- •Лекція №1. Балетмейстер і сфери його творчої діяльності.
- •2. Види балетмейстерської діяльності.
- •Балетмейстер-реставратор
- •5) Балетмейстер-педагог?? (можливо хореограф-педагог? ) Лекція №2. Мистецтво хореографії.
- •1.Танець як один з видів мистецтва:
- •2. Види хореографічного мистецтва:
- •3. Танцювальні форми і жанри:
- •4. Національні особливості розвитку танцю:
- •1. Значення музики в народженні хореографічного твору
- •Лекція № 3. Музика в хореографічному творі.
- •2. Робота балетмейстера з акомпаніатором, композитором, фонограмою.
- •Робота балетмейстера з художником.
- •Лекція № 4. Драматургічні та композиційні основи хореографічного твору.
- •1. Основні закони драматургії, їх застосування в хореографічному творі:
- •2. Композиція танцю
- •3. Малюнок танцю
- •4. Хореографічний текст
- •Лекція № 5. Створення хореографічного образу.
- •Аналіз та визначення образу.
- •2. Хореографічний образ.
- •3. Значення хореографічного образу в сучасній хореографії
- •Лекція № 6. Створення хореографічних етюдів.
- •Робота над танцювальними етюдами та створення сучасних образів.
- •Лекція № 7. Теоритичні аспекти роботи по створенню дитячого танцю.
- •1. Специфіка хореографії для дітей.
- •2. Основні вимоги до танців в дитячому колективі: ідейність, художність, доступність.
- •3.Робота над образом в танцях для дітей.
- •Лекція № 8. Характерні особливості сюжетного танцю у сучасній хореографії.
- •1. Сюжет у літературі.
- •Види побудови сюжету:
- •Типологія сюжетів.
- •4. Сюжет в хореографії.
- •4. Особливості створення сюжетного танцю.
- •Лекція № 9. Створення танців малих форм.
- •1. Специфіка створення і виконання танців малих форм.
- •Лекція № 10. Створення класичної хореографії.
- •1. Композиційні основи класичного танцю.
- •2. Робота балетмейстера по створенню хореографічного образу в класичній хореографії.
- •3.Малі форми класичного танцю.
- •Лекція № 11.
- •1.Традиції фольклорних хореографічних колективів.
- •2. Сценічна обробка та втілення фольклорного матеріалу.
- •3.Традиційні українські побутові та сюжетні танці у сучасності.
- •4. Стилізація народної хореографії з використанням традиційної і нетрадиційної танцювальної лексики.
Лекція № 8. Характерні особливості сюжетного танцю у сучасній хореографії.
Сюжет у літературі:
- види побудови сюжету;
- типологія сюжетів.
Сюжет в хореографії.
Особливості створення сюжетного танцю.
1. Сюжет у літературі.
Сюжет від франц. (sujet - предмет) - в літературі, драматургії і кіно - порядок подій, що відбуваються в художньому творі. Сюжет - основа форми твору. Поняття сюжету тісно пов'язане з поняттям фабули твору. У сучасній російській літературній критиці терміном "сюжет" зазвичай називають сам хід подій в творі, а під фабулою розуміють основний художній конфлікт, який по ходу цих подій розвивається. До літератури слово "Сюжет" уперше застосували в 17 ст. класицисти П. Корнель і Н. Буало, маючи на увазі, услід за Аристотелем, події в житті легендарних героїв старовина, запозичена драматургами пізніших часів. Латинське слово "фабула" (від одного кореня з дієсловом fabulari - розповідати, оповідати) вживалося римськими письменниками як позначення всяких оповідань, у тому числі міфів і байок, і набуло поширення набагато раніше, ніж французький термін "Сюжет". У німецькій класичній естетиці (Шеллинг, Гегель) події зображені в творах, називалися "действованием" (Handlung). Відмінність в термінах, що означають одне явище, зробила їх нестійкими і неоднозначними. Сьогодні, сюжет - один з найважливіших засобів втілення змісту - узагальнювальної думки письменника, його ідейно-емоційного осмислення реальних характерностей життя, вираженого через словесне зображення (у літературі, театрі; пластичні зображення у тому числі) вигаданих персонажів в їх індивідуальних діях і стосунках.
Види побудови сюжету:
концентричний сюжет заснований на єдиному конфлікті, тобто конфлікт проходить через увесь твір і відрізняється визначеністю своєї зав'язки, кульмінації і розв'язки.
авантюрна побудова сюжету відрізняється достатком цікавих подій, авантюр; частенько властиво нагромадження подій і достаток зовнішніх дій;
бродячий сюжет - сюжет, який багаторазово повторюється в різному оформленні у різних народів і в різних регіонах переважно в народній творчості (казки, міфи, легенди);
аналітично-ретроспективний сюжет, що використовує в ході дії перестановки, в яких дія на сцені є лише тривалою розв'язкою, а сама "історія", відновлюється уривками через спогади, повідомлення, натяки, припущення.
Типологія сюжетів.
Робилися неодноразові спроби класифікувати сюжети літературних творів, розділяти їх за різними ознаками, виділяти найбільш типові. У відомій новелі "Чотири цикли" Боргес стверджує, що усі сюжети зводяться всього до чотирьох варіантів:
- Про штурм і оборону укріпленого міста (Трої)
- Про довге повернення (Одисей)
- Про пошук (Ясон)
- Про смерть бога (Христос, Атис)
Не менш відомі сюжети, відібрані драматургом Ж. Польти на початку XX століття : благання; порятунок; помста; злочин; месть - близькому за близького; раптове нещастя; жертва; бунт; викрадення; загадка; досягнення; ненависть між близькими, суперництво між близькими, що супроводжується вбивством; безумство, фатальна необережність; мимовільне кровозмішення, мимовільне вбивство близького; самопожертвування в ім'я ідеалу, самопожертвування заради близьких, жертва близьким в ім'я боргу, суперництво нерівних; злочин любові, безчестя улюбленої істоти, любов, що зустрічає перешкоди, любов до ворога; честолюбство; боротьба проти бога; негрунтовні ревнощі; судова помилка; розкаяння совісті; знову знайдений.