- •1.Основні поняття маркетингу.
- •2. Сутність маркетингу та його походження.
- •4 Основними цілями маркетингу є наступні.
- •5. Завдання і функції маркетингу.
- •8. Принципи маркетингу
- •10. Еволюція концепцій маркетингу
- •11. Види маркетингу
- •12. Навколишнє середовище маркетингу
- •14. Основні підходи до класифікації потреб покупців
- •13. Види клієнтурних ринків.
- •15. Сутність та складові мікросередовища
- •16. Сутність та складові макросередовища
- •17. Основна мета вивчення маркетингового середовища фірми
- •18. Поняття «маркетингової суміші»
- •19.Субєкти маркетингу.
- •20. Основні проблеми розвитку маркетингу на вітчизняних підприємствах.
- •21. Процес маркетингового дослідження.
- •22. Основні напрямки маркетингових досліджень.
- •23. Роль маркетингових досліджень у прийнятті управлінських рішень.
- •24. Маркетингова інформаційна система.
- •25. Методи збору інформації при проведені маркетингових досліджень, їх переваги та недоліки.
- •26. Методи збирання первинних даних у маркетингових дослідженнях.
- •27. Організаційні форми маркетингових досліджень.
- •28. Класифікація джерел і видів інформації та їх характеристика.
- •29. Звіт про проведення маркетингових досліджень.
- •30. Аналіз ринкових можливостей ринку.
- •31. Місткість ринку та методи її визначення.
- •32. Поняття "сегментування ринку", мета його застосування.
- •33. Аналіз кон'юнктури ринку.
- •34.Конкурентоспроможність підпр. Та порядок її оцінки.
- •35. Атрибути товару та їх характеристика.
- •36. Маркетингова концепція товару.
- •39. Три рівні створення товару
- •41. Товарна марка та її характеристика
- •43Товарний асортимент та товарна номенклатура, їх диференціація та диверсифікація
- •46. Алгоритм розробки нових товарів
- •47. Рівні створення нового товару
- •48. 49. Концепція життєвого циклу товару та завдання
- •50. Конкурентоспроможність товару та методи її визначення
- •51. Організаційні форми управління продукцією підприємства
- •52. Напрямки товарної стратегії підприємства
- •53.Критерії і методи елімінування продукції
- •54. Сутність та роль маркетингової цінової політики.
- •55. Алгоритм маркетингового розрахунку цін.
- •56. Методи прямого ціноутворення.
- •57. Непряме ціноутворення.
- •58. Види цінових політик.
- •59. Диференціювання цін.
- •60. Стратегії ціноутворення, їх зміст і призначення.
- •61. Сутність, завдання та функції маркетингової політики розподілу.
- •62. Сутність, види і характеристика каналів розподілу.
- •63. Алгоритм формування каналів розподілу.
- •64. Фактори, що впливають на вибір оптимальної структури каналу розподілу.
- •66. Основні аспекти управління каналами розподілу.
- •67. Порядок аналізу та оцінки каналів розподілу.
- •69. Сутність та принципи посередницької діяльності в каналах розподілу.
- •74. Конфлікти в каналах розподілу та методи їх ліквідації.
- •75. Сутність та основні елементи комплексу маркетингових комунікацій
- •77. Алгоритм формування комплексу маркетингових комунікацій
- •Порівняння реклами та персонального продажу
- •79. Реклама (сутність, види)
- •82. Алгоритм прийняття рішень щодо рекламування
- •90. Організаційні аспекти розвитку маркетингу.
- •97. Процесу планування маркетингу.
- •104. Об'єкти та методи контролю.
- •105. Мета і типи контролю.
- •108. Ревізія маркетингу.
58. Види цінових політик.
59. Диференціювання цін.
Стратегія диференціювання цін передбачає встановлення певних шкал можливих знижок і надбавок до середнього рівня цін для різних ринків сегментів, покупців. Це дає змогу заохочувати, або навпаки, обмежувати активність покупців, стимулювати чи стримувати продаж товарів на різних ринках. Диференціювання цін може здійснюватися за таких умов:
- ринок легко сегментується, існують чіткі межі сегментів ринку та висока інтенсивність попиту;
- перепродаж товарів із сегментів з низькими цінами у сегменти з високими цінами неможливий;
- диференційовані форми встановлення цін не суперечать законодавству;
врахування сприйняття покупцями диференційованих цін, запобігання реакцій образи та неприязності;
- покриття додаткових витрат, обумовлених реалізацією стратегії диференціювання цін сумою додаткових надходжень у результаті її проведення;
Різновидами диференціювання цін є стратегія пільгових цін і стратегія дискримінаційних цін.
Стратегія пільгових цін передбачає встановлення найбільш низьких цін на товари тим покупцям, у яких фірма-продавець має певну зацікавленість.
Стратегія дискримінаційних цін передбачає, на противагу стратегії пільгових цін, встановлення цін на найнижчому рівні при продажу товарів певним сегментам ринку. Застосовується щодо некомпетентних щодо ринкової ситуації покупців.
Встановлення диференційованих цін може здійснюватися в таких умовах:
- встановлення цін з урахуванням відмінностей споживачів;
- встановлення цін з урахуванням варіантів товару або послуги - на різні варіанти товару встановлюються різні ціни, але прямої залежності між витратами і різницею в цінах немає;
- встановлення цін з урахуванням місцезнаходження - товари пропонуються за різними цінами в різних місцях, хочу витрати на пропонування при цьому не відрізняються;
- встановлення цін з урахуванням часового фактора (сезон, день тижня, час доби);
- встановлення цін з урахуванням іміджу (торгової марки, роздрібної мережі).
60. Стратегії ціноутворення, їх зміст і призначення.
У процесах управління цінами можуть бути використані такі основні цінові стратегії.
Стратегія поступового зниження цін. Вона характеризується відносно високим рівнем цін на момент виведення на ринок нового продукту. Далі, відповідно до концепції життєвого циклу продукції, їх рівень поступово знижується.
Стратегія «знімання вершків». Така політика використовується щодо товарів, які належать до категорії модних новинок, котрі мають незначну тривалість життєвого циклу. Вона характеризується максимально можливими високими цінами під час виведення на ринок нового товару і часу його існування на цьому ринку як товару-новинки.
Стратегія проникнення. Вона використовується підприємством для виведення своїх товарів на нові ринки, створення там належного попиту. Такій політиці притаманні низькі початкові ціни, які в міру зростання попиту, популярності товарів, їх відповідної адаптації до нових ринків поступово можуть підвищуватись.
Стратегія диференціювання цін. Це продаж того самого продукту різним покупцям, або в різний час (у тому числі і протягом доби), або на різних територіях за різними цінами.
Стратегія престижних цін. Ця політика має на увазі утримування підприємством досить високих цін на свої товари. Головною передумовою такої політики є висока репутація підприємства, надзвичайно висока якість та унікальність його продукції, загальне визнання його товарної марки.
Стратегія психологічно комфортних цін. Така політика бере до уваги сприйняття споживачами того чи іншого рівня цін на товари, виходячи із їхньої «внутрішньої логіки». Так, заведено вважати: ціни не слід позначати в «круглих» числах (наприклад, у США вважають, що ціни в 1,90 чи 12,99 долара покупці нібито сприймають ліпше, ніж в 2,0 чи 13,0 доларів, хоч реальна різниця тут несуттєва). У певних випадках рекомендують указувати ціну за 100 г товару, а не за 1 кг.
Стратегія «шикування» цін. Її використовують у разі продажу великого асортименту товарів у рамках однієї категорії (товарної лінії). Згідно з цією політикою ціни «вишиковуються» так, щоб ціновий ряд був достатньо диференційованим.
Стратегія послідовного просування сегментами ринку. Таку політику використовують у міру насичення якогось сегмента (як правило, престижнішого) даним товаром. Зниження ціни супроводжується пропонуванням товару іншому, менш престижному сегменту (іншій групі споживачів).
Стратегія «збиткового лідера». Це політика цін на товари, які використовуються споживачами в комплекті. Тут основна деталь комплекту може продаватись навіть за збитковою ціною. Цей збиток покривається за рахунок значно вищих цін на доповнюва-льні деталі чи запасні частини.
Стратегія гнучких цін. Вона передбачає швидку реакцію підприємства на зміну співвідношення попиту і пропонування на ринку. Відповідні зміни ціни можуть відбуватись навіть протягом доби.
Стратегія стабільних цін. її використовують, як правило, для товарів масового попиту, коли ціни на них залишаються стабільними тривалий час незважаючи на жодні кон'юнктурні коливання.
Стратегія цін ринкової переваги. Нею користуються підприємства, які мають перевагу на ринку і можуть забезпечити зниження своїх витрат на виробництво і маркетинг, підвищення доходів від реалізації товарів за рахунок великих обсягів збуту. За такої політики товари продаються за ціною дещо нижчою, ніж у підприємств-конкурентів.
Стратегія цін на товари, зняті з виробництва. Тут насамперед потрібно визначитись, до якої категорії належать ці товари. Якщо товар повністю втратив свою ринкову привабливість, то використовують ціни розпродажу, тобто досить низькі. Якщо ж він отримав статус товару-ретро, тобто став досить привабливим для певної категорії споживачів, то його продають за досить високими цінами.
Відома також цінова стратегія виживання. Тут головною метою підприємства є залишитись у бізнесі, зберегти своїх клієнтів, дочекатись позитивних кон'юнктурних змін. Основна особливість цієї політики — продаж товарів за низькими, навіть збитковими цінами.