62. Типи каталізу,їх х-ка

Каталіз – це зміна швидкості хімічних реакцій у присутності каталізаторів. Каталіз широко використовується у виробництві лікарських речовин,миючих засобів, є основою нових процесів нафтохімічного синтезу, реакції отримання полімерів.

Каталітичні процеси поділяються на три типи: гомогенні, гетерогенні та мікрогетерогенні. Суть цих процесів однакова ї ґрунтується на утворенні проміжних сполук реагенту і каталізатором.

У гомогенному каталізі каталізатор і реагуючі речовини перебувають в одному агрегатному стані: найчастіше це газ або рідина.

Гетерогенний каталіз – каталіз, у ході якого складові сировини та каталізатора перебувають у різних агрегатних станах. Є 5 стадій гетерогенного каталізу: 1.дифузія складових сировини до поверхні каталізатора; 2.одсорбція їх на поверхні каталізатора; 3.перегрупування атамів; 4.десорбція продукції з поверхні каталізатора; 5.дифузія продукції від поверхні каталізатора до зони виходу.

Мікрогетерогенний каталіз відбувається у рідкій фазі, де каталізаторами є колоїдні частинки.

Позитивний каталіз це коли прискорюється реакція у присутності каталізатора. Негативний – каталізатор уповільнює хім. Реакцію.

За механізмом взаємодії каталізатора з раегентом гомо і гетерогенні каталізи поділ на: окиснювально-відновна взаємодія(електронний каталіз) і кислотно-основна (іонний каталіз).

63. . Порошкова металургія . Основні етапи виготовлення виробів із порошків

Порошкова металургія — це виробництво металевих порошків, а також виробів з них або їхніх сумішей з неметалевими порошками. Порошкову металургію застосовують у хімічній і металургійній, машинобудівній, добувній і інструментальній, електрохімічній та електронній промисловостях.

Існує 3 способи виготовлення порошків:

• Механічні (подрібнення, різання, розтирання)

• Фізико-хімічні (відновлення, дисоціація)

• Комбіновані ( електроліз, розпилення, грануляція)

Технологічна схема виробництва заготовок

• одержання порошку вихідного матеріалу;

• формування заготовки з нього;

• спікання;

• остаточна обробка (регулювання структури, калібрування, механічну і хіміко-термічну обробки).

Теплові процеси в харчових технологіях. Теплообмін. Тепловіддача. Теплопередача.

Теплові процеси – процеси в харчових технологіях, швидкість яких визначається швидкістю підведення або відведення тепла. Необхідно і достатньою умовою для їх відтворення є різниця температур між тілами.

Процеси можуть відбуватись без зміни агрегатного стану речовини:

• Нагрівання (теплова обробка)

• Охолодження (холодильна обробка)

• Конденсація (зрідження пари)

• Заморожування, розморожування

• Плавлення

Теплообмін – мимовільний процесс перенесення теплоти від більш нагрітих тіл або їх ділянок до менш нагріних.

Тепловіддача - теплообмін між поверхнею твердого тіла і дотичним з нею середовищем — теплоносієм (рідиною, газом і т. д.). Розрізняють Т. при вільному і вимушеному русі теплоносія, а також при зміні його агрегатного стану. Інтенсивність Т. характеризується коефіцієнтом Т. — кількістю теплоти, переданою в одиницю часу через одиницю поверхні при різниці температур між поверхнею і середовищем — теплоносієм в 1ºС. Т. можна розглядати як частина загальнішого процесу теплопередачі .

Теплопередача - теплообмін між двома теплоносіями через ту, що розділяє їх тверду стінку або через поверхню розділу між ними. Т. включає тепловіддачу від гарячішої рідини до стінки, теплопровідність в стінці тепловіддачу від стінки до холоднішого рухливого середовища. Інтенсивність передачі теплоти при Т. характеризується коефіцієнтом Т. до, чисельно рівним кількості теплоти, яка передається через одиницю поверхні стінки в одиницю часу при різниці температур між рідинами в °С;