8.Характеристика ситуаційних теорій побудови системи управління підприємством.

Представники: Г.Мінцберг, І. Ансофф, Д.Норт, ресурсна теорія. Концепція формування ефективних організацій (структура –5) Г.Мінцберга. Назва пов’язана з тим, що всі різновиди структур управління включають п’ять координаційних механізмів, які зв’язують всі елементи організації та забезпечують їх взаємоузгоджену діяльність. До таких елементів відносяться: взаємне регулювання, пряме управління, стандартизація робочих процесів, стандартизація випуску, стандартизація робочих навичок. Типологія організацій передбачає їх класифікацію за такими типами: 1.Підпрємницька організація створюється та управляється на основі жорсткої централізації діяльності. Дисбаланс між стратегічним розвитком та поточною діяльністю – характерна риса більшості підприємств такого типу. 2.Машинна організація виділяє як пріоритетну техноструктуру. Роль, яку виконують робітники в такій організації характеризується поняттями простота та повторюваність. Передумовами для створення системи планування діяльності працівників і підрозділів є стандартизація, яка реалізує основну функцію техноструктури. До таких типів організацій належать промислові підпримства, будівельні організації, а також крупні торгівельні компанії. 3.Професійна організація. Головний акцент припадає на працівників-професіоналів, їх знання та навички. Контроль за діяльністю працівників здійснюється за допомогою клієнтів крмпанії, що є типічною особливістю такої організації. Характерною рисою професійної організації виступає велика питома вага допоміжного персоналу та низька – техноструктури. Підтримка високого рівня кваліфікації спеціалістів професійної організації здійснюється шляхом стандартизації робіт та за допомогою регулярних тренінгів. 4.Інноваційна організація. Використовує такі принципи побудови організації як об’єднання в колектив спеціалістів різних областей знань, оперативну зміну його складу за допомогою організації проектних команд. 5.Місіонерська організація. Найбільший розвиток отримають цінності, які розділяють члени колективу.

На початку 70-х років І.Ансофф висунув ряд нових ідей, що стосуються підходів до розуміння та розвитку організаційних структур управління. В рамках цих підходів виокремлюється два підходи. Перший підхід – структурний, який спирається на внутрішнє побудування компаній, розподіл функцій та раціоналізацію управління. Даний підхід є статичниим, оскільки не враховує динаміки змін організаційних структур під впливом зовнішніх факторів. Другий підхід – динамічний, який отримав найбільше поширення в середині 40-х років і зосереджується на аналізі зв’язків компанії з середовищем, в якому вона функціонує, а також з джерелами ресурсів.

Наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років амер.вчений Дуглас Норт опублікував цілу серію робіт, присвячених безпосередньо обгрунтуванню ролі та принципів функціонування організацій. Були вісвітлені наступні положення: 1.Ринок являє собою складне та неоднозначне явище. Він представлений як структура, яка охоплює різні інститути: закони, правила гри, певні кодекси поведінки, типи взаємовідносин та зв’язків. Інститути- це набір правил, процедура відповідності, моральна та етична поведінка індивідумів в інтересах максимізації доходу. Інститути – це розроблені людьми формальні та неформальні обмеження, а також фактори примушення, що структурують їх взаємодію. Всі разом вони утворюють спонукальну структуру суспільства та економіки. Інституціональний розвиток економіки відбувається під впливом взаємодії між інститутами та організаціями, коли перші визначають “правила гри”, а другі є “гравцями”. 2.Організаційні фактори відіграють більш важливу роль, ніж технічні, оскільки ведуть до змін інститутів, які, в свою чергу, здійснюють суттєвий вплив на розвиток економіки. 3.Крупні інституціональні зміни відбуваються повільно 4.Важко аналізувати перехід від планової економіки до ринкової без інституціонального підходу до проблем та подій.

Ресурсна теорія.Мета ресурсної теорії-пояснити створення, використання та відновлення конкурентних переваг фірми. Дана теорія представляє фірму як сукупність ресурсів, які включать всі вхідні потоки, що забазпечують функціонування фірми та дозволяють здійснювати її стратегії. Ресурсна теорія організації має охоплювати всі аспекти зв’язків та впливів.

Ресурси фірми можуть бути матеріальними та нематеріальними, внутрішніми (що отримують розвиток всередині фірми) та зовнішніми (що здобуваються на ринку). Зазвичай в ресурсній теорії виокремлюються наступні категорії: -основні ресурси; -активи; -здібності; -стратегічні активи; -стійкі конкурентні переваги; -джерела конкурентних переваг.