4. Стилізація народної хореографії з використанням традиційної і нетрадиційної танцювальної лексики.

У сучасній хореографії яскравим прикладом обробки фольклорного матеріалу у джазовій інтерпрітації є хореограф Ірен Тассємбєдо (Irene Tassembedo) — що народилася в Буркіна-Фасо (Афріка) і проживає у Франції протягом кількох років. ЇЇ дослідження кожен раз звертаються до орігінальної сучасної хореографіїї, заснованої на джерелах афріканських танців. (Її стиль не має ніякого відношення до сучасного напряму афро-джазу, що європейські, російські та українскі хореографи вивчають на стажувнні або семінарських заняттях.)

Заснував у 1998 році “Національний Балет Буркіна-Фасо Уагадугу” при підтримці Міністерства культури Буркіна-Фасо, Ірен Тассємбєдо підібрала найкращих танцюристів, художників, музикантів.

У виставах балету африканські традиційні танці завжди вписуються у сьогодення. Теми сюжетів сучасні, актуальні, але при цьому постійно спираються своїми коріннями в культуру африканських традицій. Наприклад, тема естетики тіла і чорного рабства розкрилась у хореогрвафічній виставі “Суфле” (2005р.); тема жіночості і статусу жінок - “Mousso Ka Miriya” (кімната для 6 танцорів і актриси) (2002р.); музикально-хореографічна комедія “Кармен Falling “ABBA” (2004р.)- звернута до проблеми вільного статусу жінки у суспільстві.

Безумовно, що першоосновою у стилізації нородого танцю є музичний матеріал. Він може бути або фольклоним, або інтерпретированим до різних музикальних напрямів.

Далі не знаю!

Актуальні проблеми національної хореографії стали предметом обговорення учасниками масштабної науково-практичної конференції „Сучасний стан хореографічного мистецтва України і перспективи його розвитку”, яку

у січні 2002 року організовано Міністерством культури і мистецтв України з ініціативи лауреата Національної премії України ім. Т.Шевченка, народного артиста України М.Вантуха. Цей видатний балетмейстер став також ініціатором проведення Всеукраїнського фестивалю-конкурсу народної хореографії, присвяченого 100-річчю від дня народження П.Вірського та створенню національної Спілки хореографів України.

Таким чином, у сучасному українському танцювальному мистецтві спостерігається тенденція до сценічності у хореографії через синтезування лексичних елементів класичного, народного, сучасного, архаїчного й інших видів танцю в умовах культурної доби постмодернізму.

При цьому особливо заслуговує на увагу яскравість самовираження, екзистенційність професійної установки в діяльності балетмейстера і артиста. Запровадження елементів ритмопластики, гімнастики, акробатики й інших спортивно-атлетичних елементів лише сприяють збагаченню художньої мови танцю й надають хореографічній лексиці співзвучного сучасності динамізму.

Словник:

1. Балетмейстер (від нім. Ballettmeister) - це автор і режисер-постановник балетів, концертних номерів, а також танцювальних сцен в опері, драматичному спектаклі, опереті, мюзиклі і інших видах мистецтва.

2. Балет-вища форма хореографії .

3. Драматургія балету - це конфліктний розвиток дії балетного спектаклю.

4. Дивертисмент - это театральное зрелище, собранное из номеров разных жанров

5. Композиційний план- это развернутый хореографический сценарий балета или концертного номера, включающий режиссерскую разработку сюжета .

6. Композиція - з латинської - складання, з'єднання, вигадування. Це сукупність складових частин твору, утворюючих єдине ціле.

7. Лібретто от итал. ( libretto- книжечка) – это краткое изложение действия, описание уже готового хореографического сочинения, в котором есть лишь необходимый материал, нужный зрителю.

8. Міміка - це рухливе і виразне обличчя, на якому відбиваються всі рухи душі і якнайтонші відтінки внутрішнього світу людини, раптова або послідовна зміна настрою.

9. Малюнок танцю - це розташування і переміщення виконавців по сценічному майданчику.

10. Малі форми — це танці на декілька осіб.

11. Образ хореографічний – це і є образ художній, але характер дійових осіб, лінія їхньої поведінки та стосунків розкривається засобами хореографічного мистецтва.

12. Пантоміма – это выразительный язик тела, язик, смисл котрого, не зависимо от степени условности, должен бать понятен до мельчайших деталей собеседнику.

13. Поза - з французького - зупинити. При вигадуванні тексту потрібно звертати увагу на виразність поз. І якщо в якийсь момент в танці вони мають прохідне значення, то в кульмінації поза має бути закінченою, мати якусь крапку. Пози залежать від характеру виконання, внутрішнього стану персонажа.

14. Ракурс - це точка зору з центру залу для глядачів на танцюючого. Ракурси відповідають прийнятим в класичному танці поняттям epaulement croise, efface, ecarte, en face. Від того, наскільки балетмейстер уміє користуватися ракурсами, часто залежить багатство або мізерність танцювального тексту, змістовність майбутнього танцю.

15. Рисунок танца- расположение и перемещение исполнителей по сценической площадке.

16. Соло - це виступ одного артиста.

17. Сюжет от франц. (sujet — предмет) — в литературе, драматургии и кин — порядок событий, происходящих в художественном произведении. Сюжет — основа формы произведения.

18. Танець - це вид мистецтва, в якому засобом створення художнього образу є рухи і положення людського тіла.

19. Жанр – род танцевальных и музыкальных призведений.

20. Жест - від латинського слова "жестус" - рух тіла. Це лаконічний значимий рух тіла, в якому передається певний стан людини, відношення його до того, що оточує, інформація, що повідомляється співбесідникові. При вигадуванні жестів велике значення має поза.

21. Хореографія (від грецької choreia - танець, grapho - пишу) - Це танцювальне мистецтво в цілому, у всіх його різновидах.

22. Хореографічний текст- це поєднання в певній послідовності рухів, жестів, поз, ракурсів і міміки.

23. Етюд – прообраз хореографічного твору, в якому кожна деталь має особливе значення.

24. Фабула от лат. ( fabula – баня, рассказ ), в художественном произведении цепь событий, о которых повествуется в сюжете, в их логической причинно-временной последовательности.

25. Форма – рамки, в которые заключено каное-то содержание.

66