- •Буковинський університет
- •Дискретна математика
- •Навчально-методичний посібник
- •Чернівці
- •Задачі та вправи 12
- •Задачі та вправи 28
- •Операції над множинами
- •Тема „Алгебра лінійних множин”
- •Способи задання множин
- •Порожня множина ()
- •Універсум (u)
- •Множина підмножин
- •Алгебра множин
- •Узагальнення операцій над множинами
- •Задачі до теми „Алгебра лінійних множин”
- •Тема „Відношення і функції”
- •Окремі випадки відношень
- •Властивості композицій:
- •Властивості відношень
- •Основні властивості відображень
- •Відношення еквівалентності
- •Відношення порядку
- •Відношення рівнопотужності
- •Властивості скінченних множин
- •Властивості зчисленних множин
- •Задачі до теми „Відношення і функції”
- •Тема „Булеві функції”
- •Способи задання булевих функцій
- •Булеві функції однієї змінної
- •Область визначення булевих функцій
- •Елементарні функції алгебри логіки
- •Булевий простір
- •Властивості функцій
- •Деякі операції над висловленнями
- •Формули в алгебрі логіки
- •Основні тотожності
- •Правила
- •Принцип двоїстості
- •Типи булевих функцій
- •Канонічні форми перемикальних функцій
- •Досконалі диз’юнктивні нормальні форми перемикальних функцій
- •Досконалі кон’юнктивні нормальні форми перемикальних функцій
- •Властивості досконалих форм
- •Скорочена диз’юнктивна нормальна форма перемикальних функцій
- •Утворення скороченої диз’юнктивної нормальної форми методом Квайна
- •Метод Квайна-Маккласкі
- •Утворення мінімальних кон’юктивних нормальних форм
- •Алгоритм утворення мінімальної кнф
- •Геометричне подання функцій алгебри логіки
- •Спрощення булевих функцій
- •Задачі до теми „Способи задання булевих функцій. Операція суперпозиції”
- •Задачі до теми „Істотні та фіктивні змінні”
- •Задачі до теми „Спеціальні види формул. Диз’юнктивні і кон’юнктивні нормальні форми. Поліном Жегалкіна”
- •Задачі до теми „Замкнуті класи і повнота системи булевих функцій” Важливіші замкнуті класи булевих функцій
- •Задачі до теми „Класи функцій, що зберігають константи”
- •Задачі до теми „Двоїстість і клас самодвоїстих функцій”
- •Задачі до теми „Монотонність і клас монотонних функцій”
- •Повнота систем булевих функцій
- •Тема „Рекурсивні функції”
- •Частково-рекурсивні функції
- •Тема „Скінченні автомати. Машина Тьюринга”
- •Машина Тьюринга
- •Тема „Основні поняття і властивості алгоритмів”
- •Основні вимоги до алгоритмів
- •Основні властивості алгоритму
- •Тема „Формальні системи. Алгебра висловлювань”
- •Аксіоматичний спосіб опису висловлювань
- •Властивості числення висловлювань
- •Задачі до теми „Алгебра висловлювань”
- •Тема „Логіка і числення предикатів”
- •Рівносильність формул
- •Задачі до теми „Логіка і числення предикатів”
- •Тема „Алгебри. Типи алгебр. Алгебраїчні системи”
- •Гомоморфізм та ізоморфізм алгебри
- •Типи алгебр
- •Алгебраїчні системи
- •Тема „Елементи комбінаторики”
- •Формула включень і виключень
- •Рекурентні співвідношення
- •Основні властивості кількості сполук
- •Біном Ньютона
- •Властивості розкладу бінома Ньютона і біномних коефіцієнтів
- •Поліномні твірні функції
- •Розміщення і функціональні відображення
- •Розбиття
- •Поліномна формула
- •Задачі до теми „Комбінаторика”
- •Тема „Графи”
- •Задання графа за допомогою матриці інцидентності та списку ребер
- •Задання графа за допомогою матриці суміжності
- •Локальні степені вершин графа
- •Частини графа, суграфи та підграфи
- •Операції з частинами графа
- •Маршрути, ланцюги та цикли
- •Цикломатичне число графа
- •Задачі до теми „Графи”
- •Дискретна математика
- •Література
- •Навчальне видання Пукальський Іван Дмитрович,
- •Лусте Ірина Петрівна,
Булевий простір
Часто для спрощення запису перемикальної функції замість повного переліку термів використовують двійкові значення наборів, для яких функція набуває одиничних значень. Наприклад,
f(x1,
x2,
x3)
=
означає, що функція набуває одиничних значень в наборах 1, 4, 7. Таку форму запису називають числовою.
x3 |
x2 |
x1 |
f(x1, x2, x3) |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Булевим простором називається множина набору всіх булевих функцій M. Поставимо у взаємно однозначну відповідність елементам x1, x2, …, xn множини X двійкові змінні, що позначаються тими самими літерами x1, x2, …, xn, але набувають значень із множини {0, 1}, а у відповідність елементам булевого простору M поставимо набори (кортежі) змінних, вважаючи, що змінна xi, i {1, …, n} набуває значення 1 в деякому кортежі, якщо елемент xi множини X належить відповідному простору M, і набуває значень 0 – в іншому випадку.
Таким чином упорядковану сукупність двійкових змінних x1, x2, …, xn можна розглядати як деякий змінний вектор X = (x1, x2, …, xn), що набуває значень з множини M усіх сталих n-компонентних булевих векторів.
Сукупність
значень вектора X,
на яких булева функція набуває значень
1, позначимо M
1,
на яких 0 – M
0.
Очевидно, що M
1
M
0
= M.
Властивості функцій
Означення
1.
Функція f(x1,
x2,
…, xn)
залежить від аргумента xi,
якщо існують такі значення 1,
…, n
змінних
,
…,
,
що f(1,
2,
…, i
– 1,
0, i
+ 1,
…, n)
f(1,
2,
…, i
– 1,
1, i
+ 1,
…, n),
тоді змінна xi
називається суттєвою, якщо xi
не є суттєвою, то вона називається
фіктивною.
Нехай для функції f(x1, x2, …, xn) xi – фіктивна змінна.
Розглянемо таблицю функцій
x1 |
|
xi |
|
xn |
f(x1, x2, …, xn) |
x1 |
|
xi |
|
xn |
F1 |
|
|
|
|
|
|
x1 |
|
xi |
|
xn |
Fn |
а за нею побудуємо нову таблицю, викреслюючи рядки вигляду (1, 2, …, i – 1, 1, i + 1, …, n) та стовпці аргументу xi.
Одержана таблиця визначатиме деяку функцію g(x1, … xi – 1, xi + 1, …, xn). Будемо говорити, що функція g здобута з f вилученням змінної xi, а функцію f з g – введенням фіктивної змінної xi.
Означення 2. Функції f1 та f2 називаються рівними, якщо функцію f2 можна одержати з f1 додаванням і вилученням фіктивних змінних.
Існують два типи функцій, які не мають суттєвих змінних: функція, тотожна 0 (константа 0) та функція, тотожна 1 (константа 1). Їх можна розглядати як функції порожньої множини змінних.
Означення 3. Булева функція f(x1, …, xn) називається симетричною відносно змінних x1, …, xk, якщо для будь-якої підстановки справджується рівність
f(x1,
… xk,
xk
+ 1,
…, xn)
= f(
).
Функції константа 1 та константа 0 є симетричними відносно сукупності змінних.
