21. Функції мистецтва

Функции искусства:

- эстетическая функция позволяет воспроизводить действительность по законам красоты, формирует эстетический вкус;

Воспринимая и постигая художественное произведение, мы не просто усваиваем его содержание (подобно содержанию физики, биологии, математики), но пропускаем это содержание через сердце, эмоции, даем чувственно-конкретным образам, созданным художником, эстетическую оценку как прекрасных или безобразных, возвышенных или низменных, трагических или комических. Искусство формирует в нас способность давать подобные эстетические оценки, отличать подлинно прекрасное и возвышенное от всевозможных эрзацев.

- социальная функция проявляется в том, что искусство оказывает идейное воздействие на общество, преобразуя тем самым социальную реальность;

- компенсаторная функции позволяет восстановить душевное равновесие, решить психологические проблемы, «убежать» на время из серой повседневности, компенсировать недостаток красоты и гармонии в каждодневной жизни;

- прогностическая функция отражает способность искусства строить прогнозы и предугадывать будущее;

- познавательная функция позволяет познавать действительность и анализировать ее при помощи художественных образов;

Разумеется, не все в окружающем мире интересует искусство, а если и интересует, то в разной степени, да и сам подход искусства к объекту своего познания, ракурс его видения весьма специфичны по сравнению с другими формами общественного сознания. Главным объектом познания в искусстве всегда был и остается человек. Вот почему искусство в целом и, в частности, художественную литературу именуют человековедением.

-воспитательная функция проявляется в способности произведений искусства формировать личность человека; Воспитательная функция — способность оказывать важное воздействие на идейное и нравственное становление человека, её самосовершенствование или падение.

- гедонистическая функция отражает способность искусства приносить наслаждение человеку.

Гедонистическая функция искусства опирается на идею самоценного значения личности, исходит из этой идеи и осуществляет ее, доставляя человеку бесконечную радость эстетического наслаждения. Именно самоценная личность в конечном счете и является наиболее социально действенной. Другими словами, самоценность личности является существенной стороной глубокой социализации человека, фактором его творческой социальной активности.

22. Поняття культ., її сутність, походж.

Культура - це багатогранна проблема історичного розвитку.

Термін "культура" походить від латинського "сultura", який означав обробіток землі, її культивування, тобто зміна у природному об'єкті під впливом людини, її діяльності, на відміну від тих змін, що викликані природними причинами.

Уже в цьому змісті терміна мова виразила важливу особливість єдність культури, людини, її діяльності. Це поняття на відміну від іншого -"natura" (природа) означає в одному контексті "створене", "поза природне". Світ культури, будь-який його предмет чи явище сприймаються не як наслідок природних сил, а як результат зусиль самих людей, спрямованих на удосконалення, обробіток, перетворення того, що дано безпосередньо природою.

Об'єктом культурології є прогресивно-перетворююча діяльність народів по удосконаленню матеріальної і духовної сфер життя суспільства з найдавніших часів до наших днів.

Предметом культурології є ті процеси, події, факти, які становлять закономірності культурного розвитку.

Відомо багато визначень культури. У науковій літературі нараховується більше 250 різних її визначень, але більшість вчених схиляються до такого формулювання: Культура - це сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людиною. Сьогодні поняття "культура" означає історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, виражений у типах і формах організації життя і діяльності людей, а також у створюваних ними матеріальну духовних цінностях. Виділяють дві форми культури: матеріальну і духовну, а в рамках духовної культури - політичну, наукову, естетичну, професійну та інші форми.

Тому зрозуміти сутність культури можна лише через призму діяльності людини, народів, що населяють планету. Культура не існує поза людиною. Вона з самого початку пов'язана з людиною і народжена тим, що вона постійно намагається шукати смисл свого життя і діяльності, удосконалювати себе й світ, в якому мешкає.