80.Принципи організації праці

Економiка працi вивчаe трудову дiяльнiсть людини з метою забезпечення умов ii високоi ефективностi, результативностi. Для того, щоб трудова дiяльнiсть людей була рацiональною та ефективною вона повинна бути належним чином органiзована.

Організація праці - система мір спрямованих на більш повне й ефективне використання трудових і матеріальних ресурсів. Аналізуючи організацію праці на підприємствах, можна виділити основні принципи організації праці: - пропорційність - ритмічність - безперервність - узгодженість. 81. Осн. напрями організації праці на п-стві

Орг-ія праці – це спосіб поєднання безпосередніх виробників із засобами в-цтва з метою створення сприятливих умов для одержання високих кінцевих соц.-ек. результатів. Орг-ція праці на п-стві охоплює такі осн.напрями:

1. Поділ і кооперація праці, що передбачають науково-обгрунтований розподіл працівників за певними трудовими ф-ціями, роб. місцями + об’єднання працівників у виробничі колективи;

2. Орг-ція та обслуговування роб. місць, які сприяють рац. в-ню роб. часу;

3. Нормування праці, що передбачає визначення норм затрат праці на в-цтво пр-ції і надання послуг як основу для орг-ції праці і визначення ефективності в-цтва;

4. Орг-ція підбору персоналу та його розвиток (планування персоналу, профорієнтація і профвідбір, наймання персоналу, підвищення його кваліфікації, планування кар’єри тощо);

5. Оптимізація режимів праці і відпочинку, установлення найбільш рац. чергування часу роботи та відпочинку протягом роб. зміни, тижня, місяця. Відпочинок, його зміст і тривалість мають максимально сприяти досягненню високої працездатності протягом роб. часу;

6. Раціоналізація труд. процесів, прийомів і методів праці на основі узагальнення прогресивного досвіду. Рац. спосіб роботи – такий, що забезпечує мінімальні затрати часу;

7. Поліпшення умов праці (зведення до мінімуму шкідливості в-цтва, важких фізичних, психологічних навантажень + ф-ня системи охорони й безпеки праці;

8. Зміцнення дисципліни праці, підвищення творчої активності працівників;

9. Мотивація й оплата праці.

82. Організація праці на макро- і мезорівнях

На макрорівні питаннями організації праці займається МінПраці та Соціальної політики. Мiнiстерство - провiдний орган у системi центральних органiв виконавчої влади iз забезпечення реалiзацiї державної полiтики у сферi зайнятостi, соцiального захисту населення, соцiального страхування, оплати, нормування, стимулювання, охорони i умов працi, пенсiйного забезпечення, соцiального обслуговування населення, соцiально-трудових вiдносин та трудової мiграцiї.

Мінпраці України відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує проведення моніторингу у сфері зайнятості, соціального захисту, вивчає стан використання трудових ресурсів і розвитку процесів на ринку праці, сприяє працевлаштуванню населення, розробляє заходи, спрямовані на запобігання безробіттю, розробляє і затверджує міжгалузеві тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) та погоджує галузеві тарифно-кваліфікаційні характеристики; готує пропозиції щодо вдосконалення організації та нормування праці, розробляє і затверджує міжгалузеві норми праці, організовує на засадах соціального партнерства проведення переговорів і укладення генеральної угоди між власниками або уповноваженими ними органами та професійними спілками тощо.

На мезорівні діє Федерація  професійних спілок України. Є найбільш чисельним профспілковим об’єднанням в Україні. В  її  лавах  нараховується  майже  12  мільйонів  членів  профспілок. Станом на 1 січня 2005р. до складу Федерації профспілок України входить 39 всеукраїнських та 1 регіональна профспілка, 26 територіальних  об’єднань організацій  профспілок. Основними завданнями ФПУ є захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок; соціальний захист членів профспілок та їхніх сімей; відстоювання духовних, соціально-культурних прав та інтересів членів профспілок; правовий захист членів профспілок; посилення впливу на політичне життя і формування громадянського суспільства; вдосконалення системи соціального партнерства: профспілки, роботодавці, держава; розвиток співпраці з іншими профспілками та їх об'єднаннями; забезпечення прав та можливостей жінок і чоловіків; зміцнення ФПУ як найбільшого представницького профцентру України; поглиблення міжнародних зв'язків ФПУ. (Програма дій ФПУ).

83. Х-ка складових організації праці на рівні п-ства

Орг-ія праці – це спосіб поєднання безпосередніх виробників із засобами в-цтва з метою створення сприятливих умов для одержання високих кінцевих соц.-ек. результатів. Складові орг-ії праці на рівні п-ства: 1. Поділ і кооперація праці, що передбачають науково-обгрунтований розподіл працівників за певними трудовими ф-ціями, роб. місцями + організована виробнича взаємодія між окремими працівниками, колективами бригад, дільниць, цехів, служб у процесі праці для досягнення певного виробничого ефекту (тобто об’єднання працівників у виробничі колективи). 2. Орг-ція та обслуговування роб. місць, які сприяють рац. в-ню роб. часу. Роб. місце – це зона трудової діяльності працівника, або групи працівників, оснащена всім необхідним для успішного здійснення роботи. Водночас це первинна ланка виробничої структури п-ства, яка може функціонувати відносно самостійно. Орг-ія роб. місця – це система заходів щодо його планування, оснащення засобами і предметами праці, розміщення в певному порядку, обслуговування й атестації. Обслуговування роб. місць - забезпечення їх протягом роб. зміни сирови­ною, матеріалами, заготівками, транспортними засобами, послу­гами ремонтного характеру тощо. 3. Нормування праці, що передбачає визначення норм затрат праці на в-цтво пр-ції і надання послуг як основу для орг-ції праці і визначення ефективності в-цтва. 4. Орг-ція підбору персоналу та його розвиток (планування персоналу, профорієнтація і профвідбір, наймання персоналу, підвищення його кваліфікації, планування кар’єри тощо). 5. Оптимізація режимів праці і відпочинку, установлення найбільш рац. чергування часу роботи та відпочинку протягом роб. зміни, тижня, місяця. Відпочинок, його зміст і тривалість мають максимально сприяти досягненню високої працездатності протягом роб. часу. 6. Раціоналізація труд. процесів, прийомів і методів праці на основі узагальнення прогресивного досвіду. Рац. спосіб роботи – такий, що забезпечує мінімальні затрати часу. 7. Поліпшення умов праці (зведення до мінімуму шкідливості в-цтва, важких фізичних, психологічних навантажень + ф-ня системи охорони й безпеки праці). 8. Зміцнення дисципліни праці, підвищення творчої активності працівників. 9. Мотивація й оплата праці.

84. Орг-ія праці на роб. місці

Важливим елементом орг-ції праці на п-стві є вдосконалення планування, орг-ція і обслуговування робочих місць з метою створення на кожному з них необхідних умов для високопродуктивної праці. Роб. місце – це зона трудової діяльності працівника, або групи працівників, оснащена всім необхідним для успішного здійснення роботи. Водночас це первинна ланка виробничої структури п-ства, яка може функціонувати відносно самостійно. Орг-ія роб. місця – це система заходів щодо його планування, оснащення засобами і предметами праці, розміщення в певному порядку, обслуговування й атестації. Планування роб. місця - раціональне розмі­щення у просторі матеріальних елементів в-цтва (устаткування, технологічного та організаційного оснащен­ня) + робітника. Робоче місце має робочу, основну й допоміжну зони. В основній зоні, яка обмежена досяжністю рук людини в горизонтал. і вертикал. площинах, розмі­щуються засоби праці, що постійно використовуються в робо­ті. У допоміжній зоні - предмети, котрі застосо­вуються рідко. Велике значення – раціональне технолог. й організаційне оснащення роб. місць, тобто забезпечення їх основним технолог. устаткуванням, оснащенням...Роб. місця масових професій можуть бути оснащені за типовими проектами, в яких враховані необхідні рекомендації щодо оснащення і планування роб. місць даного типу. Велике значення в орг-ції праці має обслуговування роб. місць - забезпечення їх протягом роб. зміни сирови­ною, матеріалами, заготівками, транспортними засобами, послу­гами ремонтного характеру тощо.

Обслуговування роб. місць здійснюється за такими ф-ціями: енергетична; транспортно-складські; підготовчо-технологічна; інструментальна; налагоджувальна; міжремонтна; контрольна;облікова та ін. Орг-ія роб. місць передбачає і такий аспект, як атестація, що охоплює такі аспекти: умови праці і забезпечення техніки безпеки;техніко-технолог. фактори; рівень орг-ції праці; ек. ефективність. На основі атестації - паспорт роб. місця.