108. Номінальні і реальні доходи

Виділяють номінальні і реальні доходи.Номінальні доходи - це величина нарахованих виплат і натуральних видач. Реальні доходи - це номінальні доходи, скориговані на зміни цін на товари і тарифів на послуги. Індекс споживчих цін впливає на купівельну спроможність номінальних доходів населення: Др = Дн/Іц, де:Др - доходи реальні; Дн - доходи номінальні; Іц - індекс споживчих цін. Номінальні і реальні доходи, а також розміри і динаміка основних доходів окремих груп населення, таких як заробітна плата, пенсії або стипендії, дають перше уявлення щодо рівня життя.

109. Рівень життя

Рівень життя - це соціально-економічна категорія, яка відображає ступінь розвитку і задоволення фізичних, духовних і соціальних потреб населення, а також умови в суспільстві для розвитку і задоволення цих потреб. Підвищення рівня життя сприяє поліпшенню якості життя, тобто умов існування людини. Рівень життя визначають в цілому по країні, по окремих територіях та соціальних групах. Джерелом підвищення рівня життя населення є зростання національного доходу, який являє собою частину сукупного суспільного продукту після відрахування витрачених у процесі виробництва засобів праці і матеріальних витрат, тобто новостворену вартість.

Для оцінювання зміни рівня життя населення визначають індекс вартості життя, який розраховують за набором товарів та послуг для різних соціально-демографічних груп населення і за мінімальним набором: І = Ц1*g1/Ц0*g0, де Ц0, Ц1 - ціна покупки відповідно базисного і поточного періодів; g0,g1 - обсяг покупок базисного і поточного періодів. Для характеристики рівня життя у вітчизняній і зарубіжній практиці використовуються показники бідності: абсолютної і відносної.

За абсолютної бідності, бідними є частина домогосподарств, які не можуть забезпечити себе необхідною сумою благ. За відносної бідності, бідними є частина домогосподарств, які мають низькі доходи.

110. Зп як соц-ек. Категорія ринк. Ек-ки і осн. Форма доходів найманих робітників.

Відповідно до зак. Укр. „Про оплату праці” ЗП – це винагорода, обчислена, як правило, у грош. виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. ЗП: 1)як соц-ек. категорія – осн. джерело грош. доходів працівників + її правильна орг-ія зацікавлює працівників підвищувати ефективність в-цтва; 2)як елемент ринку праці – ціна роб. сили + стаття витрат на в-цтво, що включається до собів-сті пр-ції, робіт (послуг) на окремому п-стві. Ф-ції ЗП: 1)відтворювальна - джерело відтворення роб. сили і засобу залучення людей до праці; 2)стимулююча - встановлення залежності рівня ЗП від к-сті, якості і результатів праці; 3)регулююча - засіб розподілу і перерозподілу кадрів по регіонах країни, галузях ек-ки з урахуванням ринк. кон'юнктури; 4)соціальна - забезпечення соц. справедливості, од­накової винагороди за однакову працю. ЗП: номінальна (сума коштів, яку одержують працівники за в-ня обсягу робіт відповідно до к-сті і якості затраченої ними праці, результатів праці) і реальна (відображає сукупність матер. і культурних благ + послуг, які може придбати трудівник на номінал. ЗП.). Залежність між ними: Iр.зп=Iн.зп/Iц, де Ір.зп, Ін.зп- індекси реал. і номінал. ЗП; Іц — індекс цін. 2 способи підвищення рівня реал. ЗП: -суттєвим підвищенням номінал. ЗП; -стримуванням зростання цін на споживчі товари та по­слуги, запровадженням ефективного механізму індексації ЗП з метою підтримання її купівельної спроможно­сті, а також грош. доходів і збережень громадян. Залежно від часу проведення розрізняють індексацію попере­джувальну і ретроспективну. Попереджувальна має на меті випередити інфляцію і передбачає підвищення ЗП з урахуванням прогнозованого зростання споживчих цін. Ретроспективна - ЗП підвищується відповідно до зростання споживчих цін за минулий період.У системі індексації важливим елементом є_поріг - індекс споживчих цін, у разі досягнення якого ЗП підвищується. ЗП працівників складається з основної (постійної) і додаткової (змінної) частин, а також заохочувальних виплат. Основна ЗП- це винагорода за виконану роботу відповідно до встановле­них норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки); встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для фахів­ців і службовців. Додаткова ЗП - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Це доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати; премії, пов'язані з в-ням виробничих завдань і ф-цій. Ін. заохочувальні та компенсаційні виплати - це винагоро­да за підсумками роботи за рік, премії за спец. система­ми і положеннями, компенсаційні та інші грош. й матер. виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які здійснюються понад установлені зазначеними актами норми. Є мінімал. ЗП - законодавчо встановлений розмір ЗП за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці (обсяг робіт). До неї також включаються доплати, надбавки, премії, а її величина звичайно визначається на основі прожиткового мінімуму.