57. Непряме ціноутворення.

Непряме маркетингове ціноутворення — це політика підприємства стосовно знижок, торговельного кредитування, а також кондицій. Воно має на меті заохотити споживачів до три­валого контактування з підприємством щодо придбання його продукції, збільшення обсягів її збуту, поліпшення іміджу під­приємства. При цьому непряме маркетингове ціноутворення на­прямлене не тільки на осіб, підприємства чи організації, які купують дану продукцію для власного споживання чи викорис­тання, а й на різноманітні торговельно-посередницькі організації, які придбавають товари для наступного перепродажу й отриман­ня власних прибутків.

Одним із найпоширеніших методів маркетингового непрямого ціноутворення є політика знижок. У маркетинговій практиці ви­користовуються такі види знижок:

— кількісні — за придбання великої партії товару (в тому чис­лі некумулятивні (на кожну окрему торговельну угоду між продавцем і покупцем) і кумулятивні (на всі закупівлі, зроблені про­тягом певного часу, якщо їх сума перевищує зазначену в догово­рі). Знижка, яка надається за результатами річного обороту, має назву бонус;

• касові — за оплату готівкою або за здійснення оплати до закінчення раніше визначеного терміну платежу (так зване сконто).

• функціональні — знижка посередникові за виконання пев­них маркетингових функцій, що сприяють продажу товарів, на­ приклад, рекламування, вдале розміщення товару в магазині, проведення маркетингових досліджень, надання відповідної ін­формації товаровиробникові тощо;

—торговельні — знижка посередникові (як правило, такому, хто купує і продає товари) за здійснення ним торговельних опе­рацій, нагромадження й утримання збутових запасів тощо;

• сезонні — на товари, які пропонуються споживачам поза сезоном;

• фінальні — на останню партію чи одиницю товару, який «залежався» на полицях і планується до заміни іншим, сучас­нішим;

• залікові — знижки на новий товар у разі повернення старо­го (наприклад, на нову модель автомобіля в разі повернення по­ переднього);

• на вимогу важливого клієнта — для споживачів, які віді­грають важливу роль у діяльності підприємства-товаровиробника (наприклад, постійно купують значну частку його продукції, а тому можуть вимагати відповідних знижок).

Кредитна політика підприємства — це визначення і безпо­середня реалізація заходів із середньострокового кредитування відпускної ціни підприємством-товаровиробником за поставки виготовленої продукції.

Політика кондицій — це встановлення умов платежів і поставок, тобто основних положень договорів купівлі-прода­жу, які визначають асортимент, оплату та інші обов'язкові умови поставки продукції, відповідні цінові величини. Ідеться про види платежів (готівковий чи безготівковий), розміри пла­тежів (величина основної ціни, знижки), час платежів (попе­редні платежі чи за результатами реалізації продукції), платіж­ні надбавки (за часткові платежі, додаткову упаковку, транс­портування дрібними або збірними партіями, монтаж і т. п.), місце платежу, предмет, обсяги, час, місце і умови надання по­слуг та ін.