Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ф лософ.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
515 Кб
Скачать
☆

Екзаменаційний білет №8

1.Назвіть авторів відомих афоризмів: а) «Світ ловив мене, та не спіймав» Сковорода б) «Платон мені друг, але істина дорожче» Аристотель в) «Смерті не існує: коли є ми, її немає, а коли є вона, немає нас» Епікур

2.До яких течій та напрямів світової філософії належать наступні концепції,терміни та імена:а) Парменид "буття є і не може не бути; небуття немає і не може бути"; б)" ідоли театру"; в) "відчуження"; г) С. К'єркєгор;д) "воля до влади"; є) Дж. Локк; ж) Абеляр; з) Геракліт Єфейский"день та ніч – одне й те саме"; і) номіналізм/раціоналізм; к) емпіризм/раціоналізм;л)Апофатическое богословие(бог непостижим)апофатизм/катафатизм; м) Сартр"існування передує сутності"; н) теза–-антитеза – синтез; о) Гегель діалектика "раба та володаря"; п)"людина – це хвороба"; р) етика обов'язку; с) світ - це моя уява; т)Кентерберійский вірю, щоб розуміти.

Античність: а, з Філософія Середньовіччя: і, л, т, ж,

Філософія  Нового Часу: б, є, к

Нім. Класична філософія: н, о, р

Неклассична філософія: в, г ,д ,м ,п, с

3. Які риси Християнства сприяли розвитку новоєвропейської науки? Раціональність класичної науки, яка має в своїй основі математичне природознавство, сприймається як противага середньовіччю в цілому і християнству зокрема. Але без нього була б неможлива новоєвропейська наука. «Раціональний ірраціоналізм» християнства посприяв становленню новоєвропейської науки. Саме в лоні християнської думки постали ідеї прямолінійності часу, а за цим і руху, як такого, що стало основою нової фізики, а відтак і нового бачення світу загалом. Християнство принесло ідею актуальної нескінченості в суспільну свідомість, а потім вона отримала своє належне місце в наукових побудовах. Окрім позитивних моментів християнського впливу, були і негативні. Ці моменти дуже істотні, оскільки вони визначили той негативний бік новоєвропейської науки, що сьогодні став головною мішенню критики науки. Мається на увазі установка, що людина - цар природи і має повне право використовувати її на власний розсуд, а наука — той засіб, який в цьому їй має допомогти. І ця наука є повністю відстороненою від суб'єктивності, вона лише холодно констатує те, що є і те, що відбувається. Релігія та наука – два способи пояснення однієї реальності, а саме виникнення та сутності світу, людини. Релігія опирається на віру, у ній допускаються чудеса, фактично порушення законів природи, а наука опирається на точні факти та докази. Наприклад, релігійне вчення про народження Христа від Діви Марії несумісне з елементарними біологічними доказами. Джерелом конфлікту між релігією та наукою є  різниця в поглядах, переконаннях, однак гострість суперечки зумовлена тим, що переконання зв’язані з церквою та моральним кодексом. Протягом віків наука та релігія несли прямо протилежні цінності, що  ставало причиною протистоянь духовенства та світських вершин.Церковь против клонирования,абортов,ведь не мы в праве помещать жизнь и душу в тело и точно также отбирать её.

4.Доведіть, що мова є засобом не тільки вираження, але й формування думки. Мышление неразрывно связано с речью. Эта связь обозначает специфику психики человека (в отличие от животных, мышление которое является наследственным. Остается наглядно-действенным, не может быть отвлеченным, последовательным познанием). Мысль обретает в слове необходимую материальную оболочку. Человеческое мышление невозможно без языка. Чем лучше продумана мысль, тем более четко и ясно она выражается в словах, в речи. Благодаря формированию и закреплению в слове мысль не исчезает и не угасает, едва успев возникнуть. Это дает возможность вернуться к этой мысли, более глубокому ее осмыслению, сравнивать одну мысль с другой.Важную роль здесь играет внутренняя речь. Речь является материальной (словесной) оболочкой мышления.

Мова — це не тільки засіб спілкування, а також засіб формування думки. Для того, щоб точніше визначити роль мови в процесі мислення, необхідно насамперед уточнити поняття мовленнєвого мислення у його відношенні до свідомості. Діяльність свідомості виражається в процесах мислення. Свідомість складається з таких основних аспектів: 1) пізнання (пізнавальний аспект); 2) розподілу (розподільчий аспект); 3) обміну (аспект взаємного обміну); 4) користування (аспект практичного користування). Процес породження мовлення тісно переплітається з процесом породження думки, утворюючи єдиний реченнєво-мисленнєвий процес, який здійснюється за допомогою механізмів мовленнєвого мислення. Необхідною передумовою процесів мисленнєвої діяльності є мислення, різнобічна діяльність свідомості, за допомогою мови й механізмів мовлення. 5.У чому, на ваш погляд, полягають протиріччя між сучасною наукою та релігією,а навколо чого вони можуть об'єднатись?

Релігія та наука – два способи пояснення однієї реальності, а саме виникнення та сутності світу, людини. Релігія опирається на віру, у ній допускаються чудеса, фактично порушення законів природи, а наука опирається на точні факти та докази. Наприклад, релігійне вчення про народження Христа від Діви Марії несумісне з елементарними біологічними доказами. Джерелом конфлікту між релігією та наукою є  різниця в поглядах, переконаннях, однак гострість суперечки зумовлена тим, що переконання зв’язані з церквою та моральним кодексом. На протязі віків наука та релігія несли прямо протилежні цінності, що  ставало причиною протистоянь духовенства та світських вершин.Религия объясняет то,что наука не в состоянии понять и доказать(духовная сторона человека),а наука зачастую своими исследованиям опровергает религиозные верования.Релини противостоит науке,которая практикует аборты и исследует клонирование,противаоречащее церковным канонам.Человек покушается на удел Божий-давать и отбирать жизнь.Едины они лишь в сыоём противоречии.Наука и религия в своем противоречии едины в том, что постичь объективно Бога и окружающий нас мир невозможно. И едины в том, что религия совершенно не обязана противоречить науке (или наоборот) в случае уточнения, о какой именно религии идет речь. Религия - система внутренне противоречивая. Наука - непротиворечива. Цель религии - управление (человеком). Цель науки - познание.