Тема 6. Управління державним боргом

1. Управління державним боргом та гарантованим державою боргом

2. Утворення та погашення державного та гарантованого державою боргу.

3. Відображення операцій, пов'язаних із борговими зобов'язаннями держави, при плануванні та виконанні державного бюджету

4. Випуск та розміщення облігацій внутрішніх державних позик

5. Ризики, пов'язаними з управлінням боргом

6. Стратегія управління державним боргом на 2011 - 2013 роки

1. Управління державним боргом та гарантованим державою боргом

Управління державним боргом та гарантованим державою боргом - сукупність заходів, що здійснюються державою, пов'язаних із утворенням, обслуговуванням та погашенням державного й гарантованого державою боргу та спрямованих на зменшення ризиків, оптимізацію витрат і структури при здійсненні державних запозичень та наданні державних гарантій.

До операцій з управління державним боргом належать:

• Державне запозичення.

• Погашення державного боргу.

• Обслуговування державного боргу.

• Операції з активного управлінням державним боргом.

Управління державним боргом та гарантованим державою боргом здійснюється Мінфіном з урахуванням рекомендацій Ради Національного банку України стосовно впливу політики державних запозичень на стан грошово-кредитної сфери.

Мінфін розробляє середньострокову Стратегію управління державним боргом на трирічний період, яка затверджується Кабміном в місячний строк після прийняття закону про Державний бюджет України і включає:

• результати аналізу нормативно-правової бази та організації управління державним боргом не менше ніж за рік, що передує розробленню Стратегії;

• оцінку існуючих боргових зобов'язань держави та забезпечених державними гарантіями боргових зобов'язань суб'єктів господарювання - резидентів, включаючи відповідні ризики;

• цілі та завдання управління державним боргом;

• заходи, які необхідно здійснити для виконання завдань управління державним боргом;

• основні прогнозні показники державного боргу та гарантованого державою боргу.

Стратегія може переглядатися у разі істотних змін прогнозних основних макропоказників економічного і соціального розвитку України, ситуації на внутрішньому ринку державних цінних паперів та міжнародному ринку капіталу, які необхідно враховувати під час управління державним боргом.

Основними цілями управління державним та гарантованим державою боргом є:

• задоволення потреби держави у залучених фінансових ресурсах;

• утримання загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу на економічно безпечному рівні;

• оптимізація структури державного боргу та його динаміки;

• розвиток внутрішнього ринку державних цінних паперів.

Принципи управління державним боргом:

• економічної обґрунтованості рішень, що приймаються під час здійснення державних запозичень та надання державних гарантій;

• оптимального співвідношення ризиків і витрат, пов'язаних з державним боргом та гарантованим державою боргом;

• узгодження напрямів реалізації політики управління державним боргом з напрямами реалізації фіскальної та грошово-кредитної політики;

• планування і прогнозування - прийняття рішень щодо управління державним боргом та гарантованим державою боргом на основі обґрунтованих планів і прогнозів потреби держави у фінансових ресурсах та прогнозних основних макропоказників економічного і соціального розвитку України;

• прозорості та публічності інформації про управління державним боргом та гарантованим державою боргом (умови здійснення державних запозичень, проведені платежі, методологія розрахунків тощо);

• самостійності - держава не несе відповідальності за борговими зобов'язаннями органів влади АРК, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання - резидентів, не забезпечених державною гарантією;

• обліку і підзвітності операцій з управління державним боргом та гарантованим державою боргом;

• відповідальності посадових осіб, які беруть участь в управлінні державним боргом та гарантованим державою боргом.

Граничним обсягом державного боргу є максимально допустимий обсяг державного боргу на кінець бюджетного періоду. Граничним обсягом державних гарантій є максимально допустимий обсяг державних гарантій, що надаються протягом бюджетного періоду. Реєстр державного боргу та гарантованого державою боргу, який веде Мінфін, є єдиною інформаційною системою боргових і гарантійних зобов'язань, що включає валютно-фінансові умови договорів, відомості щодо випуску державних боргових цінних паперів та отримання кредитів (позик), їх обслуговування і погашення. Інформація про надані у бюджетному періоді державні гарантії вноситься до Реєстру державних гарантій із зазначенням: підстави надання гарантії; кредитора; позичальника; суми, на яку надано гарантію; виду забезпечення виконання зобов'язань перед державою; джерела повернення запозичення.

Ведення оперативного обліку державного боргу та гарантованого державою боргу здійснюється МФУ. Ведення бухгалтерського обліку державного боргу та гарантованого державою боргу, а також складання бухгалтерської звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що утворений для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (ДКСУ).

Національний банк України веде облік валового зовнішнього боргу, що класифікується за основними секторами економіки: державне управління, органи грошово-кредитного регулювання, банки, інші сектори.

Контроль за станом державного боргу і наданням державних гарантій здійснюють Верховна Рада України та Кабінет Міністрів України. Інформація про стан державного боргу підлягає офіційному оприлюдненню щокварталу МФУ у формі статистичного звіту, що включає відомості про:

1) стан державного боргу на кінець звітного періоду в розрізі типів боргових зобов'язань, типів кредиторів, валюти погашення, відсоткових ставок і строків погашення;

2) дотримання граничного обсягу державного боргу та граничного обсягу надання державних гарантій;

3) динаміку державного боргу протягом звітного та останніх п'яти років;

4) розмір платежів з погашення та обслуговування державного боргу і платежів з виконання державою гарантійних зобов'язань протягом звітного періоду;

5) відношення державного боргу до валового внутрішнього продукту; відношення платежів за державним боргом до валового внутрішнього продукту та до доходів державного бюджету за звітний рік.

2. Утворення та погашення державного та гарантованого державою боргу.

Державний борг - загальна сума боргових зобов'язань держави з повернення отриманих та не погашених станом на звітну дату кредитів (позик), що виникають внаслідок державного запозичення.

Державний борг утворюється внаслідок здійснення державних запозичень відповідно до бюджетного законодавства на відповідний рік і складається з державного боргу в національній валюті та державного боргу в іноземній валюті. Державний борг є абсолютним і безумовним зобов'язанням держави. Держава несе повну відповідальність за ним згідно з умовами випуску державних боргових цінних паперів та укладених кредитних договорів.

Боргові зобов'язання держави - зобов'язання, що виникають у держави як у безпосереднього позичальника, оформлені шляхом випуску державних боргових цінних паперів та/або укладення кредитних договорів (договорів позики).

Боргові зобов'язання держави рівні за статусом незалежно від дати їх виникнення та форми. Визнання окремих боргових зобов'язань пріоритетними забороняється.

Державні запозичення - операції, пов'язані з отриманням державою кредитів (позик) на умовах повернення, платності та строковості з метою фінансування державного бюджету.

Основним завданням під час здійснення державних запозичень є дотримання сальдо фінансування - дефіциту або профіциту державного бюджету, затвердженого законом про Держбюджет України. План державних запозичень на наступний бюджетний період:

• повинен включати перелік кредитів (позик) із зазначенням кредиторів, видів, мети, валюти, строку і відсоткової ставки, а також стану укладення кредитних договорів (договорів позики);

• подається Верховній Раді України разом з проектом закону про Державний бюджет;

• є орієнтовним , тобто дозволяється відхилення показників фактично отриманих позик від планових залежно від зміни кон'юнктури на зовнішньому та внутрішньому ринках капіталу, а також з метою оптимізації структури державного боргу або економії коштів державного бюджету з дотриманням граничного обсягу державного боргу.

Порядок здійснення державних запозичень:

Державні внутрішні та зовнішні запозичення здійснюються в межах граничного обсягу державного боргу. Державні внутрішні запозичення - операції, пов'язані з отриманням державою кредитів (позик) на внутрішньому ринку державних запозичень; державні зовнішні запозичення - операції, пов'язані з отриманням державою кредитів (позик) на міжнародному ринку капіталу, в тому числі від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних програм (проектів).

Право на здійснення державних запозичень належить державі в особі Міністра фінансів України і реалізується за дорученням КМУ, який визначає умови їх здійснення, у тому числі вид, валюту, строк та відсоткову ставку. Мінфін розробляє, оприлюднює та коригує графік проведення аукціонів з розміщення державних запозичень на внутрішньому ринку шляхом випуску державних боргових цінних паперів. У разі погіршення умов державних запозичень та/або кон'юнктури фінансового ринку до графіка проведення аукціонів можуть вноситися зміни.

Погашення та обслуговування державного боргу здійснюється Мінфіном за рахунок коштів державного бюджету відповідно до умов здійснення державних запозичень.

Обслуговування державного боргу - видатки із сплати відсотків (відсоткового доходу), комісії, штрафів та інших платежів, пов'язаних з виконанням боргових зобов'язань, і видатки на управління державним боргом; видатками на управління державним боргом - видатки, пов'язані з оплатою банківських, посередницьких, юридичних, консультаційних, інформаційних, рейтингових та інших послуг, необхідних для управління державним боргом, що передбачаються у складі видатків на обслуговування державного боргу; погашення державного боргу - повернення позичальником кредитів (позик) відповідно до умов кредитних договорів (договорів позики) та випуску державних боргових цінних паперів.

Обсяг коштів, необхідних для здійснення платежів з погашення та обслуговування державного боргу, визначається законом про Державний бюджет України та не може зменшуватися під час скорочення затверджених бюджетних призначень.

Гарантований державою борг - загальна сума боргових зобов'язань суб'єктів господарювання - резидентів щодо повернення отриманих та не погашених станом на звітну дату кредитів (позик), виконання яких забезпечено державними гарантіями.

Державна гарантія оформляється виключно в письмовій формі та повинна містити інформацію про: предмет гарантії; повне найменування та місцезнаходження позичальника; обсяг зобов'язань за гарантією та порядок їх виконання; умови настання гарантійного випадку; строк дії гарантії; повне найменування та місцезнаходження кредитора у разі гарантування виконання зобов'язань за кредитним договором. Державні гарантії надаються лише на умовах платності, строковості, належного забезпечення. Державна гарантія надається після укладення між МФУ і позичальником договору про порядок відшкодування витрат державного бюджету, які можуть виникнути внаслідок виконання гарантійних зобов'язань. Істотними умовами договору є зобов'язання позичальника: відшкодувати витрати державного бюджету, пов'язані з виконанням гарантійних зобов'язань; сплатити пеню за кожний день прострочення відшкодування зазначених витрат; надати гаранту права на договірне списання банком коштів з усіх рахунків позичальника (третьої особи) на користь гаранта у порядку, що передбачений у договорі, укладеному між банком і позичальником (третьою особою); вносити плату за надання державної гарантії; надати забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед гарантом; подавати МФУ інформацію, необхідну для моніторингу позичальника.

За надання державної гарантії встановлюється плата, яку суб'єкти господарювання вносять у відсотках річних непогашеної суми гарантованого державою кредиту (позики) залежно від ступеня ризику настання гарантійного випадку в порядку, затвердженому КМУ. Плата за надання державної гарантії вноситься суб'єктом господарювання до державного бюджету одночасно із сплатою відсотків (відсоткового доходу) за кредитом (позикою). Платежі, пов'язані з виконанням гарантійних зобов'язань, здійснюються відповідно до умов надання державних гарантій за рахунок коштів державного бюджету.

Якщо договором між КМУ та суб'єктом господарювання передбачаються зобов'язання такого суб'єкта господарювання з погашення та обслуговування кредитів, залучених державою або під державні гарантії, невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором тягне перехід до держави права стягнення простроченої заборгованості у повному обсязі незалежно від стану виконання державою зобов'язань за такими кредитами (позиками). Прострочена заборгованість стягується із суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, включаючи погашення заборгованості за рахунок майна суб'єкта господарювання. Позовна давність не поширюється на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою.

Міністерство фінансів України має право: здійснювати на відкритих аукціонах продаж права вимоги погашення простроченої більше ніж три роки заборгованості перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні гарантії, а також за кредитами з бюджету; залучати суб'єктів господарювання для представництва органів державної влади в судах у справах про стягнення заборгованості перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні гарантії.

Забороняється:

1) реструктуризація заборгованості , крім розстрочення її сплати під час санації такого суб'єкта господарювання за участю інвестора, який бере на себе солідарні зобов'язання щодо погашення заборгованості, на строк не більше ніж три роки на підставі договору,

2) списання зазначеної заборгованості, крім заборгованості суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами.

Операції з активного управління державним боргом. МФУ за погодженням з кредитором та із залученням інших установ та організацій установлює, змінює або припиняє правовідносини, пов'язані з державним боргом, та проводить операції з активного управління державним боргом, спрямовані на зменшення ризиків та/або економію коштів державного бюджету.

До операцій з активного управління державним боргом належать:

1) операції з дострокового погашення державного боргу;

2) укладення договорів про:

• придбання державних боргових цінних паперів з одночасним зобов'язанням щодо зворотного продажу (купівлі) таких цінних паперів до кінця поточного бюджетного періоду;

• хеджування ризиків, пов'язаних з державним боргом;

3) депонування частини обсягу коштів, передбачених для здійснення платежів з погашення та обслуговування державного боргу, з подальшим їх спрямуванням на здійснення таких платежів;

4) інші операції з обміну, випуску, викупу та продажу боргових зобов'язань держави.

) місцевий борг - загальна сума боргових зобов'язань Автономної Республіки Крим чи територіальної громади міста з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок місцевого запозичення;

3. Відображення операцій, пов'язаних із борговими зобов'язаннями держави, при плануванні та виконанні державного бюджету

Позики на фінансування державного бюджету відображається в загальному фонді державного бюджету таким чином:

• отримання позик - в частині "Фінансування",

• обслуговування позик - в частині "Видатки" за відповідною бюджетною программою,

• погашення - в частині "Фінансування",

• суми премій - в частині "Видатки" як видатки з обслуговування державного боргу зі знаком мінус,

• суми дисконту - в частині "Видатки" як видатки з обслуговування державного боргу зі знаком плюс,

• суми курсових різниць за валютними коштами - в частині "Фінансування".