49. Робоча сила як об’єкт купівлі-продажу

Робоча сила є об’єктом купівлі - продажу. Купівля товару (робоча сила) називається наймання на роботу .При цьому робоча сила називається найманою робочою силою , а працівник – найманим працівником. Працівник продає свою робочу силу підприємцю на певний період , залишаючись власником цього товару.

Найманий працівник і підприємець юридично рівноправні і користуються правами людини й громадянина однаковою мірою. Відносини між найманим працівником та роботодавцем оформлюються трудовим договором (контрактом).У цьому документі вказуються взаємні права і обов’язки обох сторін щодо виконання умов купівлі – продажу робочої сили . Згідно з трудовим договором найманий працівник повинен працювати в організації підприємця за певною професією , кваліфікацією , мати певне робоче місце й дотримуватись режиму праці в організації. Підприємець зобов’язаний виплачувати найманому працівникові заробітну плату відповідно до його кваліфікації і виконаної роботи , забезпечувати умови праці , які передбачені законодавством про працю та зайнятість , колективним договором і трудовим договором.

50. Попит і пропозиція на ринку праці

Сукупний попит на робочу силу – це ринковий попит усіх фірм, організацій, що діють на ринку. -Індивідуальний попит на робочу силу – це попит окремого роботодавця (підприємця , фірми).Він залежить від: 1.Попиту на продукцію фірми, тому що робоча сила необхідна як ресурс для виробництва інших товарів і послуг 2.Стану виробництва , зокрема особливостей технологічного процесу , розмірів та ефективності капіталу

3.Якості праці , що визначається рівнем освіти , професійністю , продуктивністю працівника 4.Фонду заробітної плати.

Регулювання попиту на робочу силу потребує аналізу факторів , які впливають на нього . Збільшення попиту можна досягти з допомогою його стимулювання через створення нових постійних або тимчасових робочих місць. Зростанню попиту сприяє також: Упровадження пільгового оподаткування і кредитування тих галузей і регіонів в яких доцільно збільшити кількість робочих місць.

Пропозиція робочої сили характеризує чисельність працездатних людей з урахуванням її статі, віку, освіти, професії, кваліфікації та ін. Формування попиту на робочу силу здійснюється під впливом таких факторів: приросту величини трудових ресурсів, співвід-ношення зайнятого і незайнятого населення, використання мало-конкурентних груп населення, особливостей пенсійного законо­давства, а також кадрової політики на кожному підприємстві. Співвідношення попиту на робочу силу та її пропозиції скла­дається під впливом конкретної економічної і соціально-полі­тичної ситуації, зміни ціни робочої сили (оплати праці), рівня ре­альних доходів населення.

51. Характеристика кон’юнктури ринку праці

Кон'юнктура ринку — це співвідношення попиту і пропозиції праці на даний період, яке визначає ставки заробітної плати на конкретні види праці та рівень зайнятості населення.

Виділяють три типи кон'юнктури: ♦ трудодефіцитна, коли на ринку праці спостерігається неста­ча пропозиції праці; ♦ трудонадлишкова, коли існує велика кількість безробітних і відповідно надлишок пропозиції праці; ♦ рівноважна, коли попит на працю відповідає її пропозиції. Кожен тип ринкової кон'юнктури, властивий тому чи іншому регіонові або сфері прикладання праці, утворює в сукупності за­гальний ринок праці в країні. Співвідношення попиту на робочу силу та її пропозиції скла­дається під впливом конкретної економічної і соціально-полі­тичної ситуації, зміни ціни робочої сили (оплати праці), рівня ре­альних доходів населення. Залежність цих величин графічно зо­бражена нарис (намалювати малюнок попиту і пропозиції). У міру зниження рівня реальної заробітної пла­ти (ціни робочої сили) попит на робочу силу з боку роботодавців і, від­повідно, зайнятість зростають. Зростання реальної заробітної плати супроводжується збільшенням пропозиції робочої сили. У точці перети­ну цих кривих попит і пропозиція робочої сили збігаються, тобто ви­никає рівновага на ринку праці. Якщо Ціна робочої, сили вища від рів­новажної, має місце безробіття, якщо нижча — дефіцит працівників. На практиці загальна і структурна рівновага попиту і пропо­зиції робочої сили практично є недосяжними. Кон'юнктура рин­ку праці безпосередньо впливає на ціну робочої сили.