5. Вкажіть найвідоміші теорії походження релігії та визначте своє особисте ставлення до них.

Існує дві вкрай протилежні позиції щодо походження релігії:

1) Відповідно першої, теїстичної, затверджується прамонотеїзм, тобто споконвічне існування віри в єдиного Бога- Творця.

2) Прихильники другої, атеїстичної, позиції вважаються, що в людській історії був тривалий дорелігіозний період.

Приватні теорії походження релігії

1. Декарт

Згідно з Декарту - нам врождені ідеї про Бога, а до вродженості ця ідея потрапила до людини від Самого Бога. Спростування точки зору першооткровення приводить до повної відсутності інших пояснень джерела релігії.

2.Марксизм

Марксисти затверджують, що релігія, як форма суспільної свідомості, походить від суспільного буття. Релігія, за словами Маркса, є "загальна підстава розради й виправдання" "мінливого миру", "опіум народу".

3. Фейєрбах: релігія - творчість людей

Звичайно говорили: релігія - це творчість людей. Але не усвідомлений обман, а самообман: людям видалося, що це саме так. Інші говорили: раз говорили про сутність релігії, то нема чого говорити про її походження.

Екзаменаційний білет № 16

1.До яких течій та напрямів світової філософії належать наступні концепції, терміни та імена:а) "буття є і не може не бути; небуття немає і не може бути"; б)" ідоли театру"; в) "відчуження"; г) С. К'єркєгор; д)"воля до влади"; є) Дме. Локк; ж) Абеляр; з) "день та ніч одне й те саме"; і) номіналізм/раціоналізм; к) емпіризм/раціоналізм; л) апофатизм / катафатизм; м) "існування передує сутності"; н) теза -антитеза — синтез; о) діалектика "раба та володаря"; п)"людина - це хвороба"; р) етика обов'язку; с) світ - це моя уява; т) вірю, щоб розуміти.

Античність: а,з, л

Філософія Середньовіччя: ж, і, т

Філософія Нового часу: б,є,к,м

Німецька класична філософія: в,д,п,р,с,о

Некласична філософія: г,н

2.Знайдіть зайве: екзистенція

Екзистенція - є категорією екзистенціальної філософії. Це слово є зайвим, так як не задоволяняє логічний ланцюг визначень з галузі психології.

3.Чи вирішила сучасна наука та філософія проблему першоелементу? Питання першоелементу поставало практично перед кожним філософом і кожен філософ відповідно визначав свою першоматерію. У Аристотеля була першоматерія 5 стихій - повітря, вода, вогонь, земля та ефір. У філософії Гегеля першоматерія - це Абсолютний дух. Тобто саме по собі слово першоматерія означає фундамент всього. Відома нам з дитинства загадка, що виникло раніше - курка чи яйце?Як видно з цієї загадки, відповідь можна знайти лише суто теоретично, роблячи припущення, які ні наука, ні філософія практично не довела. На кожному етапі існування людство пропонувало все нові і нові теорії припущення життя на Землі. Найвідомішою на сьогоднішній день теорією про походження життя на Земля є теорія Дарвіна. Він припустив, що життя виникло в результаті еволюції. На сьогоднішній день існує всім відома теорія, що життя на Землі виникло в результаті великого вибуху. Тож можна зробити висновок, що точного твердження про поняття прешоматерії немає ні в філософії ні в науці, але попри все це залишається актуальним питанням сьогодення. 4.Як відносяться чуттєве та логічне пізнання? Пізнання людиною об'єктивної реальності відбувається на двох якісно різних, хоча й взаємопов'язаних рівнях — чуттєвому (етреігіа — досвід) й раціональному (theoria — розгляд). Філософський підхід до проблеми чуттєвого й раціонального полягає в тому, що вони розглядаються не просто як різні здатності суб'єкта, а й як відображення різних сторін об'єктивної дійсності. Ним встановлюється їх зв'язок з поняттями "явище та сутність", "зовнішнє і внутрішнє", "одиничне й загальне".Чуттєва сторона пізнання є єдністю відчуття, сприйняття і уявлення.Відчуття — це відображення за домогою органів чуття окремих властивостей, певних сторін речей. Сприйняття — це синтетичний комлекс різного роду відчуттів, що дає можливість створення єдиного образу предмета, отримання інформації про об'єкт в його цілісності.Уявлення — це образ речі чи явища, що виникає на основі минулого чуттєвого досвіду. Чуттєве відображення не механічно відтворює реальність.Ідеальні чуттєві образи — це завжди поєднання минулого і наявного чуттєвого досвіду, вони обумовлені не лише самим об'єктом відображення, але й особливостями суб'єкта, а також формами раціонального пізнання.Раціональне (астрактно-логічне) пізнання здійснюється у формах понять, суджень і умовиводів. Акт пізнання — це завжди єдність чуттєвої і раціональної його форми. Чуттєве пізнання— здійснює безпосередній зв'язок з об'єктом, раціональне — відображує загальні, істотні властивості предметів і явищ, які не доступні чуттєвому пізнанню. Своєрідною формою єдності чуттєвого і раціонального знання є інтуїція.Але яким же чином мислення в змозі охопити те, що не дається в почуттях? Це стає можливим завдяки тому, що мислення, раціонально-логічна форма пізнання є аналогом і відображенням практичної діяльності. Саме практичне перетворення об'єктів виявляє їх внутрішні потенції і властивості. Змінюючи предмети, формуючи їх, створюючи нові об'єкти, які не дані природою, людина осягає їх , суттєві ознаки, сталі зв'язки, постійні форми, тобто те, що залишається відносно незмінним, стійким у зміні зовнішніх форм предмету. Так виникають поняття — форми мислення, що відображають загальні, істотні, суттєві властивості і відносно сталі, стійкі відношення предметів, явищ, процесів. Поняття втілюють в собі не лише знання про об'єкти пізнання, але і знання про суб'єкт, його активність, про рівень розвитку практичної діяльності- В образах дійсності, що виникають на основі чуттєвого і раціонального пізнання, відображаються потреби і інтереси, реалізуються мотиви і цілі, ідеали і настанови людини і людства. 5.Поміркуйте, які витоки має європейський антиклерикалізм? Антиклерикалізм — суспільно-політичний рух, скерований на ослаблення політичного впливу духовенства, яке намагається використовувати релігійність світського громадянства та авторитет церкви для своїх конфесійно-політичних та партійно-станових інтересів.У середньовіччі поміж римськими папами й імператорами довгий час точилися криваві війни за вищу владу.Претензії католицького духовенства до якнайбільшого впливу на політичні й державні справи спричинилися до виникнення антиклерикалізму, що в своїй гострішій формі, — особливо в соціалістичних партіях і пресі, — набирає іноді й форм боротьби взагалі проти всяких впливів духовенства.Саме тому, що антиклерикалізм із боротьби проти духовенства перетворюється часто в боротьбу й проти церкви, чимало побожних католиків вбачають в політичних амбіціях свого духовества велику небезпеку для самої церкви і тому стають теж на більш помірковані, але все ж антиклерикальні позиції.

Я вважаю, що сторонники антиклерикалізтичного руху виступали саме за те, що духовенство не має права нав’язувати людям ті дії, які суперечать із совістю та моральними нормами. Совість - це внутрішні крітерії кожної людини, і ми вільні робити свій вибір не порушуючи правила релігії і у той самий час не обманюючи себе.

Відділення Церкви від держави необхідна подія, тому що влада церкви була настільки неосяжна, що не можно було б і казати про правомірні закони.