Екзаменаційний білет № 29

1. До яких течій та напрямів світової філософії належать наступні концепції, терміни та імена: а) "буття є і не може не бути; небуття немає і не може бути"; б)" ідоли театру"; в) "відчуження"; г) С. К'єркєгор; д)"воля до влади"; є) Дж. Локк; ж) Абеляр; з) "день та ніч одне й те саме"; і) номіналізм/раціоналізм; к) емпіризм/раціоналізм; л) апофатизм / катафатизм; м) "існування передує сутності"; н) теза -антитеза — синтез; о) діалектика "раба та володаря"; п)"людина - це хвороба"; р) етика обов'язку; с) світ - це моя уява; т) вірю, щоб розуміти.

Античність: а, з Філософія Середньовіччя: і, л, т, ж

Філософія  Нового Часу: б, є, к

Нім. Класична філософія: н, о, р

Неклассична філософія: в, г ,д ,м ,п, с

2. Назвіть авторів відомих висловлювань:

а) «Все дійсне є розумним, а все розумне є дійсним» - Фридрих Гегель б) «Не можна двічі увійти в одну і ту ж річку» - Геракліт

в) «Знання - це пригадування» - Платон

3. Чи є серед філософських систем такі, які не можна визначити ані як матеріалістичні, ані як ідеалістичні?

Немає. Філософія може бути лише або матеріалістичною, або ідеалістичною, оскільки першоначалом (первинним) може бути або матеріальне (природа) або ідеальне (свідомість, дух).

4. Чи змінювався предмет філософії в історії розвитку філо­софської думки? Чому?

Так.Питання, що вивчає філософія, є одним з найпроблематичшших для неї, оскільки предмет її історично змі­нювався. У різні епохи у філософії домінували то вчення про буття, то вчення про пізнання, то політичні чи етичні проблеми. Крім того, в Європі до XVII ст. філософія охо­плювала все знання про світ, тобто зародки всіх наук, окрім хіба що математики й медицини. Навіть у XX ст. все ще тривав процес відокремлення від філософії пев­них галузей знання, які інституціалізувалися в окремі наукові дисципліни (психологія, соціологія, політологія).

Філософія вивчає не тільки сутність речей, світу, людини, а сам спосіб їхнього існування. Предметом філософії є загальні, граничні засади людського мис­лення, пізнання, буття людини у світі.

5. Чи існують протиріччя між сучасною наукою та релігією? Чим обумовлено соціальне значення науки та релігії в сучасному суспільстві?

Наша епоха – це час глибоких соціальних зрушень, пошуку шляхів подолання відчуження людини, звільнення її від усіх видів поневолення, реалізації свободи, справедливості і нормальних форм співжиття.  Сучасний світ – украй складний і динамічний, у ньому борються, стикаються різні сили і тенденції. Час не стоїть на місці - науково-технічна і інформаційна революція заполонюють весь світ. Звичайно, я вважаю, що існує маса протиріч між релігією та сучасною наукою. З кожним днем науковці відкривають все більше нової інформації, яка в певній мірі суперечить де-яким законам релігієзнавства.  Власне, що таке релігія? - данне поняття означає віру, особливий погляд на світ, сукупність обрядово-культових дій, що випливають із переконаності в існуванні того або іншого різновиду надприродного, а також єднання  віруючих людей у певну організацію. Сучасна фаза еволюції техногенної цівілізації - кінцевий результат науково-технічної революції заведено називати інформаційним суспільством. У сучасному житті наука(прогрес інформаційних технологій) перетворює саме психосоматичне буття людини - зміст його свідомості та генної програми, наукове знання стає джерелом ризику, змінюється спрямованість пізнавальної активності.  А релігія, насамперед, незмінна, вона яка була, така і є. Тому багато людей у нашому “ризикованому суспільстві”  віддають перевагу релігії.