2.Знайдіть зайве: Декарт

Зайвий Рене Декарт, тому що він є представником філософії Нового часу, усі інші - представники філософських напрямків, що виникли в Німеччині, зокрема німецької класичної філософії (Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель, Фейєрбах) і марксизму (Ленін, Маркс).

3.Вкажіть причини та розкрийте сутність та значення антропологічного повороту у філософії.

Антропологический поворот в философии 20 столетия, связанный с именами В.Соловьева, М.Шелера, Х.Плесснера, М.Бубера, В.Несмелова, Н.Бердяева и др. был вызван уже не столько реакцией против научного подхода к человеку, сколько с необходимостью изменения классической философии, которая абсолютизировала разум и сводила человека к абстрактной идее. Не только разум и поиски истины, но и духовные переживания высших ценностей: стремление к любви, вере,надежде,нравственной солидарности отличают людей от животных. Рассматривая человека как культурное и социальное существо, философская антропология не редуцирует его к психофизиологическим и социальным структурам, а считает свободным и отвественным субъектом решений и

поступков. Платон, Аристотель, Кант,Гегель и другие философы классики ограничивали волю человека идеальными, божественными или нравственными нормам. Но в 20 столетии человек занял место, ранее принадлежавшее Идеям, Природе и Богу, он сам стал считать себя творцом и ниспровергателем ценностей. Между тем творчество — это не просто создание нового, но и исполнение необходимого, служение тому, что выше человека и его смирение перед ним. Только в случае признания ценности природы, других людей и уже имеющихся культурных традиций и произведений возможно сохранение и развитие человечества.

Ситуация, в которой оказался человек в 20 столетии, хорошо выражена словами М.Шелера: человек сегодня не знает, что он есть, но он знает, что он этого не знает.Однією з головних у сучасній західній філософії є гуманітарно-антропологічна орієнтація. Це обумовлено декількома причинами:

1) прагненням знайти альтернативу "соціалістичному гуманізму",

2) спробами відшукати підходящі для західного суспільства орієнтири особистого й суспільного розвитку,

3) посиленням антисциєнтичної спрямованості деяких течій західної філософії.

4.Сформулюйте закон заперечення заперечення, наведіть кілька прикладів його дії у природній та суспільній реальності.

     Закон заперечення відображає об'єктивний закономірний зв'язок, спадковість тим часом, що заперечується й тим, що заперечує: "Розвиток іде через постійне заперечення протилежностей один одним, їхнє взаємоперетворення, внаслідок чого в поступальному русі відбувається повернення назад, у новому повторюються риси старого". Цей процес відбувається об'єктивно як діалектичне заперечення елементів старого й твердження елементів нового, тобто й у новому є старе, але в перетвореній формі. Першим цей термін у філософію ввів Гегель. Согласно этому закону, всякое развитие в живой и неживой природе осуществляется по спирали

Яскравим прикладом такого заперечення є вся історія суспільного розвитку. Розвиток суспільства - підтвердження спадковості, поступальності тим часом, що було, і тим, що є й що буде.У природі прикладом такого діалектичного заперечення може бути основний біогенетичний закон усього живого. Цей закон формулюється так: онтогенез (індивідуальний розвиток виду) повторює філогенез (розвиток роду). Живий організм, здобуваючи нові властивості рис під впливом зовнішнього середовища, передає їх у спадщину своїм нащадкам, які не є копією предків, але й не є чимсь зовсім відмінним від них, вони повторюють їх на вищому щаблі розвитку, здобуваючи нові риси, передаючи їх у генотип свого роду. Якби те, що було й що пройдене, зовсім губилося й не зберігалося в тому, що є сьогодні, то будь-який розвиток був би неможливим. В качестве примера можно привести колос пшеницы. Колос вырастает благодаря смерти зерна, то есть он как бы отрицает зерно. Однако когда сам колос созревает, в нём появляются новые зерна, а сам колос как бы умирает, и его срезают серпом. Таким образом, отрицание зерна является причиной возникновения колоса, и отрицание колоса является причиной возникновения новых зерен.

5.Прокоментуйте у контексті християнства надану логію Ісуса Христа: "Просіть, і дадуть вам; шукайте і знайдете; стукайте, і вам відчинять; бо всякий, хто прохає отримує, і той, хто шукає знаходить, і тому, хто стукає відчиняють ".

Я думаю, що цими словами Ісус хотів донести нам велич людини і її силу в ній самій. Адже якщо прочитати уважно, то можна побачити, що у його словах звучить не тільки звертання а й констатування факту. І справді, його устами доведена істина. Тим більше сам він жив життям проповідника, тобто власного притулку не мав. Проповідуючи любов до Бога та допомагаючи людям, лікуючи їх від хвороб, Ісус ходив селами не раз залишаючись з ночівлею у простих людей. тому стверджує, :”Просіть і дадуть вам; шукайте і знайдете; стукайте і вам відчинять...”.Я цілком і повністю згодна з логією Ісуса Христа про те, що якщо просити, то тобі обов’язково дадуть,шукатимеш – знайдеш, постукаєш – відчинять, адже кожен хто по - справжньому забажає, зможе свого досягти. Я гадаю, що так не буває, щоб людина не мала якось цілі у житті, мети, яку б хотіла досягти понад усе на світі. Необхідно невпинно працювати над собою, досягати недосяжного будь – якими шляхами ( якщо вони, звичайно, не суперечать основним вченням Ісуса), і тоді тобі відкриються усі шляхи,усі двері. Головне, не боятися просити, не боятися виснажливої роботи та невпинної думки. Адже успіх крокує поруч тільки з тими людьми, які знають чого хочуть і невпинно досягають цілей.