55.Системний підхід до визначення ефективності організаційних процесів та організаційних змін.

Оцінка ефективності являє собою важливий елемент розробки проектних і планових рішень, які дозволяють визначити рівень прогресивності існуючої структури, проектів, що розробляються , та проводиться з метою вибору найбільш раціонального варіанту структури або способу її удосконалення. Ефективність організаційної структури повинна оцінюватись на стадії проектування, в процесі аналізу структур управління функціонуючих підприємств для планування та здійснення заходів стосовно вдосконалення системи управління.

Системний підхід до оцінки ефективності різних варіантів організаційної структури передбачає застосування комплексного набору критеріїв ефективності системи управління. Вказаний набір формується з урахуванням двох напрямків оцінки її функціонування:1.Відносно ступеня відповідності досягнутих результатів встановленим цілям виробничого підприємства (починаючи з рівня виконання планових завдань). 2.Відносно ступеня відповідності процесу функціонування системи об’єктивним вимогам до його змісту, організації та результатам.

Критерієм ефективності в процесі порівняння різних варіантів організаційної структури виступає можливість найбільш повного та стійкого досягнення кінцевих цілей управління при наявності відносно менших витрат на її функціонування. Критерієм ефективності заходів щодо удосконалення організаційної структури слугує можливість більш повного та стабільного досягнення встановлених цілей або скорочення витрат на управління, ефект від реалізації яких має за нормативний період перевищити виробничі витрати.

Принципове значення для оцінок ефективності системи управління має вибір бази для порівняння або визначення рівня ефективності, який приймається за нормативний. Відповідно до конкретних випадків в практиці диференційовано використовуються наступні підходи до оцінки такої ефективності: -порівняння з показниками, які характеризують ефективність організаційної структури еталонного варіанту системи управління; -порівняння з показниками ефективності та характеристиками системи управління, що обирається у якості еталонної і що визначає припустимий або достатній рівень ефективності організаційної структури; -експертна оцінка організаційно-технічного рівня системи управління, яка проектується і яка аналізується; -комплексна оцінка системи управління, яка грунтується на використанні кількісно-якісного підходу, що дозволяє оцінювати ефективність управління за значною сукупністю факторів.

Показники, які використовуються в процесі оцінок ефективності апарату управління та його організаційної структури, діляться на три основні групи.1.Група показників, які характеризують ефективність системи управління. Виражаються через кінцеві результати діяльності підприємства та витрати на управління. У якості ефекту, обумовленого функціонуванням або розвитком системи управління, розглядаються обсяг випуску продукції (його збільшення), прибуток (його збільшення), зниження собівартості, якість продукції та ін. 2.Група показників, які характеризують зміст та організацію процесу управління, в тому числі безпосередні результати та витрати управлінської праці. У якості витрат на управління враховуються поточні витрати на утримання апарата управління, експлуатацію технічних засобів, утримання будівель та приміщень, підготовку та перепідготовку кадрів управління, а також одночасні витрати на дослідницькі та проектні роботи в області створення та вдосконалення системи управління, на придбання технічних засобів, які використовуються в управлінні, витрати на будівництво. До нормативних характеристик апарата управління можуть бути віднесені наступні: продуктивність, економічність, адаптивність, гнучкість, оперативність, надійність. 3.Група показників, які характеризують раціональність організаційної структури та її техніко-організаційний рівень, які можуть використовуватись в якості нормативних в процесі аналізу та ефективності варіантів організаційних структур, що проектуються.

Системний підхід загострює увагу на двох таких положеннях: 1.Виживання підприємства залежить від його здатності адаптуватись до вимог зовнішнього середовища. 2.В центрі уваги керівників підприємства має перебувати загальний цикл “ введені фактори виробництва – процес – вихід продукції”.

Відповідно до теорії систем ефективність підприємства визначається тим, в якому ступені воно досягає оптимуму взаємовідносин за всіма видами діяльності. Ефективність являє собою складову ряду видів діяльності, які охоплюють цикл “введені фактори – процес – вихід продукції” та адаптацію до зовнішнього середовища. В свою чергу, кожний компонент (структурний підрозділ) підприємства – виробництво, збут, управління персоналом, постачання, дослідження та розвиток, - може бути представлений у вигляді системи зі своїми вхідними ресурсами, процесом, адаптаційною діяльністю, які повинні оптимізуватись для досягнення загальної організаційної ефективності