- •1.Основні поняття маркетингу.
- •2. Сутність маркетингу та його походження.
- •4 Основними цілями маркетингу є наступні.
- •5. Завдання і функції маркетингу.
- •8. Принципи маркетингу
- •10. Еволюція концепцій маркетингу
- •11. Види маркетингу
- •12. Навколишнє середовище маркетингу
- •14. Основні підходи до класифікації потреб покупців
- •13. Види клієнтурних ринків.
- •15. Сутність та складові мікросередовища
- •16. Сутність та складові макросередовища
- •17. Основна мета вивчення маркетингового середовища фірми
- •18. Поняття «маркетингової суміші»
- •19.Субєкти маркетингу.
- •20. Основні проблеми розвитку маркетингу на вітчизняних підприємствах.
- •21. Процес маркетингового дослідження.
- •22. Основні напрямки маркетингових досліджень.
- •23. Роль маркетингових досліджень у прийнятті управлінських рішень.
- •24. Маркетингова інформаційна система.
- •25. Методи збору інформації при проведені маркетингових досліджень, їх переваги та недоліки.
- •26. Методи збирання первинних даних у маркетингових дослідженнях.
- •27. Організаційні форми маркетингових досліджень.
- •28. Класифікація джерел і видів інформації та їх характеристика.
- •29. Звіт про проведення маркетингових досліджень.
- •30. Аналіз ринкових можливостей ринку.
- •31. Місткість ринку та методи її визначення.
- •32. Поняття "сегментування ринку", мета його застосування.
- •33. Аналіз кон'юнктури ринку.
- •34.Конкурентоспроможність підпр. Та порядок її оцінки.
- •35. Атрибути товару та їх характеристика.
- •36. Маркетингова концепція товару.
- •39. Три рівні створення товару
- •41. Товарна марка та її характеристика
- •43Товарний асортимент та товарна номенклатура, їх диференціація та диверсифікація
- •46. Алгоритм розробки нових товарів
- •47. Рівні створення нового товару
- •48. 49. Концепція життєвого циклу товару та завдання
- •50. Конкурентоспроможність товару та методи її визначення
- •51. Організаційні форми управління продукцією підприємства
- •52. Напрямки товарної стратегії підприємства
- •53.Критерії і методи елімінування продукції
- •54. Сутність та роль маркетингової цінової політики.
- •55. Алгоритм маркетингового розрахунку цін.
- •56. Методи прямого ціноутворення.
- •57. Непряме ціноутворення.
- •58. Види цінових політик.
- •59. Диференціювання цін.
- •60. Стратегії ціноутворення, їх зміст і призначення.
- •61. Сутність, завдання та функції маркетингової політики розподілу.
- •62. Сутність, види і характеристика каналів розподілу.
- •63. Алгоритм формування каналів розподілу.
- •64. Фактори, що впливають на вибір оптимальної структури каналу розподілу.
- •66. Основні аспекти управління каналами розподілу.
- •67. Порядок аналізу та оцінки каналів розподілу.
- •69. Сутність та принципи посередницької діяльності в каналах розподілу.
- •74. Конфлікти в каналах розподілу та методи їх ліквідації.
- •75. Сутність та основні елементи комплексу маркетингових комунікацій
- •77. Алгоритм формування комплексу маркетингових комунікацій
- •Порівняння реклами та персонального продажу
- •79. Реклама (сутність, види)
- •82. Алгоритм прийняття рішень щодо рекламування
- •90. Організаційні аспекти розвитку маркетингу.
- •97. Процесу планування маркетингу.
- •104. Об'єкти та методи контролю.
- •105. Мета і типи контролю.
- •108. Ревізія маркетингу.
105. Мета і типи контролю.
Оскільки при здійсненні планів маркетингу виникає безліч непередбачуваних ситуацій, відділ маркетингу повинен вести постійний контроль за ходом їх виконання. Система маркетингового контролю необхідна для того, щоб бути впевненими в ефективності діяльності підприємства.
Контроль - це процес відзначення, оцінки та інформування про ідентичність або про відхилення дійсних параметрів від заданих (планових). У маркетинговій діяльності він охоплює контроль досягнення цілі (цільової функції), виконання планів і програм, прогнозів і розвитку подій і використовується як для запобігання недолікам, так і для документування їх.
Контроль як одна з функцій управління завершує процес маркетингової діяльності. Він найщільніше переплетений з іншими елементами системи управління, а отже, через нього можна визначити, наскільки ефективно працює фірма. Контроль не є самоціллю, він лише коригує вироблену стратегію. Про всебічний підхід до організації контролю може йти мова тоді, коли чітко відпрацьовані такі елементи системи управління:
планові завдання;
встановлення нормативів або показників;
визначення термінів виконання намічених заходів;
встановлення відповідальності;
налагоджена система обліку;
звітність про хід реалізації планів;
наявність сучасних технічних засобів контролю;
стимулювання учасників;
внесення змін до наміченої програми маркетингу;
прийняття рішень про активізацію дій або завершення програми.
Існує три типи маркетингового контролю
В таблиці 8.1. відображено найважливіші складові системи маркетингового контролю. Відрізняють оперативний (тактичний, адміністративний) і стратегічний (загальний, управлінський) типи контролю.
Оперативний контроль спрямований на забезпечення втілення в життя виробничої програми. При цьому керівники середньої та вищої ланки управління повинні переконатися в тому, що намічені плани продажу, прибутку, задоволення споживачів виконуються. Контроль такого роду здійснюється в кілька етапів.
Тип контролю |
Основні відповідальні за його проведення |
Мета контролю |
Прийоми та методи контролю |
Контроль за виконанням річних планів |
Вища та середня ланка управління |
Переконатися у досягненні запланованого |
• Аналіз можливостей збуту • Аналіз частки ринку • Аналіз співвідношення між витратами на маркетинг і збутом • Виявлення ставлення споживачів |
Контроль за прибутковістю |
Контролер маркетингу |
Визначити, на чому підприємство заробляє гроші, а на чому їх втрачає |
• Оцінка рентабельності діяльності в розбивці по товарах, територіях, сегментах ринку, торговельних каналах та обсягах замовлень |
Стратегічний контроль |
Вища ланка керівництва. Ревізор маркетингу |
Вияснити, чи справді підприємство використовує усі маркетингові можливості та наскільки ефективно воно це здійснює |
Ревізія маркетингу |
На першому з них встановлюються контрольні показники на зміну, день, тиждень, місяць, квартал, які дають змогу фіксувати хід реалізації запланованого. На другому етапі передбачено замірювання показників діяльності фірми на різних ринках. На третьому етапі контроль виявляє факти відхилень від наміченого, а також причини, які привели до збоїв. Про це своєчасно мають інформуватися керівники відповідного напряму діяльності. І нарешті, на четвертому етапі відбуваються необхідні коригування. Проводяться вони по-різному: шляхом перегляду планів або модифікації цілей; перерозподілом або уточненням завдань; виділенням додаткових коштів; збільшенням виконавського персоналу; кращим добором і навчанням кадрів; удосконаленням самого процесу управління.
Обов'язковою умовою надійного функціонування керуючої системи є наявність чітко відпрацьованого зворотного зв'язку, який сприяє розробці та реалізації коригуючих заходів і тим самим забезпечує досягнення запланованого рівня і якості робіт. Зворотний зв’язок означає, що система регулюється за допомогою інформації, яка виникає в ній самій. Контур зворотного зв'язку маркетингового контролю в узагальненому вигляді включає в себе такі складові: визначення відхилень — аналіз причин відхилень — програма коригуючих дій — реалізація коригуючих дій — бажані показники роботи—фактичні показники роботи—визначення показників фактичної роботи — визначення відхилень тощо.
