- •Буковинський університет
- •Дискретна математика
- •Навчально-методичний посібник
- •Чернівці
- •Задачі та вправи 12
- •Задачі та вправи 28
- •Операції над множинами
- •Тема „Алгебра лінійних множин”
- •Способи задання множин
- •Порожня множина ()
- •Універсум (u)
- •Множина підмножин
- •Алгебра множин
- •Узагальнення операцій над множинами
- •Задачі до теми „Алгебра лінійних множин”
- •Тема „Відношення і функції”
- •Окремі випадки відношень
- •Властивості композицій:
- •Властивості відношень
- •Основні властивості відображень
- •Відношення еквівалентності
- •Відношення порядку
- •Відношення рівнопотужності
- •Властивості скінченних множин
- •Властивості зчисленних множин
- •Задачі до теми „Відношення і функції”
- •Тема „Булеві функції”
- •Способи задання булевих функцій
- •Булеві функції однієї змінної
- •Область визначення булевих функцій
- •Елементарні функції алгебри логіки
- •Булевий простір
- •Властивості функцій
- •Деякі операції над висловленнями
- •Формули в алгебрі логіки
- •Основні тотожності
- •Правила
- •Принцип двоїстості
- •Типи булевих функцій
- •Канонічні форми перемикальних функцій
- •Досконалі диз’юнктивні нормальні форми перемикальних функцій
- •Досконалі кон’юнктивні нормальні форми перемикальних функцій
- •Властивості досконалих форм
- •Скорочена диз’юнктивна нормальна форма перемикальних функцій
- •Утворення скороченої диз’юнктивної нормальної форми методом Квайна
- •Метод Квайна-Маккласкі
- •Утворення мінімальних кон’юктивних нормальних форм
- •Алгоритм утворення мінімальної кнф
- •Геометричне подання функцій алгебри логіки
- •Спрощення булевих функцій
- •Задачі до теми „Способи задання булевих функцій. Операція суперпозиції”
- •Задачі до теми „Істотні та фіктивні змінні”
- •Задачі до теми „Спеціальні види формул. Диз’юнктивні і кон’юнктивні нормальні форми. Поліном Жегалкіна”
- •Задачі до теми „Замкнуті класи і повнота системи булевих функцій” Важливіші замкнуті класи булевих функцій
- •Задачі до теми „Класи функцій, що зберігають константи”
- •Задачі до теми „Двоїстість і клас самодвоїстих функцій”
- •Задачі до теми „Монотонність і клас монотонних функцій”
- •Повнота систем булевих функцій
- •Тема „Рекурсивні функції”
- •Частково-рекурсивні функції
- •Тема „Скінченні автомати. Машина Тьюринга”
- •Машина Тьюринга
- •Тема „Основні поняття і властивості алгоритмів”
- •Основні вимоги до алгоритмів
- •Основні властивості алгоритму
- •Тема „Формальні системи. Алгебра висловлювань”
- •Аксіоматичний спосіб опису висловлювань
- •Властивості числення висловлювань
- •Задачі до теми „Алгебра висловлювань”
- •Тема „Логіка і числення предикатів”
- •Рівносильність формул
- •Задачі до теми „Логіка і числення предикатів”
- •Тема „Алгебри. Типи алгебр. Алгебраїчні системи”
- •Гомоморфізм та ізоморфізм алгебри
- •Типи алгебр
- •Алгебраїчні системи
- •Тема „Елементи комбінаторики”
- •Формула включень і виключень
- •Рекурентні співвідношення
- •Основні властивості кількості сполук
- •Біном Ньютона
- •Властивості розкладу бінома Ньютона і біномних коефіцієнтів
- •Поліномні твірні функції
- •Розміщення і функціональні відображення
- •Розбиття
- •Поліномна формула
- •Задачі до теми „Комбінаторика”
- •Тема „Графи”
- •Задання графа за допомогою матриці інцидентності та списку ребер
- •Задання графа за допомогою матриці суміжності
- •Локальні степені вершин графа
- •Частини графа, суграфи та підграфи
- •Операції з частинами графа
- •Маршрути, ланцюги та цикли
- •Цикломатичне число графа
- •Задачі до теми „Графи”
- •Дискретна математика
- •Література
- •Навчальне видання Пукальський Іван Дмитрович,
- •Лусте Ірина Петрівна,
Задачі до теми „Графи”
Приклад 1. Довести, що графи на рис. 1 неізоморфні, а графи на рис. 2 (що мають по 7 вершин по периметру) ізоморфні.
Рис. 1. Рис. 2.
Приклад 2. Переконайтеся, що такі об’єкти можна розглядати як графи (орієнтовані графи):
а) вершини та ребра многогранника;
б) план лабіринту;
в) дружні відносити між людьми, які запрошені на вечірку;
г) стадії гри в хрестики-нулики;
д) футбольний турнір;
е) дільники заданого натурального числа;
є) країни на карті.
Приклад 3. Вивести формулу, яка виражає кількість ребер графа через степені його вершин.
Приклад 4. Довести, що кількість вершин непарного степеня будь-якого графа є парним числом.
Приклад 5. Довести, що кількість ребер однорідного графа степеня r, який має n вершин, дорівнює nr/2.
Приклад 6. Для того, щоб у зв’язному графі існував ланцюг ab, який містить всі ребра лише один раз, необхідно і достатньо, щоб a і b були єдиними вершинами непарного степеня цього графа.
Приклад
7.
Показати, що графи, зображені на рисунку,
не ізоморфні.
Приклад 8.Граф називають гамільтоновим, якщо в ньому існує простий цикл, який містить кожну вершину цього графі. Зобразити декілька гамільтонових графів.
Приклад 9. Узагальнення теореми Ойлера. У кожному зв’язному графі з 2k вершинами непарного степеня існує набір k циклів, які в сукупності містять всі ребра лише один раз.
Приклад 10. Торговець, який живе у місті A1, збирається відвідати міста A2, A3, A4. Відстані між містами такі: A1A2 = 120, A1A3 = 140, A1A4 = 180, A2A3 = 70, A2A4 = 100, A3A4 = 110. Знайти найкоротший циклічний шлях з A1, який проходить через три інші міста.
Приклад 11. Скільки ходів конем можна зробити на шаховій дошці?
Приклад 12. Скільки ходів королем можна зробити на шаховій дошці?
Приклад 13. Довести, що граф, який відповідає ходам коня на шаховій дошці, не є Ейлеровим.
Приклад 14. Скільки існує простих орієнтованих графів, які мають 5 вершин?
Приклад 15. Побудувати граф, який відповідає частково впорядкованій множині підмножин множини з 3 елементів.
Приклад 16. Довести, що кількість вершин непарного степеня будь-якого графа є парним числом.
Приклад 17.Довести, що не існує графа, який має 24 вершини, з них 11 вершин степеня 7, 10 вершин степеня 5 і 3 вершини степеня 3.
Приклад 18. Нехай граф Gn має n вершин, які занумеровані натуральними числами 1, 2, ..., n. У графі Gn i-та та j-та вершини з’єднані ребром, якщо НСД(i, j) = 1. Записати матриці Кіркгофа, суміжності та інцидентності графів G4, G5, G6. Чи є граф Gn зв’язним?
Приклад 19. Циклічним порядком зв’язного графа називають найменше число його ребер, які потрібно вилучити, щоб одержати дерево. Довести таке: коли граф має l ребер і n вершин, то його циклічний порядок дорівнює l – n + 1.
Приклад 20. Доведіть, що з точністю до ізоморфізму існує 4 простих графа з 3 вершинами, 11 – з 4 вершинами і 34 з 5 вершинами.
Приклад 21. Описати матриці суміжності, Кіркгофа та інцидентності повних графів і дводольних графів. Що можна сказати про ці матриці простого графа та його доповнення?
Приклад 22. Довести, що реберний граф повного графа Kn з n вершинами має n(n – 1)/2 вершин і є регулярним степеня 2n – 4. Одержати аналогічні результати для графів Km, n.
Приклад 23. Довести, що в простому графі, який має принаймні дві вершини, знайдуться дві вершини з однаковими степенями.
Приклад 24. Реберним графом простого графа G називають граф L(G), вершини якого однозначно зіставлені ребрам графа G, а дві вершини в L(G) суміжні тоді й лише тоді, коли відповідні ребра мають спільну вершину в G. Показати, що реберні графи графів на рисунку ізоморфні. Знайдіть вираз для числа ребер графа L(G) через степені вершин графа G.
Приклад 25. Зобразити всі кубічні (регулярні степеня 3) графи з не більше ніж 8 вершинами.
Приклад 26. Наведіть приклади (якщо це можливо):
а) дводольного графа, що є регулярним;
б) кубічного графа з 9 вершинами;
в) простого графа з n вершинами і (n – 1)(n – 2)/2 ребрами;
г) простого графа, ізоморфного своєму реберному графу;
д) простого графа, доповнення якого ізоморфне реберному графу;
е) чотиризв’язних графів, які є регулярними степеня 4.
Приклад 27. Довести, що простий граф ізоморфний своєму реберному графу тоді і тільки тоді, коли він є регулярним степеня 4.
Приклад
28.
Простий граф, ізоморфний своєму доповненню
(доповнення
графа G
має ті самі вершини, і вершини в
суміжні тоді і тільки тоді, коли вони
не суміжні в G)
називаються самодоповнювальними.
Довести, що кількість вершин
самодоповнювального графа дорівнює 4k
або 4k
+ 1. Знайти самодоповнювальні графи з 4
і 5 вершинами.
Приклад 29. Довести, що серед 6 осіб завжди знайдуться троє таких, які знають один одного або жоден з них не знає двох інших.
Приклад 30. Довести, що реберний граф простого ойлерового графа є ойлеровим. Якщо відомо, що реберний граф простого графа G є ойлеровим, то чи можна звідси вивести, що сам граф G є ойлеровим?
Приклад 31. Довести таке: коли граф G зв’язний і має k > 0 вершин непарного степеня, то мінімальна кількість ланцюгів, які не мають спільних ребер і об’єднання яких містить кожне ребро графа G, дорівнює k/2; як частковий випадок вивести, що граф є напівойлеровим (не обов’язково замкненим ланцюгом) тоді і тільки тоді, коли в ньому не більше двох вершин мають непарний степінь.
Приклад 32. Довести, що в зв’язному графі два простих ланцюги максимальної довжини мають спільну вершину.
Приклад 33. Розглянемо скінченний зв’язний граф G = (V, E) на площині (V – множина вершин графа, G, E – множина його ребер, |V| = n, |E| = m). Припустимо, що ребра цього графа не перетинаються поза вершинами. Довести, що обмежена графом G область складається з m – n + 1 многокутників.
Приклад 34. Узагальнення теореми Ойлера. Нехай G – плоский граф з n вершинами, m ребрами, f гранями і k компонентами зв’язності. Довести, що n + f = m + k + 1.
Приклад 35. Нехай G зв’язний плоский граф з n 3 вершинами і m ребрами. Довести, що m 3n – 6.
Приклад 36. Довести, що у кожному плоскому графі існує вершина, степінь якої не більший ніж 5.
Приклад 37. Довести, що графи K5 і K3, 3 не плоскі.
Приклад 38. Довести, що не існує графа, степені всіх вершин якого різні.
Приклад 39. Кожний з чотирьох сусідів з’єднав свій будинок з трьома іншими за допомогою стежок, які не перетинаються. Довести, що п’ятий сусід не зможе так з’єднати свій будинок з чотирма іншими. Довести, що з трьома будинками його будинок з’єднати можна.
Приклад 40. Лісом називають граф, який не містить циклів. Зв’язний ліс називають деревом. Довести, що дерево з n – 1 ребром має n вершин.
Приклад 41. Довести, що зв’язний граф з n вершинами і n – 1 ребром є деревом.
Приклад 42. Нехай G ліс з n вершинами і k деревами. Довести, що G має n – k ребер.
Приклад 43. Довести, що існує 512 орієнтованих графів з трьома вершинами. Скільки існує орієнтованих графів з n вершинами?
Приклад 44. Алгоритм Флері. Нехай G ойлеровий граф. Тоді наступна процедура завжди можлива і призводить до ойлерового ланцюга графа G. Виходимо з довільної вершини і рухаємося по ребрах графа згідно з такими правилами: а) стираємо ребра по мірі їх проходження, а також стираємо ізольовані вершини, які при цьому утворюються; б) на кожному кроці йдемо мостом лише тоді, коли немає інших можливостей. (Ребро зв’язного графа є мостом, якщо після його вилучення граф стає незв’язним). За допомогою алгоритму Флері знайти ойлеровий ланцюг у графі на рисунку.
Приклад 45. Для яких чисел m і n графи Kn та Km, n є ойлеровими? Чи серед платонових графів (графів, відповідних правильним многогранникам: тетраедр, куб, октаедр, додекаедр, ікосаедр) є ойлерові? Якщо так, то знайдіть у них ойлерові ланцюги.
Приклад 46. Довести, що кожне дерево є дводольним графом. Які дерева є повними дводольними графами?
Приклад 47. Алгоритм Краскала для знаходження в зв’язному зваженому графі (G, w) каркаса мінімальної ваги. 1. Будуємо граф T1, який складається з ребра найменшої ваги графа (G, w) та відповідних цьому ребру вершин. 2. Якщо граф Ti вже побудований і i n + 1, то будуємо граф Ti + 1, долучаючи до графа Ti ребро графа G, яке має найменшу вагу серед ребер, що не входять в Ti, яке не утворює циклів з ребрами з Ti. Довести, що ця побудова завжди можлива і дає каркас найменшої ваги.
Приклад 48. Знайдіть каркасні дерева у графах K5, K3, 3?
Приклад 49. Застосовуючи алгоритм Краскала, знайти каркасне дерево найменшої ваги для графа.
4
1
5
3
6
7
6
2
