Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
дискретка_1.DOC
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
6 Мб
Скачать
☆

Тема „Відношення і функції”

Відношення означає якійсь зв’язок між елементами або поняттями. Відношення між парами об’єктів називаються бінарними (двомісними).

Приклади бінарних відношень:

  • відношення належності (a A);

  • включення множин (AB);

  • рівність дійних чисел (a = b, a, bN);

  • нерівності (натуральних, дійсних чисел).

Відношення записуються у вигляді співвідношень xAy, де A – відношення, яке встановлює зв’язок між xX і yY. Отже, відношення повністю визначається множиною всіх пар елементів (x, y), для яких воно справджується. Тому будь-яке бінарне відношення можна розглядати як множину впорядкованих пар (x, y).

Означення 1. Бінарним відношенням A, що діє з множини X у множину Y, називається деяка підмножина X Y (A X Y).

Співвідношення xAy можна записати у вигляді (x, y)  AXY.

Наприклад, 4 < 7 еквівалентно (4, 7)  „<” (але не можна записати (7, 4)  „<”).

Елемент x називається першою координатою, а елемент y – другою координатою впорядкованої пари. D0(A) – множина перших координат –називається областю визначення (лівою областю) відношення A. D3(A) – множина других координат – називається областю значень (правою областю) відношення А.

Якщо xX, yY, тоді D0(A)  X, D3(A)  Y. A є відношенням від X до Y. Його називають відповідністю та позначають X Y. Якщо Y = X, то будь-яке відношення A: XY є підмножиною X X і називається відношенням в X.

Приклад. X = {2, 3}, Y = {3, 4, 5, 6}.

Нехай A – відношення „бути дільником” від X до Y. Тоді A = {(2, 4), (2, 6), (3, 3), (3, 6)}. Відношення B – „=” від X до Y: B = {(3, 3)} і відношення C – „>” від X до Y: C = , D0(A) = {2, 3} = X, D3(A) = {3, 4, 6}  Y.

Якщо D0(X) = X, то кажуть, що відношення A задано на X.

Окремі випадки відношень

  1. Повне (універсальне) відношення P = XX, яке справджується для будь-якої пари (xi, xj) елементів X. Наприклад, P – відношення „вчитися в одній групі”.

  2. Тотожне (діагональне) відношення, що виконується тільки з одним і тим же елементом. Наприклад, рівність на множині цілих чисел.

  3. Порожнє відношення – відношення, яке не задовольняє жодна пара елементів із X. Наприклад, A – відношення „бути братом” у множині X, де X – множина жінок.

Означення 2. Розглянемо відношення A X Y, xi X. Перерізом відношення A за елементом xi називається множина елементів y Y, для яких пара (xi, y) A

A(xi) = {y Y (xi, y) A}.

Множину всіх перерізів відношення A називають фактором-множиною множини Y за відношенням A і позначають Y/A. Вона повністю визначає відношення A.

Приклад. X = {x1, x2, x3, x4, x5}, Y = {y1, y2, y3, y4}. Відношення A = {(x1, y1), (x1, y3), (x2, y1), (x2, y3), (x2, y4), (x3, y1), (x3, y2), (x3, y4), (x4, y3), (x3, y2), (x5, y4)}. Очевидно, що A(x1) = {y1, y3}. Випишемо переріз за всіма елементами множини X у такому вигляді

x1

x2

x3

x4

x5

{y1, y2}

{y1, y3, y4}

{y1, y2, y4}

{y3}

{y2, y4}

Об’єднання множин другого рядка утворюють фактор-множину Y/A. Об’єднання перерізів за елементами деякої підмножини BX є перерізом A(B) відношення A за підмножиною B, тобто

A(B) =

Оскільки для B = {x2, x3} маємо A(B) = {y1, y2, y3, y4} = A(x2) A(x3).

Матричний спосіб подання бінарних відношень грунтується на поданні відношення AXY відповідною прямокутною таблицею (матрицею), що складається з нулів та одиниць, де стовпці – перші координати, а рядки – другі, причому на перетині i-го стовпця і j-го рядка буде 1, якщо виконується співвідношення xiAyi, або 0 – якщо воно не виконується.

Приклад. X = {x1, x2, x3, x4, x5}, Y = {y1, y2, y3, y4}, A = {(x1, y1), (x1, y3), (x2, y1), (x2, y3), (x2, y4), (x3, y1), (x1, y2), (x3, y4), (x5, y2), (x5, y4)}

x1

x2

x3

x4

x5

y1

1

1

1

0

0

y2

0

0

1

0

1

y3

1

1

0

1

0

y4

0

1

1

0

1

Матриця повного відношення – це квадратна матриця, що складається лише з одиниць.

Матриця тотожного відношення – по діагоналі 1, решта – нулі. Матриця порожнього відношення – квадратна матриця з нулів.

Відношення можна також зобразити за допомогою орієнтованого графа.

Означення 3. Графом G(V, E) називається сукупність двох множин – порожньої множини V (множини вершин) і множини E неупорядкованих пір різних елементів множини V (E – множина ребер).

Приклад. Граф відношення, наведеного в попередньому прикладі, має вигляд

x 1

y1

Граф бінарного відношення – це дводольний граф. Відношення в X зображується графом із вершинами, що відповідають елементам цієї множини. Якщо xiAxi й xiAxj, то вершини зв’язуються двома протилежними спрямними дугами, які умовно можна замінювати однією

x 2

y2

x 3

x 4

y3

x 5

y4

неспрямною дугою (ребром). Співвідношенню xjAxj відповідає петля.

Приклад 3. Бінарне відношення A = {(x1, x2), (x1, x5), (x2, x1), (x2, x3), (x3, x1), (x3, x4), (x4, x5), (x6, x2)} подається графом (рис. 1)

x3

x3

x2

x1

x4

x5

x6

x2

x1

x4

x5

Рис. 1

Рис. 2

Граф повного відношення A = XX, де X = {x1, x2, x3, x4, x5} має вигляд (рис. 2)

Граф тотожного (діагональ­ного відношення)

Граф порожнього відношення

x2

x1

x4

x5

x3

x2

x1

x4

x5

x3

Симетричне відношення. Оскільки відношення – це множина, то над ним можуть виконуватися всі теоретико-множинні операції.

Означення 4. Відношення, симетричне (обернене) деякому відношенню A X Y, називається A-1 і є підмножиною множини Y X, утвореною тими парами (y, x) X Y, для яких (x, y) A.

Перехід від A до A-1 здійснюється взаємною перестановкою координат кожної впорядкованої пари. Наприклад, відношення A – „x дільник y” має обернене до нього A-1 – „y кратне x” .

Приклад. A = {(2, 4), (2, 6), (3, 3), (3, 6)}, A-1 = {(4, 2), (6, 2), (3, 3), (6, 3)}.

При переході від A до A-1 область визначення стає областю значень і навпаки. Матриця A-1 – це транспонована матриця відношення A.

Граф оберненого відношення A-1 утворюється із графа відношення А заміною всіх дуг на протилежні.

Композиція відношень. Нехай дано три множини X, Y, Z та два відношення A XY, B YZ.

Означення 5. Композицією відношень A і B називається відношення C, що складається з усіх тих пар (x, z) X Z, для яких існує таке y Y, що (x, y) A й (y, z) B.

Будемо позначати композицію відношень символом . Тоді BA = C = {(x, z)  X Z:  y Y((x, y)  A і (y, z)  B)}, тобто C(x) = B(A(x)).

Приклад 5. A = {(x1, y1), (x1, y3), (x2, y1), (x2, y3), (x2, y4), (x3, y1), (x3, y2), (x3, y4), (x4, y3), (x5, y2), (x5, y4)}, B = {(y1, z2), (y2, z1), (y2, z2), (y3, z3), (y4, z3)}.

C = BA = {(x1, z2), (x1, z3), (x2, z2), (x2, z3), (x3, z2), (x3, z1), (x3, z3), (x4, z3), (x5, z1), (x5, z2), (x5, z3) }.

Візьмемо переріз C за x3, C(x3) = {z1, z2, z3}. З іншого боку маємо B(A(x3)) = {y1, y2, y3} = {z2} {z1, z2} {z3} = {z1, z2, z3}.