу та безперервне поповнення лав к. Забезпечува-
- •1619). Видатною заслугою Сагайдачного було й те, що ві
- •17 Ст. Наступ польського уряду і магнатів на права і воль-
- •1654 Визначалась у 60 тис. Але за умов масового народно-
- •1714. У 18 ст. Надвірні міліції польських магнатів мали
- •17 Ст., її козацькі образи яскраво відображені у ряді творів
- •1735 На Лівобережній Україні нараховувалось лише 20
- •20 Козаків до 2 тисяч козаків.
- •18 Ст. В к. С. Дуже поширилися зловживання та хабарницт-
- •1635 Спорудив фортецю Кодак, але реєстровці на чолі з
- •20 Ст. Звузили його до суто соціального. До к. Л. Відносять
- •1663 Після страти я. Сомка, який був ініціатором його
- •1596 Очолював півторатисячний загін козаків, який герої-
- •150 Км, ширина 40-50 км, висота 500-1000 м). Північні
- •275 Кримський - кримські походи 1687 і 1689
- •1921-29 - Директор Ін-ту української наукової мови. У
- •93 Були переселені на Кубань. Згідно з указами Катери-
- •1866 На Кубань було переселено близько 150 000 осіб обох
- •10 Кінних і 10 піших п'ятисотенних полків. Козацьку раду
- •1860 На основі Чорноморського козацького війська та час-
- •20 Ст. Чорноморці всупереч заходам уряду зберігали свої
- •1 222 140 Українців, що складало 55% усього населення
- •282 Кунтуш - курінь
- •2) На Запорозькій Січі - казарма, в якій проживали коза-
- •316 Мистецтво - михайлик
- •1649 Між б. Хмельницьким та московським урядом бу.
- •649) - Військовий діяч доби Хмельниччини, корсунський
- •326 Морські походи
- •1492 Біля Тягині був захоплений корабель, що викли
- •18 Ст. Чортомлицької Січі і перехід козаків під протекто-
- •328 Мортира - московська держава
- •4 Рази більшої за діаметром частини для розміщення
- •18 Ст. Значного поширення набули мортири-салютівки,
- •1775. - Т. І. - к., 1998; м и ц и к ю. А. Козацький край: Нариси з
- •4.4.1829 Він був названий Дунайським і був прикомандиро-
- •400 Полковник - полково-сотенний устрій
- •1581 Після повернення козацького полку я. Оришовського
- •1649 Спочатку була проведена старшинська рада, на якій
- •2) Реєстрове козацьке військо (див. Реєстрове козацтво).
- •17 Ст. Складався відповідно до «Ординації Війська Запо-
- •413; В и н а р л. Початки українського реєстрового козацтва // Україн-
- •1991. - № 5. - С. 96-108; с а с п. М., щ є р б а к в. О. Історія України
- •34 До р. П. Відійшли смоленські та чернігово-сіверські
- •18 Ст. Зазнали протидії частини магнатів та шляхти, яких
- •XVIII вв. - м., 1960.
- •10 Сотників з вимогою віддати клейноди, одначе той від-
- •434 Рум'янцевськии опис 1765-69 - рябінін-скляревськии
- •1676 Під стінами Чигирина з'явилися російські підрозділи,
- •1985; С м о л і й в., с т є її а н к о в в. Переддень Руїни (1650-1
- •3500 Населених пунктів. Проте р. О. Не був закінчений
- •1769 Рр.): Покажчик населених пунктів. - к., 1959; Ковальськиї
- •1927 Передав Всеукраїнській академії наук. Портрети ці
- •630 Слобід, 406 сіл, 3 погости, 2111 хуторів, у яких мешк
- •472 Сумський полк - сучасне українське козацтво
- •1989. -С. 38. О.І.Коробов
- •1674 Напав на Листвянку. Пізніше с. В історичних джере-
- •8.12.1990 Відбулася Установча велика козацька рада усіх
- •160 Тис. Чол. Свідченням зрослого авторитету Українсько-
- •474 Сушко - сходка старшинська
- •1755 С. С. Прийняла рішення про скасування вибори
- •17 Ст. Переважала піхота, табір став тим бойовим порядком,
- •1909 А. Ханжонков випускає фільм «Мазепа» (за оперою
- •6 Тис, на що після повстання 1625 змушена була піти Річ
- •1648 Відроджену українську державність, що офіційно за-
- •16.9.1659 Гадяцьким договором.
- •1667, Що без участі представників України ділив її землі
- •17 Ст. Від імені Запорозької Січі колишнім канцеляристом
- •1709) Не ліквідувала дипломатичних зносин українського
- •6.8.1914 Гур видала маніфест до українського народу, за-
- •1652) - Один з активних учасників Визвольної війни укра-
- •1625, Брав участь у боях біля Курукового озера. X. Особли-
- •510 Хмельницький
- •27.7.1657 Зупинила його діяльність, спрямовану на об'єд-
- •27.3.1654 У Москві цар затвердив «Статті Богдана Хмель-
- •60, Ширина - 10-12, висота - 12 футів. Екіпаж - 40-50
- •1759 Родин козаків (5068 осіб чоловічої та 4414 осіб жіно-
- •19 Ст. У нижній течії мала 45-50 м ширини та від 1
- •1695-96, В результаті яких а. Перейшов до Росії. За Прут-
- •1844. Для несення служби у військових установах та по
- •15 Ст. Приазов'я належало Кримському ханству, яке не-
- •1686-99. Безпосередньою метою а.-д. П. Було здобуття
- •2) Один з найдавніших ранніх зразків ручної вогнепальної
- •4409 Козацькі гармати. Із зібрання о. Поля
- •1725 В 13 сотнях Полтавського полку було лише 2 гарма-
1985; С м о л і й в., с т є її а н к о в в. Переддень Руїни (1650-1
рр.) // Київська старовина. - 1993. - № 6. - С. 2-16; Яковлева Т
тьманщина в другій половині 50-х років XVII століття: Причини і п
ток Руїни.-К., 1998. С.Р..
РУМ'ЯНЦЕВСЬКИИ ОПИС 1765-69 - генерали
перепис земельних володінь і господарства Лівобереж
України (Гетьманщини), проведений генерал-губерна
ром П. Рум'янцевим за дорученням російського уря
Метою опису була підготовка перетворення України у з
чайну провінцію Російської імперії.
Рум'янцев сам розробив план, форми і докладні інструь
щодо перепису. Вимагалося визначити географічне по
ження кожного міста, описати його укріплення, ярма{
та торги, магістратські і ратушні доходи, кількість дво{
наявність промислових підприємств, кількість наймач
робітників, дати детальний опис міщанських дворів. Г
описі коронних, урядових, монастирських і приватних і
єтностей потрібно було зазначити географічне положеь
села, вказати власника і підстави права власності, описі
панський двір, дати детальний подвірний опис селянсь*
господарств. Окремо переписувалися козацькі господар
ва. Тим самим здійснювалася перевірка прав на володіг
землею та збирання докладних відомостей для оподаті
вання місцевого населення.
Ревізію провадили по полках спеціальні комісії, очолюв;
російськими офіцерами. Перепис викликав занепокоєн
серед різних верств українського населення. Було описа
3500 Населених пунктів. Проте р. О. Не був закінчений
винятком Київського полку) у зв'язку з російсько-туреї
кою війною 1769-74.
Р. о. містить цінний матеріал з історії Гетьманщини, зок]
ма демографії, економіки, землеволодіння, соціально-п]
вового стану населення напередодні ліквідації козацько-
тьманської держави. Матеріали Р. о. збереглися не повн
тю і тепер зосереджені в Центральному державному іс
ричному архіві (м. Київ). Це величезний фонд із 969 спр
(томів), кожна з яких має від 300 до 1000 аркушів.
Літ.: Ткаченко М. Наукове розроблення Румянцевської ревізі
Україна. - Т. III. - 1924; Генеральний опис Лівобережної України (17(
1769 Рр.): Покажчик населених пунктів. - к., 1959; Ковальськиї
Генеральний опис 1765-1769 рр. Джерело для вивчення соціально-е
номічних відносин на Лівобережній Україні // Український історичь
журнал. - 1962. - № 2. - С. 97-101. С.Р.І
РУШНИЦЯ - загальна назва ручної довгоствольної вс
непальної зброї.
РУШНИЦЯ БОРОДАТА - див. Бородата рушниця.
РЯБІНІН-СКЛЯРЕВСЬКИИ Олександр Олександр
вич (1878-1942)-історик, архівіст, військовий діяч. Піс.
одруження на М. Д. Скляревській (1910) бере подвій]
прізвище. Народився у Солігацькому повіті Костромськ
губернії. Навчався у Казанському юнкерському училиі
(1897-99), Миколаївській академії Генерального штабу
Петербурзі (1899-1903), Петербурзькому археологічної^
СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА
454
став вільним слухачем АМ (1874-82). Щоліта разом з
Мартиновичем виїжджав в Україну (етюди, збір етногра-
фічного матеріалу, зокрема про кобзарство), брав активну
участь в українському студентському гуртку і, отримавши
2 срібні медалі, успішно закінчив курс наук.
Навчаючись в Академії, захопився творчістю Т. Шевченка
і (через співпрацю з журналами) прийшов до задуму ілюс-
трувати поему «Гайдамаки». Для натурних зарисовок і
збору матеріалу про Коліївщину виїжджав в Україну. Во-
сени 1885 відправив ілюстрації у Відень, де поема з його
ілюстраціями вийшла у 1886 (14 великих і 35 малих; туш,
перо). У драматичних і ліричних сценах, що відбуваються
у пейзажному середовищі та інтер'єрах, через вбрання і
антураж того часу історично достовірно передана атмос-
фера епохи. Цією роботою С. став відомий як таланови-
тий художник, що вперше серією робіт проілюстрував
окремий твір Шевченка (крім того, це була перша серія
малюнків в українському історичному жанрі).
У 1895 С. видав альбом автолітографій «Старина украин-
ская», весь тираж якого загинув під час повені у Петер-
бурзі (єдиний збережений екземпляр у 1930 передав до
Харківського художнього музею; далі - ХХМ). У 1897 у
Петербурзі вийшла українською мовою книга Д. Мордов-
ця «Козаки і море» з ілюстраціями С. (на одному з кращих
малюнків було зображено козака-бандуриста).
У 1898 намалював відому картину «Проводи на Січ»
(ХХМ). Сцена прощання батьків з юним козаком сповне-
на урочистої значимості. Основними колірними акцента-
ми виділені головні персонажі (білий одяг матері і черво-
ний козацький - сина). Багатофігурна горизонтальна ком-
позиція розгортається на тлі літнього сільського пейзажу у
сповільненому ритмі, передаючи побутові та етнографічні
особливості вбрання і середовища.
У різнобічній мистецькій діяльності художника тема кобзар-
ства була провідною. У 1875 С. намалював свій перший коб-
зарський портрет (90-літнього П. Неховай-Зуба), а останній,
Ф. Кушнерика, - у 1928. За 30 років подвижницької праці він
створив неповторну галерею портретів 23 українських кобза-
рів (малюнки олівцем). С. наділяв їх індивідуальними риса-
ми зовнішності і відтінками романтичного настрою, зобра-
жав у народному одязі і характерній кобзарській позі, у су-
проводі дітей-поводирів (часто на темному тлі). В стилістич-
ній манері С. присутній дух модерну (оформлення шрифту,
зображення квітів і дерев). Під кожним портретом наведені
дата, прізвище, репертуар. (Крім того, С. перший почав зби-
рати біографічні дані, нотувати кобзарські звичаї, здійсню-
вати звукові записи). Після роботи на посаді художника у
Військовому міністерстві (1887-1900) повернувся в Україну,
поселився у Миргороді, де викладав малювання в Художньо-
промисловій школі ім. М. Гоголя (1900-28).
Зібрані протягом життя матеріали - музичні записи, текс-
ти, інструменти, фотографії і портрети кобзарів -Су
