- •Буковинський університет
- •Дискретна математика
- •Навчально-методичний посібник
- •Чернівці
- •Задачі та вправи 12
- •Задачі та вправи 28
- •Операції над множинами
- •Тема „Алгебра лінійних множин”
- •Способи задання множин
- •Порожня множина ()
- •Універсум (u)
- •Множина підмножин
- •Алгебра множин
- •Узагальнення операцій над множинами
- •Задачі до теми „Алгебра лінійних множин”
- •Тема „Відношення і функції”
- •Окремі випадки відношень
- •Властивості композицій:
- •Властивості відношень
- •Основні властивості відображень
- •Відношення еквівалентності
- •Відношення порядку
- •Відношення рівнопотужності
- •Властивості скінченних множин
- •Властивості зчисленних множин
- •Задачі до теми „Відношення і функції”
- •Тема „Булеві функції”
- •Способи задання булевих функцій
- •Булеві функції однієї змінної
- •Область визначення булевих функцій
- •Елементарні функції алгебри логіки
- •Булевий простір
- •Властивості функцій
- •Деякі операції над висловленнями
- •Формули в алгебрі логіки
- •Основні тотожності
- •Правила
- •Принцип двоїстості
- •Типи булевих функцій
- •Канонічні форми перемикальних функцій
- •Досконалі диз’юнктивні нормальні форми перемикальних функцій
- •Досконалі кон’юнктивні нормальні форми перемикальних функцій
- •Властивості досконалих форм
- •Скорочена диз’юнктивна нормальна форма перемикальних функцій
- •Утворення скороченої диз’юнктивної нормальної форми методом Квайна
- •Метод Квайна-Маккласкі
- •Утворення мінімальних кон’юктивних нормальних форм
- •Алгоритм утворення мінімальної кнф
- •Геометричне подання функцій алгебри логіки
- •Спрощення булевих функцій
- •Задачі до теми „Способи задання булевих функцій. Операція суперпозиції”
- •Задачі до теми „Істотні та фіктивні змінні”
- •Задачі до теми „Спеціальні види формул. Диз’юнктивні і кон’юнктивні нормальні форми. Поліном Жегалкіна”
- •Задачі до теми „Замкнуті класи і повнота системи булевих функцій” Важливіші замкнуті класи булевих функцій
- •Задачі до теми „Класи функцій, що зберігають константи”
- •Задачі до теми „Двоїстість і клас самодвоїстих функцій”
- •Задачі до теми „Монотонність і клас монотонних функцій”
- •Повнота систем булевих функцій
- •Тема „Рекурсивні функції”
- •Частково-рекурсивні функції
- •Тема „Скінченні автомати. Машина Тьюринга”
- •Машина Тьюринга
- •Тема „Основні поняття і властивості алгоритмів”
- •Основні вимоги до алгоритмів
- •Основні властивості алгоритму
- •Тема „Формальні системи. Алгебра висловлювань”
- •Аксіоматичний спосіб опису висловлювань
- •Властивості числення висловлювань
- •Задачі до теми „Алгебра висловлювань”
- •Тема „Логіка і числення предикатів”
- •Рівносильність формул
- •Задачі до теми „Логіка і числення предикатів”
- •Тема „Алгебри. Типи алгебр. Алгебраїчні системи”
- •Гомоморфізм та ізоморфізм алгебри
- •Типи алгебр
- •Алгебраїчні системи
- •Тема „Елементи комбінаторики”
- •Формула включень і виключень
- •Рекурентні співвідношення
- •Основні властивості кількості сполук
- •Біном Ньютона
- •Властивості розкладу бінома Ньютона і біномних коефіцієнтів
- •Поліномні твірні функції
- •Розміщення і функціональні відображення
- •Розбиття
- •Поліномна формула
- •Задачі до теми „Комбінаторика”
- •Тема „Графи”
- •Задання графа за допомогою матриці інцидентності та списку ребер
- •Задання графа за допомогою матриці суміжності
- •Локальні степені вершин графа
- •Частини графа, суграфи та підграфи
- •Операції з частинами графа
- •Маршрути, ланцюги та цикли
- •Цикломатичне число графа
- •Задачі до теми „Графи”
- •Дискретна математика
- •Література
- •Навчальне видання Пукальський Іван Дмитрович,
- •Лусте Ірина Петрівна,
Задання графа за допомогою матриці суміжності
Матриця суміжності графа – це квадратна матриця = ||ij||, стовпцям і рядкам якої відповідають вершини графа. Для неорієнтованого графа ij дорівнює кількості ребер, інцидентних i-й та j-й вершинам, для орієнтованого графа цей елемент матриці суміжності відповідає кількості ребер з початком в i-й вершині й кінцем у j-й. Таким чином, матриця суміжності неорієнтованого графа є симетричною, а орієнтованого – необов’язково.
Граф може бути поданий різними способами: може бути зображений на рисунку, заданий матрицею інцидентності, списком ребер або матрицею суміжності.
Означення. Нехай існує бієкція , яка діє з множини вершин графа G на множину вершин графа H так, що для будь-яких вершин v1 та v2 графа H їхні образи (v1) і (v2) є суміжними в H тоді й тільки тоді, коли v1 та v2 – суміжні в G. Така бієкція називається ізоморфізмом графа G на граф H, а графи G і H – ізоморфними.
Наприклад, графи зображені на рисунку, є ізоморфними.
а)
б)
в)
4
1
2
3
2
3
1
4
1
2
4
1
Матриці суміжності для графів, зображених на рисунках а) та б), мають відповідно вигляд:
а) |
v1 |
v2 |
v3 |
v4 |
v5 |
v6 |
v7 |
|
б) |
v1 |
v2 |
v3 |
v4 |
v5 |
v6 |
v7 |
v1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
|
v1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
v2 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
|
v2 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
v3 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
|
v3 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
v4 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
|
v4 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
v5 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
|
v5 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
v6 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
|
v6 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
v7 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
|
v7 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
