49.Методи біостратиграфічних досліджень.

За предметом досліджень серед біостратиграфічних методів виділяють: макрофауністичний (вивчає морфологію, систематику, розподіл макрофауністичних решток); макрофлористичний (досліджує макрорештки давніх рослин); мікропалеон-тологічний (вивчає мікроскопічні фосилії).

Мікропалеонтологія – це розділ палеонтології, що вивчає мікроскоп-пічні фосилії, які потребують специфічних методів виділення і вивчення. Виникла мікропалеонтологія завдяки широкому застосуванню в природни-чих науках мікроскопа, який дав змогу виявити і вивчити найдрібніші скам’янілості. Початок методу заклала праця Еренберга “Мікрогеологія”, що вийшла 1854 р. Однак розквіт мікропалеонтології припадає на 30-ті роки ХХ століття і пов’язаний передусім з інтенсивним розвитком нафтогазової геології. Об’єкти вивчення мікропалеонтології численні та різноманітні й охоплюють:

• мікроскопічні скелети одноклітинних (форамініфери) і багатоклітинних (остракоди, птероподи) тварин; • фрагменти скелетів макрогруп – спікули губок, сколекодонти (щелепи хробаків), луску і зуби риб, конодонти (зубний апарат гастропод) тощо;

• мікрофітофосилії: оболонки одноклітинних водоростей, репродуктив-ні клітини рослин (спори та пилок), фрагменти тканин рослин;

• проблемні рештки – хітинозої, акритархи;

• мікрокопрофосилії – фекалії безхребетних.

Таке різноманіття об’єктів приводить до того, що власне мікропалеон-тологія розділяється на низку дрібних методів, які відрізняються предметом досліджень, а також підходами до їхнього вивчення та способом виділення із вмісних відкладів.

Мікропалеонтологічні дослідження виконують у такій послідовності:

• відбір зразків;

• лабораторна обробка з використанням різноманітних механічних (дроблення), фізичних і хімічних методик для виділення мікрофон-силій із породи;

• мікроскопічне вивчення мікрофосилій для виявлення морфологічної будови і систематичної приналежності та кількісний підрахунок кожного виду або роду в пробі;

• з’ясування діапазону поширення кожного з таксонів у розрізі і виявлення характеру розподілу та категорії таксона (керівний, характерний, фоновий);

• виділення біостратиграфічних зон за подібними асоціаціями таксонів, що простежені в багатьох розрізах.

Мікрофосилії наявні в породах у великих кількостях. Матеріал політаксонний. Крім того, мікрофосилії – це переважно рештки планктон-них пелагічних тварин або рослинні залишки зі значним латеральним поширенням. Усе це зумовлює широке використання мікропалеонтології для:

• детальної стратифікації розрізів;

• як основу для міжрегіональних і глобальних кореляцій;

• зіставлення різнофаціальних товщ.

Особливе місце серед мікропалеонтологічних методів посідає спорово-пилковий – єдиний з біостратиграфічних методів, який використовують для детального розчленування континентальних товщ, зіставлення порід різного генезису, розчленування четвертинних відкладів на кліматостратиграфічній основі.