5.Які світоглядні концепти сприяли становленню новоєвропейської науки? Відповідь обґрунтуйте.

Новоевропейская наука-период развития науки, когда она приобретает  доминирующее значение в постижении бытия, то есть, когда знания  становятся силой и когда единое знание, ранее именуемое философией, начинает расчленяться на собственно философию и науку. Основателем философии Нового времени и всего экспериментирующего естествознания  является Ф. Бэкон, который разработал научную программу под названием «Великое восстановление наук»,  для  чего разработал метод индукции. Основы для построения новой рациональной науки создаёт другой основатель философии Нового времени – Рене Декарт, разработавший метод дедукции и превративший математику в рациональный приём рационализации знаний. Своими научными достижениями Декарт  во многом был обязан Галилео Галилею, которого по праву называет первым учёным Нового времени.

Становлення новоєвропейської науки, як з’ясувалося, пов’язане з актуалізацією світоглядного та методологічного потенціалу поняття свободи, згідно з яким упорядковуються нами закони, наприклад механіки, яка вивчає закономірності природного руху “вільних матеріальних систем”. Раціональність класичної науки, яка має в своїй основі математичне природознавство, сприймається як противага середньовіччю в цілому і християнству зокрема. Але без нього була б неможлива новоєвропейська наука.

«Раціональний ірраціоналізм» християнства посприяв становленню новоєвропейської науки. Саме в лоні християнської думки постали ідеї прямолінійності часу, а за цим і руху, як такого, що стало основою нової фізики, а відтак і нового бачення світу загалом. Существует, однако, и другая тенденция – всячески приуменьшать роль католических ученых и связывать научную революцию XVII века исключительно с протестантизмом. Одним из открывателей самой темы значения протестантизма в расцвете новоевропейской науки был Макс Вебер, автор известной книги “Протестантская этика и дух капитализма” (1905). Он обратил внимание, в частности, на популярность среди протестантов натуральной теологии, утверждающей возможности познания Бога посредством исследования природы. В основе этого подхода лежала вера в то, что посредством эмпирического исследования установленных Богом законов природы можно приблизиться к пониманию смысла мироздания, который не может быть понят путем спекулятивного оперирования понятиями. Предполагалось, что эмпиризм приближает к Богу, а философская спекуляция уводит от Него. В частности, Вебер указывает на высказывание теолога-пиетиста Шпенера, который утверждал, что философия Аристотеля принесла огромный вред христианству. 

Екзаменаційний білет № 10

1. 1) О. Тоффлер запропонував ідею:

в) технологічної революції

2) Філософія економіки А. Сміта є:

а) ліберальною ( батько ліберальної економічної теорії )

2.Знайдіть категорії, відповідні до розділів філософського знання:

онтологія-буття, гносеологія-істина, естетика-краса, етика-моральність

3.Чим відрізняються матеріалістичне та ідеалістичне розуміння світу?

Матеріалізм первинною визнає матерію, природу, а свідомість, мислення - вторинним, похідним від матерії. Що оточує нас матеріальний світ існує вічно, завжди, вважають матеріалісти. Його ніхто не створив. Він існує незалежно від волі і свідомості людей. Свідомість же, носієм якої на Землі є людина, є продукт, результат розвитку і функціонування матерії, природи.

Ідеалізм же в протилежність матеріалізму первинним вважає щось нематеріальне, а саме - свідомість, дух, ідею. Дух, свідомість, згідно ідеалістам, існує раніше природи і незалежно від неї. Матерію, природу вони розглядають як результат творчої діяльності свідомості, духу. Духовне, на їх думку, породжує, визначає існування матеріального, природи.