3.3 Ремонт насосів

3.3.1 Шестеренчасті насоси.

Ремонт шестеренчастих насосів може бути доцільним тільки при наявності запасних частин до них, що забезпечить їх більш якісний ремонт. При відсутності запасних частин їх частіше замінюють новими. Але в окремих випадках доводиться ремонтувати насоси навіть у тому випадку, коли відсутні запасні частини до них. Загальний вигляд шестеренчастого насосу подано на рис. 54

Рисунок 6.8— Шестеренчастий насос.

1,5- фланці; 2, 6 - пружинні кільця;

З - корпус; 4 - ведуча шестерня;

7 - комплект голок; 8 - приводний вал; 9 - сальник;

10 - голчаті підшипники; 11 - ведений вал.

У шестеренчастих насосів часто зношуються зубчасті колеса по торцям і зовнішнім діаметрам, внутрішня поверхня корпусу та інші деталі.

Внутрішня поверхня корпусу розточується зі зняттям шару матеріал до 0,2 мм, а потім шліфується. Зубчасті колеса замінюють новими. Розмір коліс по ширині і зовнішньому діаметру повинен бути таким, щоб забезпечити торцевий зазор (відстань між торцями шестерень і стінкою корпусу) до 0,08 мм і радіальний зазор (відстань від зовнішньої поверхні коліс до стінки корпусу) в межах 0,07...0,12 мм

Знос внутрішньої поверхні корпусу можна відновити пластмасовими композиціями, наприклад акрилопластом.

Відновлення внутрішньої поверхні насосу пластмасовими композиціями зображено на рис. 55. Технологія ремонту аналогічна ремонту задньої бабки (див. рис. 47).

А-А

Рисунок 6.9 — Схема ремонту шестеренчастого насосу пластмасовими композиціями.

Рисунок 6.10— Ремонт шестерних насосів:

а- деталі, зношувані в шестерному насосі (1- стінки колодці шестерні, 2- дно колодці, 3- внутрішні стінки втулки, 4- шийки валів, 5- зуби шестерні); б- ремонт зношених стінок колодці заливки акрилопласта; в- відновлення колодці запресовкой втулок після росточки; г- нарощування стінок електролітичним методом; д- повірка величини зазору між торцем шестерні та кришкою (1- лінійка, 2- шестерня, 3- корпус); е- відновлення зазору між шестернями і корпусом встановкой циліндричних шестерень з косим зубом у яких діаметр кола по виступам більший, ніж у коліс с прямми зубом).

3.3.2.Пластинчасті (лопастні насоси)

Порушення нормальної роботи пластинчастих насосів виявляється у зниженні тиску мастила, їх продуктивності, появі шумів і стуку в процесі роботи.

Найбільшому зносу частіше піддаються ротор 17, лопатки 1, диски 8 і 18, підшипники, манжети 14, статорні кільця 2 (див рис. 56)- Інші деталі зношуються менше і можуть служити досить довго. Тому, якщо мати в запасі основні зношувані деталі до насосу, то його можна швидко і якісно відремонтувати, розібравши і замінивши новим комплектом.

У випадку відсутності запасних деталей, виконують ремонт зношених.

Форма пазів ротора виправляється притиром; зношені лопатки заміняють новими, котрі шліфують і притирають; статорне кільце, якщо воно не сильно зношене, може бути зачищене за допомогою абразивної шкурки ля одержання плавних переходів до внутрішньої конфігурації кільця; бронзові диски 8 і 18, що мають явний знос виправляють шабруванням, витримуючи їх рівноміріну товщину в межах 0,02 мм. При цьому повинен бути збережений зазор між ротором і дисками в межах 0,02 мм. Якщо диски стальні та загартовані, їх ремонтують притиркою.

Рисунок 6.11— Пластинчастий насос.

1 - лопатки; 2 - статор; 3 - кришка; 4, 5 - вікна; 6 - отвори; 7 - основа; 8, 18 - диски; 9 - змащувальні вікна; 10 - пружини; 11, 16 - ущільнювальні кільця; 12 - корпус; 13 - фланець; 14 - манжета; 15 - вал; 17 - ротор.