- •Буковинський університет
- •Дискретна математика
- •Навчально-методичний посібник
- •Чернівці
- •Задачі та вправи 12
- •Задачі та вправи 28
- •Операції над множинами
- •Тема „Алгебра лінійних множин”
- •Способи задання множин
- •Порожня множина ()
- •Універсум (u)
- •Множина підмножин
- •Алгебра множин
- •Узагальнення операцій над множинами
- •Задачі до теми „Алгебра лінійних множин”
- •Тема „Відношення і функції”
- •Окремі випадки відношень
- •Властивості композицій:
- •Властивості відношень
- •Основні властивості відображень
- •Відношення еквівалентності
- •Відношення порядку
- •Відношення рівнопотужності
- •Властивості скінченних множин
- •Властивості зчисленних множин
- •Задачі до теми „Відношення і функції”
- •Тема „Булеві функції”
- •Способи задання булевих функцій
- •Булеві функції однієї змінної
- •Область визначення булевих функцій
- •Елементарні функції алгебри логіки
- •Булевий простір
- •Властивості функцій
- •Деякі операції над висловленнями
- •Формули в алгебрі логіки
- •Основні тотожності
- •Правила
- •Принцип двоїстості
- •Типи булевих функцій
- •Канонічні форми перемикальних функцій
- •Досконалі диз’юнктивні нормальні форми перемикальних функцій
- •Досконалі кон’юнктивні нормальні форми перемикальних функцій
- •Властивості досконалих форм
- •Скорочена диз’юнктивна нормальна форма перемикальних функцій
- •Утворення скороченої диз’юнктивної нормальної форми методом Квайна
- •Метод Квайна-Маккласкі
- •Утворення мінімальних кон’юктивних нормальних форм
- •Алгоритм утворення мінімальної кнф
- •Геометричне подання функцій алгебри логіки
- •Спрощення булевих функцій
- •Задачі до теми „Способи задання булевих функцій. Операція суперпозиції”
- •Задачі до теми „Істотні та фіктивні змінні”
- •Задачі до теми „Спеціальні види формул. Диз’юнктивні і кон’юнктивні нормальні форми. Поліном Жегалкіна”
- •Задачі до теми „Замкнуті класи і повнота системи булевих функцій” Важливіші замкнуті класи булевих функцій
- •Задачі до теми „Класи функцій, що зберігають константи”
- •Задачі до теми „Двоїстість і клас самодвоїстих функцій”
- •Задачі до теми „Монотонність і клас монотонних функцій”
- •Повнота систем булевих функцій
- •Тема „Рекурсивні функції”
- •Частково-рекурсивні функції
- •Тема „Скінченні автомати. Машина Тьюринга”
- •Машина Тьюринга
- •Тема „Основні поняття і властивості алгоритмів”
- •Основні вимоги до алгоритмів
- •Основні властивості алгоритму
- •Тема „Формальні системи. Алгебра висловлювань”
- •Аксіоматичний спосіб опису висловлювань
- •Властивості числення висловлювань
- •Задачі до теми „Алгебра висловлювань”
- •Тема „Логіка і числення предикатів”
- •Рівносильність формул
- •Задачі до теми „Логіка і числення предикатів”
- •Тема „Алгебри. Типи алгебр. Алгебраїчні системи”
- •Гомоморфізм та ізоморфізм алгебри
- •Типи алгебр
- •Алгебраїчні системи
- •Тема „Елементи комбінаторики”
- •Формула включень і виключень
- •Рекурентні співвідношення
- •Основні властивості кількості сполук
- •Біном Ньютона
- •Властивості розкладу бінома Ньютона і біномних коефіцієнтів
- •Поліномні твірні функції
- •Розміщення і функціональні відображення
- •Розбиття
- •Поліномна формула
- •Задачі до теми „Комбінаторика”
- •Тема „Графи”
- •Задання графа за допомогою матриці інцидентності та списку ребер
- •Задання графа за допомогою матриці суміжності
- •Локальні степені вершин графа
- •Частини графа, суграфи та підграфи
- •Операції з частинами графа
- •Маршрути, ланцюги та цикли
- •Цикломатичне число графа
- •Задачі до теми „Графи”
- •Дискретна математика
- •Література
- •Навчальне видання Пукальський Іван Дмитрович,
- •Лусте Ірина Петрівна,
Правила
Якщо в логічному добутку один із співмножників дорівнює нулю, то логічний добуток дорівнює 0.
Якщо в логічному добутку, що містить не менше двох співмножників, є співмножник, який дорівнює 1, то цей співмножник можна вилучити.
Якщо в логічній сумі, що містить не менше двох доданків, є доданок, який дорівнює нулю, то цей доданок можна вилучити.
Якщо в логічній сумі один із доданків дорівнює 1, то ця сума дорівнює 1.
Принцип двоїстості
Означення.
Функція
[f(x1,
x2,
…, xn)]*,
що дорівнює
(
,
,
…,
)
називається двоїстою функцією до функції
f(x1,
x2,
…, xn).
Для двоїстих функцій справедливі наступні твердження:
функція 0 двоїста до 1;
функція 1 двоїста до 0;
функція x двоїста до ;
функція двоїста до x;
функція x1x2 двоїста до x1 + x2;
функція x1 + x2 двоїста до x1x2.
З двох останніх тверджень випливає, що кон’юнкція та диз’юнкція – взаємно двоїсті функції.
x1 |
x2 |
x3 |
f(x1, x2, x3) |
[f(x1, x2, x3)]* |
[f]* = ( , , ) |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
( |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
(
,
,
|
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
( , , ) = (1, 0, 1) = = 1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
( , , ) = (1, 0, 0) = = 0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
( , , ) = (0, 1, 1) = = 0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
( , , ) = (0, 1, 0) = = 0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
( , , ) = (0, 0, 1) = = 1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
( , , ) = (0, 0, 0) = = 0 |
Типи булевих функцій
Існує п’ять типів булевих функцій
Позначимо T0 клас усіх булевих функцій f(x1, x2, …, xn), що зберігають константу 0, тобто f(0, 0, …, 0) = 0.
Позначимо T1 – клас булевих функцій, що зберігають константу 1, тобто f(1, 1, …, 1) = 1.
S – клас самодвоїстих функцій f P таких, що f* = f, тобто справедлива тотожність.
( , , …, ) = f(x1, x2, …, xn)
M – клас монотонних функцій. Нехай = (1, 2, …, n) і = (1, 2, …, n) – будь-які набори.
Означення 1. Для будь-яких наборів = (1, …, n) та = (1, …, n) виконується відношення передування, якщо 1 1, 2 2, …, n n.
Приклад: 1) = (0, 1, 0, 1) й = (1, 1, 0, 1) – відношення передування;
2) = (0, 1), = (1, 0) не знаходяться у відношенні передування.
Означення 2. Функція f(x1, …, xn) називається монотонною, якщо для будь-яких двох наборів і , що знаходяться у відношенні передування (тобто значення наборів не зменшується), справджується нерівність f() f().
L – клас лінійних функцій.
Булева функція двох змінних називається лінійною, якщо вона може бути подана поліномами першого степеня:
f(x0, x1) = k0 k1x0 k2x1 = k0 + k1x0 + k2x1 (k0, k1, k2 = 0 або 1).
Означення 3. Система функцій (f1, f2, …, fs) з P (fi P) називається функціонально повною, якщо будь-яка булева функція може бути записана у вигляді формули через функції цієї системи.
Означення 4. Система функцій (f1, f2, …, fs) P, суперпозицією яких може бути подана будь-яка функція з деякої множини булевих функцій, називається функціонально повною.
Означення 5. Система функцій називається мінімально повним базисом, якщо вилучення з неї будь-якої функції перетворює цю систему на неповну.
Теорема 1. Нехай задано дві системи функцій
(1) A = {f1, …, fm},
(2) B = {g1, …, gs},
відносно яких відомо, що система (1) повна і кожна її функція виражається у вигляді формули через функції системи (2). Тоді система (2) також є повною.
Доведення.
Нехай h
– довільна система функцій h
P.
З урахуванням повноти системи (1) h
можна виразити так: h
= C(f1,
…, fm).
За умовою fi
= Ci(g1,
…, gs),
i
=
h = C(C1(g1, …, gs), …, Cm(g1, …, gs)) = C2(g1, …, gs)
h = C2(g1, …, gs) B належить до повних систем за означенням.
Теорема 2. Будь-яка перемикальна функція f P може бути зображена за допомогою полінома Жегалкіна вигляду
k0 k1x k2x2 k3x1x2 … knx1x2…xn,
де k1, …, kn – коефіцієнти, що набувають значення 0 або 1.
Кількість
членів наборів (
,
…,
)
= 2n.
Оскільки f
дорівнює 0 або 1, то загальна кількість
членів (поліномів) дорівнює
.
Приклад. Виразити x1 + x2 у вигляді композиції полінома Жегалкіна.
Нехай x1 + x2 = ax1x2 bx1 cx2 d. Тоді:
x1 = x2 = 0 x1 + x2 = 0 = d d = 0;
x1 = 0, x2 = 1 x1 + x2 = 1 = c c = 1;
x1 = 1, x2 = 0 x1 + x2 = 1 = b b = 1;
x1 = 1, x2 = 1 x1 + x2 = 1 = a b c a = 1.
Отже, x1 + x2 = x1x2 x1 x2.
Означення 6. Нехай A – деяка підмножина функцій з P (A P). Замиканням А називається множина всіх булевих функцій, зображених у вигляді формул через функції множини А. Замикання множини А позначатимемо [A].
Означення 7. Клас (множина) A називається функціонально замкненим, якщо [A] = A.
