Тема 15.
Пухлини центральної нервової системи, особливості їх перебігу.
РОЗДІЛ 1. Формування навчальних цілей.
Знати:
- етіологію пухлин ЦНС
- патогенез пухлин ЦНС
- морфогенез пухлин ЦНС
- види пухлин ЦНС
Вміти:
- пояснювати механізми розвитку пухлин ЦНС
- інтерпретувати морфологічну картину пухлин ЦНС
- порівнювати механізми розвитку різних форм пухлин ЦНС
- визначати основну ланку патогенезу пухлин ЦНС
- вирішувати тестові контрольні завдання
РОЗДІЛ 2.
Зміст теми.
Гістологічна класифікація пухлин ЦНС
1. Пухлини з нейроепітеліальної тканини
2.Пухлини черепних та спіральних нервів
3. Пухлини мозкових оболонок
4. Лімфоми і пухлини кровотворної тканини
5. Пухлини із ембріональних клітин (герміногенні)
6. Кісти та пухлиноподібні ураження
7. Пухлини ділянки турецького сідла
8. Пухлини, що вростають в порожнину черепа.
9. Метастатичні пухлини
10. Пухлини, що не класифікуються.
Класифікація пухлин головного мозку
1.Нейроектодермальні пухлини – найбільш багаточисельна та різноманітна група пухлин, яка складає понад 50% усіх пухлин головного мозку. Нейроектодермальна група пухлин знаходиться по частоті на першому місці (56%). Гліальні пухлини складають – 45% всіх пухлин головного мозку. Найбільш часто діагностуються пухлини великих гемісфер – 70% випадків. Найбільш часта локалізація півкулевих гліом – скронева, лобна, тім’янна.
2. Оболонково-судинні пухлини побудовані з елементів мозкових оболонок і судинних стінок. – арахноендотеліоми або менінгіоми, судинні пухлини (ангіоми), мезодермальні пухлини (фіброми, остеоми, хордоми, ліпоми)
3. Гіпофізарні пухлини – займають біля 11% всіх пухлин головного мозку. До них відносяться аденоми гіпофізу, що ростуть з передньої долі аденогіпофізу і краніофарінгіоми, що ростуть з кармана Ратке.
4.Бідермальні пухлини (0,5%) – пухлини, що ростуть з елементів, які є похідними двох зародкових листків – гангліоневроми, епендімоастроцитоми, хондроепендімоми.
5.Гетеротопічні пухлини (1,6%) – побудовані з тканин, які є чужими для центральної нервової системи – епідермоїди (холеастеотоми), дермоїди, тератоми ліпоми, хондроми.
6. Системні пухлини (1%) – множинні пухлини, що первинно уражають певну чи декілька тканинних систем.
7.Метастатичні пухлини (біля 5%). Найчастіше метастазують в головний мозок пухлини бронхів (57%), а далі йдуть пухлини молочної залози, малого тазу, стравоходу і шлунку. Метастазують такі гістологічні форми: рак, саркоми, гіпернефроми, меланобластоми.
8. Пухлини, що вростають в порожнину черепа (1,8%) – найбільш часто це саркоми, гломусні пухлини.
Менінгіоми спостерігаються в 18-34% від всіх інтракраніальних пухлин (в одної третини хворих). Серед хворих з менінгіомами значно переважають жінки – 60-70%. Найчастіше менінгіоми діагностуються у віці 30-60 років.
Аденоми гіпофіза складають 12% пухлин.
Невриноми слухових нервів складають 5%.
МЕНІНГІОМА - означає пухлина мозкових оболонок. Це позамозкова в більшості випадків доброякісна пухлина, що росте з мозкових оболонок. В більшості випадків ці пухлини ростуть з покривних клітин (арахноендотелій) павутинної оболонки. Фактори виникнення менінгіом: генетичний, фенотипічний, фактор зовнішнього середовища.
Патологія
22 хромосоми визначається в 72% випадків
менінгіом. Роль травми залишається
відкритою. Вплив статевих гормонів –
частіше зустрічається у ж
інок
.
.
АСТРОЦИТОМИ. Фібрілярні астроцитоми складають найбільшу групу пухлин головного мозку. Пухлина має низьку щільність, не контрастується і локалізується у великих півкулях мозку. Пухлина не має чітких границь і має інфільтративний ріст, може мати кисту, що наповнена кистозною рідиною. ОЛІГОДЕНДРОГЛІОМИ – найдоброякісніша пухлина астроцитарного ряду, що розвивається з клітин олігодендроглії. Олігодендрогліальні пухлини мають довготривалий передопераційний анамнез (10-20 років) і високу частоту звапнення. Олігодендрогліоми дифузно інфільтруют мозок і їх важко відрізнити від нормальної мозкової тканини.
МЕДУЛОБЛАСТОМА є злоякісною пухлиною перших 20 років життя. Ці пухлини схильні до метастазування по субарахноїдальному просторі. В комбінації променевої терапії та хіміотерапії досягається 5 літня виживаємість в 85% пацієнтів.
ГЕМАНГІОБЛАСТОМА найбільш часто знаходиться в мозочку, спинному мозкові та мозкових оболонках. Пухлини часто супроводжуються кистою, стінки якої сформовані неопластичною глією, пухлинний компонент розташований в пристінковому вузлі. Сильно васкуліризований вузол звичайно темно-коричневого кольору і легко кровить, але в деяких випадках жирові клітини переважають над судинним компонентом і вузол має яскраво-жовтий колір.
ЕПЕНДІМОМА формується з епендимального шару шлуночкової системи чи з залишків центрального каналу спинного мозку. Пухлини головного мозку часто звапнюються. Звапнення пухлин 1V шлуночку є діагностичним критерієм, який дозволяє відрізнити епендимому від медулобластоми.
Невріноми слухових нервів розпочинається захворювання з шуму та зниження слуху до повної глухоти на хворе вухо. Розвивається ністагм, знижується корнеальний рефлекс та чутливість на обличчі на стороні пухлини. Рано з’являється парез лицьової мускулатури та порушується смак на передніх двох третинах язика на стороні ураження. Дещо пізніше розвиваються координаторні розлади. Після чого можуть з’явитись головні болі.
Краніофарінгеоми складають 2-3% внутрішньочерепних пухлин. Найбільш часто пухлина розвивається в дитячому та юнацькому віці. Клініка захворювання дуже нагадує аденому гіпофізу. На краніограмах в 80% випадків над турецьким сідлом знаходяться звапнені відкладення.
Дайте визначення термінів:
1. Нейроектодермальні пухлини ЦНС це:
________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Оболонково-судинні пухлини ЦНС це:
________________________________________________________________________________________________________________________________________
3. Гіпофізарні пухлини ЦНС це
________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Бідермальні пухлини ЦНС це
________________________________________________________________________________________________________________________________________
5. Гетеротопічні пухлини ЦНС це
________________________________________________________________________________________________________________________________________
6. Метастатичні пухлини ЦНС це
________________________________________________________________________________________________________________________________________
7. Системні пухлини ЦНС це
________________________________________________________________________________________________________________________________________
8. Менінгіоми це
________________________________________________________________________________________________________________________________________
9. Аденоми гіпофіза це
________________________________________________________________________________________________________________________________________
РОЗДІЛ 3
Матеріали самоконтролю
ТЕСТИ (підкресліть або впишіть правильну відповідь)
1. Патологія 22 хромосоми визначається в 72% випадків:
а менінгіоми
б астроцитоми
в олігодендрогліоми
г медулобластоми
д гемангіобластоми
2. Ці пухлини складають найбільшу групу пухлин головного мозку.:
а менінгіоми
б астроцитоми
в олігодендрогліоми
г медулобластоми
д гемангіобластоми
3. Це найдоброякісніші пухлини астроцитарного ряду:
а менінгіоми
б астроцитоми
в олігодендрогліоми
г медулобластоми
д гемангіобластоми
4. Ці пухлини є злоякісними пухлинами перших 20 років життя:
а менінгіоми
б астроцитоми
в олігодендрогліоми
г медулобластоми
д гемангіобластоми
5. Ці пухлини найбільш часто знаходяться в мозочку, спинному мозкові та мозкових оболонках:
а менінгіоми
б астроцитоми
в олігодендрогліоми
г медулобластоми
д гемангіобластоми
6. Ця пухлина формується з епендимального шару шлуночкової системи чи з залишків центрального каналу спинного мозку:
а епендімома
б невринома слухових нервів
в аденома гіпофізу
г краніофаренгіома
д хордома
7. Ця пухлина розпочинається з шуму та зниження слуху до повної глухоти на хворе вухо.:
а епендімома
б невринома слухових нервів
в аденома гіпофізу
г краніофаренгіома
д хордома
8. Ця пухлина класифікуються на гормонально-активні, гормонально неактивні
і злоякісні:
а епендімома
б невринома слухових нервів
в аденома гіпофізу
г краніофаренгіома
д хордома
9. Ця пухлина складає 2-3% внутрішньочерепних пухлин:
а епендімома
б невринома слухових нервів
в аденома гіпофізу
г краніофаренгіома
д хордома
10. Ця пухлина розвивається із залишків хорди, часто руйнуює хребці:
а епендімома
б невринома слухових нервів
в аденома гіпофізу
г краніофаренгіома
д хордома
ЗАДАЧІ
Напишіть класифікацію пухлин спинного мозку. Наведіть приклади пухлин.
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Опишіть аденоми гіпофізу: клаифікація, особливості перебігу.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
РОЗДІЛ 4
ЛІТЕРАТУРА
Основна: О.В.Атаман ,,Патофізіологія,,
Додаткова: Я.Я.Боднар, В.В.Файфура ,,Патологічна анатомія і патологічна фізіологія людини..