102. Термічні процеси нафтоперегонки

103. При пасивному захисті від корозії на виріб наносять тонкий стійкий шар, який охороняє матеріал від збудників корозії. З цією метою використовують стійкі до корозії матеріали (металеві, лакофарбові покриття), а також органічні захисні покриття.

Покриття використовую.ться металеві,дифузійні і неметалеві.

Металеві покриття за механізмом дії бувають:

Катодні: наносять метали, які мають більший електродний потенціал у цьому середовищі, ніж основний метал (виріб).

Анодні: поверхню виробів покривають металами, які мають великий від’ємний електродний потенціал.

Способи нанесення покриттів: Із розплавів, Електрохімічним способом,Розпиленням, Плазмовим напиленням.

Дифузійні покриття дорожчі ніж металеві, оскільки їх нанесення складніше; використовують для захисту металевих виробів від дії агресивних середовищ, які нагріті до високих.

Неметалеві покриття наносять шляхом покриття, занурення, розпилення або за допомогою пензля.

104. Перегонка - процес одноразового часткового випарювання рідини і конденсації парів, які утворились.

Тобто, це процес, який дозволяє розділити рідку суміш з будь-якою кількістю компонентів на будь-яке число фракцій різного складу шляхом часткового випарювання цієї суміші і конденсації парів, які утворюються.

При цьому отриманий конденсат називається дистиля­том, а частина суміші, яка невипарилась кубовим залишком.

Методи дистиляції і ректифікації є головними техно­логічними операціями при одержанні спирту, ароматичних речовин, ін.

Методи перегонки

- проста перегонка

- складна перегонка(ректифікація)

Ректифікація -процес розділення багатокомпонентних гомогенних сумішей на їх складові компоненти в результаті багаторазового часткового випаровування рідини і конденсації парів.

104(а) Шампанське виробляють трьома способами:

• пляшковим,

• резервуарним

• і шампанізацією вина в безперервному потоці. Виноматеріал для шампанського отримують із високоякісних технічних білих і червоних сортів винограду за звичайною схемою виготов­лення білих столових вин.

Шампанізація пляшковим способом є класичною, трудомісткою. Техно­логія виготовлення цим способом включає такі операції: підготовка тиражної суміші у складі шампанського виноматеріалу, тиражного лікера, цукристістю, дріжджів, бентоніту або риб'ячого клею і таніну; розливання тиражної суміші у пляшки (тираж), заку­порювання пробкою, яка закріплюється скобою; бродіння вина у пляшках, які складені в штабелі, протягом 30-40 діб; дозрівання вина при температурі близько 12°С протягом трьох років з набуттям «нікого букету, гармонійного смаку і кристалічної прозорості; переведення дріжджового осаду на пробку (ремюаж); скидання дріжджового осаду з пробкою із пляшки під тиском вуглекислого газу (дегоржаж), додавання в пляшки з вином експедиційного лікеру (суміші цукру, старого вина, лимонної кислоти і коньячного спирту) для забезпечення нормованого вмісту цукру (дозаж); герметичне закупорювання пляшок, накладання дротяних вуздечок, оздоблення пляшки фольгою, наклеювання етикеток і кольєреток, для частини вин — і контретикеток.

105. Для інтенсифікації процесів, які протікають в кінетичній області, притаманно змінювати температуру, тиск, концентрації реагуючих речовин, використовувати каталізатори.

Процеси, які протікають в дифузійній області, інтенсифікуються гомогенізацією, перемішуванням, турбулізацією та раціональним вибором напрямку руху взаємодіючих потоків.

Для інтенсифікації процесів, які протікають в перехідній області, застосовуються одночасно як кінетичні, так і дифузійні фактори.

Підвищення температури приводить до значного збільшення константи швидкості реакцій і меншою мірою збільшує коефіцієнт дифузії.

Підвищення тиску особливо притаманне для прискорення газових реакцій, які протікають зі зменшенням об’єму.

Підвищення концентрації взаємодіючих компонентів досягається використанням збагаченої сировини або її концентратів, а також безперервним відведенням продуктів реакції із зони взаємодії.

Підвищення константи швидкості реакції за допомогою каталізаторів. Прискорення хімічних реакцій позитивними каталізаторами забезпечується зниженням енергії активації молекул, необхідної для взаємодії та хімічного перетворення.

Підвищення однорідності взаємодіючих речовин в системах за рахунок гомогенізації вихідних компонентів забезпечує не тільки повноту протікання реакції, підвищення виходу продукту, але й значно інтенсифікує процес. Однорідність фракційного і хімічного складу досягається гравітаційним, відцентровим, електростатичним, електромагнітним, хімічним та іншими методами розподілу неоднорідних систем.

Перемішування необхідне для вирівнювання концентрацій і температур взаємодіючих речовин. Для перемішування рідин застосовують механічні, пневматичні, електромагнітні та інші методи.

Турбулізація дозволяє замінити дуже повільну дифузію молекул більш швидким хаотичним рухом за рахунок великих швидкостей переміщення взаємодіючих потоків.

105(а) При електричному контактному зварюванні заготовки попередньо нагріваються електричним струмом великої щільності, яких проходить через їхню поверхню.

Є три основні види електричного контактного зварювання: стикове, точкове, шовне.

При стиковому зварювання деталі стискуються з невеликими зусиллями для забезпечення контакту по поверхнях які підлягають зварюванню. потім підводиться електричний струм, там де я контакт виділяється теплота, торці заготовки нагріваються, стають еластичними,після чого заготовку дуже сильно стискують і отримують зварне з єднання.

Точкове – для з єднання заготовок з напуском. Для забезпечення контакту заготовки затискають між стрижневими мідними електродами,куди підведений ел струм.там де стискуються електроди виникає великий опір і темпер,метал сатє пластичним і утвор зварна точка

Шовне зварювання схоже на точкове але замість мідних точкових стрижнів електродами є мідні ролики.

106. Технологічний процес,його сутність, класифікація.

Технологічний процес – це частина виробничого процесу, безпосередньо пов’язана з послідовною зміною стану предмета і перетворення його у продукт виробництва.

Технологічні процеси за способом організації: періодичні, неперервні та комбіновані.

• періодичні процеси здійснюються на обладнанні, яке завантажується вихідними матеріалами сировиною через визначені проміжки часу; після їх обробки отриманий продукт вивантажується. Недоліки: під час завантаження сировини та вивантаження продукту обладнання не працює, або працює не на повну потужність; втрата робочого часу, велика праце ємність;

• неперервні процеси здійснюються у апаратах, де надходження сировини і вивантаження кінцевих продуктів відбувається безперервно. Переваги порівняно з періодичними процесами: відсутність простоїв обладнання, перерв у виготовленні кінцевих продуктів, можливість повної автоматизації і механізації, більшою стабільністю якості готової продукції.

• Комбіновані процеси поєднують стадії періодичних та безперервних процесів (коксування вугілля, робота доменної печі).

Технологічні процеси за кратністю обробки сировини:

• Розімкнутою (відкритою) схемою, в якій сировина або матеріал підлягає одноразовій обробці.

• Процеси із замкнутою схемою, в якій сировина або допоміжні матеріали неодноразово повертаються в початкову стадію процесу для повторної обробки, а інколи і регенерації.

• Комбіновані зі змінною схемою.

107. Високотемпературними називаються такі технологічні процеси, для проходження яких сировину нагрівають. Приклад виробництво чавуну, сталі, кольорових металів, будівельних матеріалів, міндобрив, фосфору і велика кількість органічних речовин, які отримують на основі високотемпературної перегонки нафти.

Більшість високотемпературних процесів відбуваються при температурі понад 100 градусів. Залежність швидкість хімічної реакції від температури характеризують відношенням констант швидкості реакції при температурах. Ці відношення називають температурним коефіцієнтом швидкості реакції.

Виробництво портландцементу складається з кількох стадій:

• Підготовка сировини

• Випалювання сировинної маси і отримання напівфабрикату (клінкера)

• Охолодження у холодильнику та витримування на складі протягом 10-15 діб

• Помел клінкера з добавками

• Складування і пакування

Вихідною сировиною для виробництва є глина. Вапно або його природна суміш – мергель. Сировину для випалювання готують сухим і мокрим способом. Відповідно способи виробництва портландцементу поділяються на сухий і мокрий. Мокрий забезпечує більш рівномірне спікання, при цьому покращується якість спікання, але збільшуються витрати на випалювання.

108. Масообімінніі процеси в харчових технологіях. Кристалізація. Екстрагування.

Масообмінні п-си – технолог п-си, v протікання яких визначається v перенесення р-ни (її маси) з однієї фази в ін конвективною або молекулярною дифузією. Стандартна класифікація масообмінних п-в:

1.Тепломассообінні п-си:-сушіння;-кристалізація; -дистиляція; -сублімація; -розчинення; -зволоження; -набрякання.

2.Екстракційні: -екстрагування з твердих речовин; -екстрагування з р-н.

3.Сорбційні: -абсорбція; -адсорбція; -десорбція.

4.Електродифузійні: -електрофорез.

Кристалізацією наз. п-с вилучення р-ни з р-ну, розплаву або пари у вигляді кристалів. У промисловості переважно мають справу з кристалізацією з розчинів.

Кристалічна будова твердої фази найстійкіша, оскільки структурні ел-ти, утворюючи кристалічні решітки, розташовуються найбільш компактно і мають мін вільної E. Тому аморфні р-ни поступово кристалізуються. Перехід з однієї кристалічної форми в ін супроводжується тепловим ефектом у зв`язку з перебудовою кристалічних решіток.У промисловості за допомогою кристалізації одержують – сіль, цукор, глюкозу, лактозу у чистому і зручному для використання вигляді.

Екстрагуванням наз. вилучення з твердої або рідкої складної р-ни одного чи кількох її компонентів за доп розчинника з вибірковою розчинністю.

У п-сі екстракції, як і в ін масообмінних процесах, беруть участь 3 р-ни: I, з якої добувають цільовий компонент; II (розчинник), за допомогою якої добувають цільовий компонент, екстрагент; III, яка переходить з однієї фази в II – екстрагована р-на.( добування цукру з буряків, олії з насіння соняшників тощо. Важливу роль п-с екстракції відіграє у в-ві вина, пива, крохмалю, розчинної кави і чаю)

Апарат, в якому відбувається екстракція, наз. екстрактором.

У найзагальнішому вигляді п-с екстракції скл. з 4 стадій:

5. Проникнення розчинника в шпари частинок рослинної сировини;

6. Розчинення цільового компонента (компонентів);

7. Перенесення екстрагованої р-ни всередині частинки сировини до поверхні поділу фаз

8. Перенесення екстрагованої р-ни в рідкій фазі від поверхні поділу фаз і розподілу її у всій масі екстрагенту.

109. Технологічна характеристика способів отримання сухих вин.

Сухі столо́ві ви́на містять не більше 0,3 г/см³ незброджених цукрів. Основною їх особливістю є повне зброджування сусла. Сухі столові вина мають міцність 9-13% об.

Сухі вина входять у групу столових вин разом із напівсолодкими та напівсухими винами.

Для виготовлення білих столових вин використовуються плоди з вмістом цукру 17-24% і кислотністю 6-9г/л.

Технологічна схема в-ва білих столових вин включає слідуючі технологічні операції: подрібнення плодів; настоювання сусла; освітлення сусла; бродіння; зняття молодого вина з дріжджів; витримку вина.

Щоб виключити небажані мікробіологічні п-си, які можуть негативно вплинути на якість майб вина, сусло освітлюють шляхом відстоювання при Т 5-10 у великих чанах протягом 24-36 год.Освітленое сусло перекачують в дубові або металеві ємкості, вводять чисту культуру бродильних дріжджів у к-ті 3-5% від об'єму зброжуваного сусла і піддають бродінню. Головне бродіння відбувається на протязі 6-10 днів. Зброджування цукру відбувається ще 30-45 днів. Після бродіння молоде вино освітлюють. Дріжджі і муть осідають на дно ємкості у вигляді тістоподібної гущі. Потім молоде вино, якщо воно призначене до негайного пуску в торгівлю, у вигляді ординарного фільтрують і розливають у тару.

Якщо вино передбачається випустити у вигляді марочного, то його піддають довгостроковій витримці, в період якої здійснюють операції (переливки, доливки), спрямовані на ств високих дегустаційних якостей.

Для виготовлення сухих червоних столових вин використовуються плоди цукристості 18 - 22% кислотності 6-9 г/л, які роздрібнюють і одержану мезгу перекачують для бродіння в чани, в яких попередньо додана колонія чистої культури винних дріжджів. В період бродіння сусла з мезгою масу ретельно перемішують для більш повної екстракції барвних р-н і попереднього р-ку оцтовокислих бактерій.

Коли бродіння закінчиться, молоде вино зливають через кран в нижню частину чана, а мезгу, яка залишилася в чані, пресують.

Для виготовлення кріплених вин використовуються плоди з цукристістю 22-32% і кислотністю 5-7 г/л.

Ягоди роздрібнюють.Після пресування і відстоювання сусло піддають бродінню.

Коли к-ть цукру досягає рівня приблизно на 2% більше, ніж передбачено кондиціями готового вина, проводиться кріплення, спиртування його спиртом-ректифікатом до рівня передбаченого для даного найменування вина.

В результаті цієї операції бродіння припиняється і одержують біологічно стійке вино із заданою к-тю цукру і спирту. Потім кріплений виноматеріал піддають технолог операціям як і для столових вин.

Ароматизовані вина виробляють купажуванням (змішуванням) виноматеріалів з цукровим сиропом і ароматним спиртовим настоєм. Настої для ароматизованих вин виготовляють на полині, дубовій корі, кориці, гвоздиці, лимонній, апельсиновій та мандариновій шкірках, зубрівці, тисячолиснику, липовому цвіті, березових бруньках тощо.

Для збільшення цукристості плодово-ягідних соків застосовують цукор, а для зниження кислотності - проводять їх розбавлення водою або соком плодів, що мають більш низьку кислотність.