- •Буковинський університет
- •Дискретна математика
- •Навчально-методичний посібник
- •Чернівці
- •Задачі та вправи 12
- •Задачі та вправи 28
- •Операції над множинами
- •Тема „Алгебра лінійних множин”
- •Способи задання множин
- •Порожня множина ()
- •Універсум (u)
- •Множина підмножин
- •Алгебра множин
- •Узагальнення операцій над множинами
- •Задачі до теми „Алгебра лінійних множин”
- •Тема „Відношення і функції”
- •Окремі випадки відношень
- •Властивості композицій:
- •Властивості відношень
- •Основні властивості відображень
- •Відношення еквівалентності
- •Відношення порядку
- •Відношення рівнопотужності
- •Властивості скінченних множин
- •Властивості зчисленних множин
- •Задачі до теми „Відношення і функції”
- •Тема „Булеві функції”
- •Способи задання булевих функцій
- •Булеві функції однієї змінної
- •Область визначення булевих функцій
- •Елементарні функції алгебри логіки
- •Булевий простір
- •Властивості функцій
- •Деякі операції над висловленнями
- •Формули в алгебрі логіки
- •Основні тотожності
- •Правила
- •Принцип двоїстості
- •Типи булевих функцій
- •Канонічні форми перемикальних функцій
- •Досконалі диз’юнктивні нормальні форми перемикальних функцій
- •Досконалі кон’юнктивні нормальні форми перемикальних функцій
- •Властивості досконалих форм
- •Скорочена диз’юнктивна нормальна форма перемикальних функцій
- •Утворення скороченої диз’юнктивної нормальної форми методом Квайна
- •Метод Квайна-Маккласкі
- •Утворення мінімальних кон’юктивних нормальних форм
- •Алгоритм утворення мінімальної кнф
- •Геометричне подання функцій алгебри логіки
- •Спрощення булевих функцій
- •Задачі до теми „Способи задання булевих функцій. Операція суперпозиції”
- •Задачі до теми „Істотні та фіктивні змінні”
- •Задачі до теми „Спеціальні види формул. Диз’юнктивні і кон’юнктивні нормальні форми. Поліном Жегалкіна”
- •Задачі до теми „Замкнуті класи і повнота системи булевих функцій” Важливіші замкнуті класи булевих функцій
- •Задачі до теми „Класи функцій, що зберігають константи”
- •Задачі до теми „Двоїстість і клас самодвоїстих функцій”
- •Задачі до теми „Монотонність і клас монотонних функцій”
- •Повнота систем булевих функцій
- •Тема „Рекурсивні функції”
- •Частково-рекурсивні функції
- •Тема „Скінченні автомати. Машина Тьюринга”
- •Машина Тьюринга
- •Тема „Основні поняття і властивості алгоритмів”
- •Основні вимоги до алгоритмів
- •Основні властивості алгоритму
- •Тема „Формальні системи. Алгебра висловлювань”
- •Аксіоматичний спосіб опису висловлювань
- •Властивості числення висловлювань
- •Задачі до теми „Алгебра висловлювань”
- •Тема „Логіка і числення предикатів”
- •Рівносильність формул
- •Задачі до теми „Логіка і числення предикатів”
- •Тема „Алгебри. Типи алгебр. Алгебраїчні системи”
- •Гомоморфізм та ізоморфізм алгебри
- •Типи алгебр
- •Алгебраїчні системи
- •Тема „Елементи комбінаторики”
- •Формула включень і виключень
- •Рекурентні співвідношення
- •Основні властивості кількості сполук
- •Біном Ньютона
- •Властивості розкладу бінома Ньютона і біномних коефіцієнтів
- •Поліномні твірні функції
- •Розміщення і функціональні відображення
- •Розбиття
- •Поліномна формула
- •Задачі до теми „Комбінаторика”
- •Тема „Графи”
- •Задання графа за допомогою матриці інцидентності та списку ребер
- •Задання графа за допомогою матриці суміжності
- •Локальні степені вершин графа
- •Частини графа, суграфи та підграфи
- •Операції з частинами графа
- •Маршрути, ланцюги та цикли
- •Цикломатичне число графа
- •Задачі до теми „Графи”
- •Дискретна математика
- •Література
- •Навчальне видання Пукальський Іван Дмитрович,
- •Лусте Ірина Петрівна,
Задачі до теми „Двоїстість і клас самодвоїстих функцій”
Приклад 1. Перевірити, чи є функція g двоїстою до функції f, якщо:
а) f(x, y) = x y, g(x, y) = x ~ y;
б) f(x, y) = x y, g(x, y) = y x;
в) f(x, y, z) = xy xz yz, g(x, y, z) = xy xz yz;
г) f(x, y, z) = x y z, g(x, y, z) = x y z;
д) f(x, y, z) = (x(y ~ z)), g(x, y, z) = (0 1 1 0 1 1 0 1).
Розв’язування
1а).
Запишемо для функції f
= x
y,
яка дорівнює 1 на наборах (0, 1), (1, 0) ДДНФ:
f
=
y
x
.
Тоді f*
=
=
.
За законами де Моргана
f*
=
=
= (
)(
)
= (
y)(x
)
= xy
.
Функція g = x ~ y дорівнює 1 на наборах (0, 0), (1, 1) і тому ДДНФ даної функції є форма вигляду g = xy, тобто f* = g.
Розв’язування 1б). Оскільки функція f = x y = y, то
f*
=
=
=
=
y.
Функція
g
= y
x
=
x
=
=
=
,
Отже, f*
g.
Розв’язування 1в). Використовуючи формули x(y z) = xy xz, x y = (x + y)( + ), маємо
g*
=
=
=
=
=
=
=
=
=
=
=
=
=
=
=
=
= (x
+ y
+
)(x
+
+ z)(y
+ z)
=
= (x + x + xz + xy + yz + x + )(y + z) = (x + yz + )(y + z) = xy + xz + yz = f(x, y, z).
Отже, g* = f(x, y, z).
Розв’язування 1д). Використовуючи формули x ~ y = + xy, маємо
f*
=
=
=
=
=
=
=
(
x
+ y
+ z)
= 0.
Отже, f*(x, y, z) = 0, g(x, y, z) = (0 1 1 0 0 1 1 0 1). Тому f* g.
Приклад 2. Навести приклад самодвоїстої функції, яка одночасно була б лінійною.
Приклад 3. Якщо 1 і 2 самодвоїсті функції, то чи будуть самодвоїстими функції 1 2 і 12?
Приклад 4. Показати, що не існує самодвоїстої функції, істотно залежної від двох змінних.
Приклад 5. Використовуючи принцип двоїстості, побудувати формулу, що реалізує функцію, двоїсту до функції f. Одержаний вираз спростити (записавши в ДНФ або у вигляді полінома Жегалкіна):
а) f = xy yz xt zt; г) f = ( y (y 1)) 1;
б) f = x y(zt ) ; д) f = ( / y ) ((y ~ z) );
в) f = (x y) ((x y) / ( ~ yz)); е) f = ( ~ yz) (x ).
Розв’язування 5в). Розглянемо підформули f1 = x y, f2 = x y, f3 = ~ yz. Тоді f = f1 (f2 f3). Двоїстими до f1, f2, f3 будуть функції
=
=
=
y,
=
=
,
=
.
Тоді згідно з принципом двоїстості
f*
=
=
=
=
.
Розв’язування 5д). Використовуючи формули x y = , x / y = , x y = (x + y)( + ), x ~ y = + xy, маємо
f*
=
=
=
=
=
=
=
=
=
=
=
=
=
=
=
=
=
=
=
=
=
=
= (z
+ y)(
+
)(
+
)(
+ z)
= (z
+ y
)(
+
z
+
+
z)
= z
+ z
+
z
+
z
+
y
=
z
+
y
.
Отже, f* = y + z .
Розв’язування 5е). Використовуючи формули x ~ y = + xy, x y = + y, x y = , маємо
f*
=
=
=
=
=
+
= x
+
(y
+ z)
+ x
+
+ z
= x
+
y
+
z
+ x
+
+ z
=
z
+
y
+ x
+
+ z
= x
+
+ z
+
y.
Приклад 6. Перевірити, чи є самодвоїстою функція f:
а) f( ) = m(x1, x2, x3);
б)
f(
)
=
;
в) f( ) = ( x2 )x4 x2 ;
г) f( ) = (0 0 0 1 0 0 1 0 0 1 1 0 0 1 1 1);
д)
f(
)
= x1
x2
…
x2m+1
,
{0, 1}.
Розв’язування 6б). Користуючись формулою x y = + y, маємо
f*
=
=
=
=
=
=
=
=
=
x3.
f(
)
=
=
=
=
=
+
x1x3
+
+ x3
=
=
x1
+ x1x3
+
+ x3
=
+ x3
=
,
f* f( ). Отже, функція f( ) не самодвоїста.
Розв’язування 6в). Перетворимо функцію
f*(
)
=
=
=
=
= (
+ x4)(
x2
+ x4)(
+ x4)(
+ x2
+
)
=
= ( x2 + x4 + x2x4 + x4)( + x4 + x2 + x4x2 + x4 + ) =
= ( x2 + x4 + x2x4 + x4)( + x4 + x2x4) = ( x2 + x4)( + x4 + x2x4) =
= x2 + x4 + x2x4 + x4 + x2x4 =
= x2 + x4 + x4 + x2x4.
Отже, f* f( ), функція f( ) не самодвоїста.
Приклад
7.
Довести, що функція f(
)
самодвоїста тоді і тільки тоді, коли в
розкладі f(
)
= x1f(1,
x2,
…, xn)
f(0,
x2,
…, xn)
= x1
(
)
(
)
x1-компонента
(
)
двоїста до її
-компоненти
(
).
Приклад
8.
Встановити, чи є самодвоїстою функція
f(
)
= x1
~ x2?
Приклад 9. Навести приклад самодвоїстої функції, яка одночасно була б лінійною.
Приклад 10. Перевірити, чи f1( ) = x1 x2, f2( ) = x1 / x2 T0, T1, L, S, M.
Приклад 11. Перерахувати всі самодвоїсті функції, які істотно залежать від змінних x1, x2, x3 і показати, що кожну з цих функцій можна подати або у вигляді m(x, y, z), або у вигляді x y z , де , , , {0, 1}.
Приклад 12. При яких значеннях n 2 функція f( ) самодвоїста?
а) f( ) = x1(x2 x3 … xn) x2(x3 … xn) … xn – 2(xn – 1 xn) xn – 1xn;
б) f( ) = x1(x2 … xn) x2(x3 … xn)… xn – 2(xn – 1xn) xn – 1xn;
в) f( ) = (x1 x2) (x2 x3) … (xn – 1 xn) (xn x2);
г) f( ) = x1 x2 … xn.
Приклад 13. Довести, що коли
а) f(x1, x2, …, xn) S, то f(x, x, …, x) {x, };
б) f( ) S , то m(x1 , x2 x3 f) x3 x4 S;
в) f( ) S , то f x2x3 x3 x2 x4 x5 S.
Розв’язування 13а). Якщо f(x1, x2, …, xn) S, то на протилежних наборах функція f набуває протилежних значень, тобто: 1) f(0, 0, …, 0) = 0, f(1, 1, …, 1) = 1 або 2) f(0, 0, …, 0) = 1, f(1, 1, …, 1) = 0. Розглянемо функцію (x) = f(x, x, …, x). У випадку 1) маємо: (0) = f(0, …, 0) = 0, (1) = f(1, …, 1) = 1, тобто (x) = x, а у випадку 2) (0) = f(0, …, 0) = 1, (1) = f(1, …, 1) = 0, тобто (x) = ; f(x, x, …, x) {x, }.
Приклад 14. Із несамодвоїстої функції f за допомогою підстановки на місце змінних x та побудувати константу:
а) f = (0 0 1 1 1 0 0 1); в) f = (x y) (x y);
б) f = (x + + z)t + yz; г) f = xy + xz + yt + zt.
Розв’язування
14а).
Функція f
несамодвоїста, оскільки на протилежних
наборах
= (0, 0, 1) і
= (1, 1, 0) маємо f(
)
= f(
)
= 0, тобто f
не набуває протилежних значень. Тоді
із леми про несамодвоїсту функцію
випливає, що підставляючи на місця
змінних x,
,
можна побудувати константу.
Приклад 15. Чи можна з функції f за допомогою операції суперпозиції дістати функцію g, якщо:
а) f = (1 0 1 1 0 0 1 0), g = (1 0 0 0);
б) f = (1 1 1 1 0 1 1 1 0 0 0 1 0 0 0 0), g = (0 0 0 1 0 1 1 1);
в) f = (1 1 0 0 1 1 0 0), g = (0 0 1 1 0 0 1 1).
Приклад 15. Чи можна з функції f за допомогою операції суперпозиції дістати функцію g, якщо:
а) f = (1 0 1 1 0 0 1 0), g = (1 0 0 0);
б) f = (1 1 1 1 0 1 1 1 0 0 0 1 0 0 0 0), g = (0 0 0 1 0 1 1 1);
в) f = (1 1 0 0 1 1 0 0), g = (0 0 1 1 0 0 1 1).
Приклад 16. Чи самодвоїста множина M?
а) M = {x y z, m(x y, x ~ z, y ~ };
б) M = {xy, x + y, x y m(x, y, z)};
в) M = {(x y) y, (x + y) x y, (x + y + z)t + yz};
г) M = S \ {x y , m(x, , z)};
