20.Субєкти і органи ств

Сторонами і суб’єктами СТВ називають найманих працівників, роботодавців. Відмінність між ними в тому, що сторони СТВ є носіями первинного права у цих відносинах , а суб’єкти можуть володіти як первинними так і делегованими первинними носіями правами. Суб’єкти: найманий працівник, підприємець (працедавець) і держава. Найманий працівник – це громадянин, що заклбчив трудовий договір з працедавцем, керівником підприємства чи окремим лицем. Цей договір найму може бути як письмовим, так і усним, і він визначає СТВ між його учасниками. В якості найманого працівника як суб’єкта СТВ можуть виступати і індивід, і групи працівників, що різняться за своїм становищем в соц-професійній структурі, за спрямованістю інтересів, мотивацією праці та багатьма іншими ознаками. Найм прац повинен володіти певними якостями, оцінка стану яких може дати реальне уявлення про суть та зрілість СТВ. Найм прац повинен перш за все володіти готовністю та здатністюдо особистої участі в СТВ. Розвинені соц-труд відносини передбачають існування, що виступають від імені найм працівників, що захищають їхні інтереси. Традиційно такими є професійні союзи – масові організації, що об’єднують найм прац, пов’язаних спільністю соц-екон інтересів.

Працедавець як суб’єкт СТВ згідно міжнародної класифікації статусу в зайнятості – це людина, що працює самостійно постійно наймає для роботи одну чи багато осіб. Працедавець зазвичай є власником засобів виробництва.Держава як суб’єкт СТВ виконує наступні ф-ї: законодавець, захисник прав, регулювальник, працедавець, миротворець.

21. Рівні СТВ

Рівень-є похідним від особливостей суб’єктів , він оприділяється властивостями соц-екон простору, в якому функціонують суб’єкти СТВ. Виділяють наступні рівні СТВ:+ індивідуальний(працівник-працівник, працівник-працедавець, працедавець-працедавець),+ мікроекономічний(відносини можуть мати як індивідуальний так і комбінований характер, обєднання працівників-роботодавець);+ мезоек(регіональний: ств мають преважний характер: обєднання працівників-обєднання роботодавців);+ макроек(крім держави діють багато обєднань найманих працівників і обєднань роботодавців);+ мегаекон(значення якого зростає в міру в міру екон. та сусп. життя взагалі);. На груповому рівні СТВ проявляються взаємозв’язки між об’єднаннями працівників з об’эднаннями прецедавців. Особливим змішаним рівнем СТВ є взаємозв’язки між працівником і державою. Крім того СТВ можуть бути виділені на рівні підприємства, галузі, регіону.

22.Характеристика предмета ств

Предметом СТВ на індивідуальному рівні єконкретні аспекти трудового життя людини вміст яких залежить від індивідуальних хар-к так і специфіки специфіки етапів життєвого циклу працівника. На мікроекономічному рівні предметом СТВ може бути кадрова політика під-вавзагалом або її окремі елементи: організація праці, форми, системи її оплати, гарантії зайнятості, компенсаційна система, розвиток персоналу, участь працівників в управлінні та у власності. На територіальному рівні предметом СТВ є спільні для економічно-активного населення адм.одиниці трудові проблеми, такі як створ.нових роб.місць, підтримка місцевих виробників, рівень підготовки працівників, стан соц. інфраструктури регіону тощо. Предметом СТВ на галузевому ринку є питання специфічні для конкретної галузі нормування праці, встановлення для підприємств, галузей для мінімальних гарантій зароб. плати, умови та охорони праці. Предметом СТВ на національному рівні є основні принципи і норми реалізації соц-екон. політики і трудових відносин, зокрема: зайнятості, сприятливих умов підпр. діяльності, підтр. націон. Виробника, розмір мінімальних гарантій. На міжнародному рівні предметом СТВ є гарантії та захист прав людини у сфері праці сприяння колективно-договірному процесі, відвернення соц. потрясінь, встановлення і збереження соц. злагоди.

23. Принципи функціонування СТВ Згідно з принципами СТВ виділяють 2 полярних типи СТВ: патерналізм, соц партнерство. Принципи: Солідарність – ідеал, вироблений людством в процесі його соц-екон розвитку. Передбачає спільну відповідальність людей, засновану на особистій відповідальності і згоді, одностайності та спільності інтересів.Петерналізм. Превалююча роль держави в СТВ або практично повна їх регламентація формубть тип СТВ, що називається державним патерналізмом. Патерналізм може сформуватися і на рівні підприємства. Як наслідок цього типу СТВ є пасивність у трудовомій поведінці, мінімізація рівня претензій на якість життя в цілому, і якості трудового життя зокрема. Субсидіарність. Принцип засновується на особистій відповідальності, як і солідарність, але згідно цього принципу надавати перевагу треба самозахисту, а не допомозі з боку. Принцип субсидіарності таким чином спрямований на збереження прагнення людини до самовідповідальності та самореалізації і покликаний запобігати перенесенню відповідальності на суспільство. Партнерство. Процес формування соц партнерства в розвинених країнах був переходом від СТВ типу “конфліктного суперництва” до типу “конфл. співпр”. Конфлікт. Гранична міра загострення протирічь у трудових відносинах. Причини трудового конфлікту: екон, адміністративно-управлінські, соц-писхологічні аспекти діяльності організації. Форми вияву: мовчазне незадоволення, відкрите незадоволення, сварка, трудова суперечка. Конфлікт повинен бути тимчасовим явищем у СТВ, а згода, партн-во – пост. Дискримінація – довільне обмеження прав суб’єктів СТВ, що обмежує їм доступ до рівних можливостей на ринку праці. Види: при наймі на роботу, при виборі проофесії чи просуванні по службі,при оплаті праці, при отриманні освіти чи професійної підгот-ки.