3. Формування бюджетної політики

Єдина державна бюджетна політика - це система науково -обгрунтованих і законодавчо визначених засад (функцій, принципів, методів, показників, інструментів) та заходів щодо удосконалення розвитку взаємовідносин між різними ланками бюджету для оптимального збалансування його параметрів з урахуванням бюджетних пріоритетів з метою забезпечення ефективного виконання державою головних її функцій.

Засади бюджетної політики - це система науково-методичних та правових основ щодо формування напрямків і пріоритетів бюджетної політики на плановий період.

Заходи бюджетної політики - це комплекс дій, які можуть запроваджуватись у законодавчому порядку органами виконавчої влади , з метою покращання виконання показників бюджетної політики у плановому періоді.

Інструменти бюджетної політики - це важелі державного регулювання економічного розвитку за допомогою бюджету, як головного бюджетного плану держави; регулювання бюджетних відносин в системі бюджетного механізму, зокрема, податки, податкові пільги, санкції, бюджетні стимули у вигляді дотацій та субвенцій, бюджетне планування, прогнозування, тощо..

Критеріальні показники обґрунтувань - це система показників – критеріїв щодо бюджетної політики у плановому періоді.

Макроекономічні показники обґрунтувань до проекту бюджету - це показники, що визначають підґрунтя бюджетної політики у відповідності з параметрами державної програми економічного та соціального розвитку України, і на базі яких здійснюється розрахунок основних статей доходної чи видаткової частин бюджету.

Методи бюджетної політики - це методичний інструментарій, за допомогою якого визначаються показники бюджетної політики.

Основними методами бюджетної політики є:

- метод структурних характеристик, що базується на застосуванні критеріальних показників обґрунтувань до проекту бюджету;

- податковий метод, що передбачає взаємозв’язок таких параметрів як база оподаткування та податкові ставки;

- нормативний метод - як засіб визначення витрат в розрахунку на одиницю виміру;

- програмно-цільовий метод, що будується на розробці програм, в яких у відповідності з поставленою метою здійснюється бюджетне фінансування в межах асигнувань бюджетних призначень, головними розпорядниками бюджетних коштів;

- економіко-математичного моделювання із застосуванням макроекономічних залежностей впливу показників-факторів;

- метод екстраполяції - як засіб перенесення ситуації попереднього періоду на майбутній час з урахуванням умов та особливостей перспективного розвитку;

- метод експертних оцінок як визначення ситуації на базі передбачень та комплексу знань фахівців та аналітиків.

Показники бюджетної політики - це комплекс макроекономічних показників обґрунтувань до проекту бюджету та критеріальних показників обґрунтувань, що характеризують розвиток та параметри бюджету і бюджетної політики держави в плановому періоді.

Показники бюджетної політики є базою для здійснення середньострокового бюджетного планування, засади якого визначаються Законом України “Про державне прогнозування і розроблення програм економічного і соціального розвитку України”. Розробка показників бюджетної політики здійснюється Міністерством фінансів України разом з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції. а також НБУ. Відповідальним за розробку показників бюджетної політики є Міністр фінансів.

Пріоритети бюджетної політики - це першочергові напрямки бюджетної політики, що визначаються виходячи з економічних умов розвитку держави і відображуються законодавчо у постановах Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України.

Щорічне визначення напрямків і пріоритетів бюджетної політики базується на макроекономічних показниках обґрунтувань, які є цільовими завданнями Державної програми економічного і соціального розвитку України, і які визначають мету економічної політики щодо створення умов для сталого економічного зростання.

Функції бюджетної політики - це прояв напрямків та пріоритетів бюджетної політики в системі державного регулювання економічного розвитку.

До функцій бюджетної політики відносяться ті, що характеризують функції бюджету:

• регулююча розподіл та перерозподіл ВВП через доходи та видатки бюджету;

• стимулююча - забезпечення економічного розвитку окремих галузей та сфер за допомогою використання стимулів та пільг в системі оподаткування;

• контролююча - здійснення аналізу та контролю за виконанням законодавчо затверджених у відповідності із Законом України “ Про Державний бюджет” бюджетних показників.

Бюджетна політика має забезпечувати за допомогою необхідних засад формування збалансованого зведеного бюджету України, який необхідно розглядати з різних сторін, як: кошторис доходів і витрат держави; економічну категорію; правову категорію; головний фінансовий план держави; метод регулювання соціально-економічного розвитку.

Головною метою бюджетної політики є створення державою необхідних економічних, правових та організаційних засад щодо формування оптимального розподілу між різними ланками бюджетної системи для ефективного її розвитку, спрямованого на економічне зростання та підвищення життєвого рівня населення.

Завданням бюджетної політики є забезпечення умов сталого економічного зростання на основі підвищення ефективності участі держави в розподілі та перерозподілі фінансових ресурсів в економіці країни. Досягнення зазначеного вимагає подальшого удосконалення бюджетної політики за такими основними напрямками:

• створення ефективної системи управління і регулювання бюджетними ресурсами;

• забезпечення ефективного функціонування податкової системи, мобілізації бюджетних доходів в обсягах, визначених відповідно до вимог податкового законодавства;

• формування ефективної системи бюджетних видатків, орієнтованої на стимулювання економічного зростання;

• здійснення структурних реформ у соціальній сфері;

• удосконалення бюджетного процесу та упорядкування бюджетних процедур;

• подальше реформування міжбюджетних відносин;

• забезпечення ефективного управління державною заборгованістю,.

Алгоритм визначення бюджетної політики на наступний бюджетний рік:

• Мінфін до 20 березня року, що передує плановому розробляє проект Основних напрямів бюджетної політики та подає його на розгляд до Кабінету Міністрів України.

• НБУ до 15 березня року, що передує плановому, подає до Верховної Ради та Кабінету Міністрів України прогнозні монетарні показники на наступний рік та до 1 квітня року, - проект кошторису доходів та витрат НБУ.

• КМУ не пізніше 1 квітня року, розглядає та схвалює проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період і у триденний строк подає до Верховної Ради України, яка його розглядає за спеціальною процедурою.

Проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період містить положення щодо:

1) основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України (із зазначенням показників номінального і реального обсягу валового внутрішнього продукту, індексів споживчих цін та цін виробників, офіційного обмінного курсу гривні у середньому за рік та на кінець року, рівня безробіття);

2) основних завдань бюджетної політики, зокрема граничного обсягу дефіциту (профіциту) державного бюджету, частки прогнозного річного обсягу валового внутрішнього продукту, що перерозподіляється через зведений бюджет України, граничного обсягу державного боргу, встановлення розміру мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення;

3) пріоритетних завдань податкової політики;

4) реалізації пріоритетних державних (цільових) програм;

5) взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами, включаючи обґрунтування питомої ваги місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України;

6) пріоритетних завдань боргової політики;

7) інших питань, необхідних для складання проекту закону про Державний бюджет України.