Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лікувальна справа.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Тема 26 Етіологія і патогенез основних розладів центральної нервової системи: порушення кровообігу, нейроінфекція.

РОЗДІЛ 1. Формування навчальних цілей.

Знати:

- етіологію патології центральної нервової системи

- патогенез патології центральної нервової системи

- види патології центральної нервової системи

- симптоми патології центральної нервової системи

- макроскопічну і мікроскопічну патології центральної нервової системи

Вміти:

- пояснювати механізми розвитку патології центральної нервової системи;

- інтерпретувати морфологічну картину патології центральної нервової системи;

- порівнювати механізми розвитку різних форм патології центральної нервової системи;

- визначати основну ланку патогенезу патології центральної нервової системи;

- вирішувати тестові контрольні завдання

РОЗДІЛ 2.

Етіологія та патогенез нейроінфекцій

Бактеріальний менінгіт – це гнійно-запальне ураження головного мозку. яке викликають менінгококи, пневмококи, стрептококи, а також, рідше, стафілококи, сальмонели, синьогнійні палички. Серозні менінгіти - це група захворювань ЦНС, в основі виникнення яких лежить серозне запалення оболонок мозку, переважно вірусної, рідше - бактеріальної, грибкової чи паразитарної етіології.

Енцефаліти - це збірна група захворювань, що характеризуються запальним ураженням головного мозку внаслідок первинного інфекційного ураження речовини мозку (епідемічний, літній^-літній-весняно-літній, японський і інший енцефаліти) і енцефаліти, що розвиваються як ускладнення різних інфекційних (кір, епідемічний паротит, скарлатина, грип, тиф і ін.) і загальних (ревматизм) захворювань.

Головні патоморфологічні зміни при бактеріальному менінгіті займають м`яку та павутинну оболонки з частковим залученням до процесу речовини головного мозку. Найбільш часто зустрічається менінгіт менінгококової природи

Автори макроскопічно дослідивши головний мозок, виявили напругу твердрї мозкової оболонки, різке повнокрів`я м`якої оболонки, сплощення звивин, зглаженість борозн між ними.

При гістологічному дослідженні м`яка мозкова оболонка набрякла, потовщена, дифузно інфільтрована запальноклітинними елементами, переважно нейтрофілами, кровоносні судини повнокровні. В тканині мозку визначається виражений периваскулярний та перицелюлярний набряк, в епендимі шлуночків і субепендимарній зоні – запальна інфільтрація, повнокров`я судин, периваскулярні круглоклітинні інфільтрати

Серозні менінгіти - це група захворювань ЦНС, в основі виникнення яких лежить серозне запалення оболонок мозку, переважно вірусної, рідше - бактеріальної, грибкової чи паразитарної етіології.

Менінгеальний синдром при серозних менінгітах :

- у 10-15% хворих може бути відсутнім при наявності запальних змін у лікворі; - нерідко виявляється дисоціація менінгеального симптомокомплексу, деякі симптоми можуть бути відсутніми;

- менінгеальні симптоми

- ригідність м'язів потилиці та верхній симптом Брудзинського. Часто зорова та тактильна гіперестезія;

- гідроцефально-гіпертензійний синдром

- головний біль, повторна, іноді багаторазова блювота, яка не пов'язана із прийомом їжі.

Додаткові клінічні критерії:

- При ентеровірусному менінгіті: катаральні явища в ротоглотці, герпангіна, біль у скелетних м'язах (плевродинія); екзантема поліморфного характеру; діарейний синдром, весняно-літня сезонність.

- При аденовірусному менінгіті: катаральні явища у вигляді закладеності носу, нежиті, кашлю, змін в ротоглотці, ураження очей (кон'юнктивіт, склерит); лімфаденопатія; мезаденіт, діарея.

- При паротитному менінгіті: збільшення навколовушних слинних залоз (підщелепної, підборідної) в даний час або декілька днів тому назад; гіперемійований, набряклий проток слинної залози на слизовій щік (симптом Мурсона); біль в животі, панкреатит; відсутність щеплень проти епідемічного паротиту

Енцефаліти - це збірна група захворювань, що характеризуються запальним ураженням головного мозку внаслідок первинного інфекційного ураження речовини мозку (епідемічний, літній^-літній-весняно-літній, японський і інший енцефаліти) і енцефаліти, що розвиваються як ускладнення різних інфекційних (кір, вітряна віспа, краснуха, епідемічний паротит, скарлатина, ЦМВ, грип, тиф і ін.) і загальних (ревматизм) захворювань.

Діагностичні критерії : - гострий початок; - висока температура; - загальномозкові симптоми - головний біль, порушення свідомості, судоми; - швидке виникнення і прогресуюче наростання поліморфної вогнищевої (осередкової) симптоматики; - для вітрянкового енцефаліту найбільш типові такі мозочкові порушення: атаксія, загальна м'язова гіпотонія, ністагм, скандована мова, що поєднуються з іншими осередковими симптомами;

Патогенез бактеріального менінгіту

Бактерії, які спричинюють гнійний менінгіт, мають численні фактори вірулентності, що дозволяє їм уникнути захисних механізмів організму. Бактеріальні збудники проникають у стерильний лептоменінгеальний простір декількома шляхами: гематогенним шляхом при бактеріємії; при прямій інвазії з ближніх фокусів інфекції, таких як отит, синусит, мастоїдит, особливо за наявності природжених або посттравматичних дефектів кісток черепа, природжених дефектів твердої мозкової оболонки; при нейрохірургічних втручаннях.

Підвищена частота бактеріальних менінгітів можлива також у пацієнтів з такими хронічними захворюваннями, як цукровий діабет, ниркова недостатність, муковісцидоз тощо.

Більшість випадків гнійних менінгітів починається з колонізації слизової оболонки носоглотки бактеріальними збудниками і подальшого проникнення їх у кров. Найінвазивнішими є інкапсульовані мікроорганізми: Н. influenzae, N. meningitidis, S. рneumoniae. Ці бактерії здатні протистояти захисним механізмам імунної системи в циркуляції крові, вони уникають дії системи комплементу та фагоцитозу. При тривалій бактеріємії збудники проникають через гематоенцефалічний бар’єр у ліквор, де швидко розмножуються. У ліквор виділяється велика кількість активних компонентів клітинної стінки бактерій, які стимулюють продукцію цитокінів макрофагами та ендотеліальними клітинами, у першу чергу таких, як інтерлейкін-1 та фактор некрозу пухлин (TNF-a), що відіграють роль основних індукторів менінгеального запалення. У результаті виділення великої кількості медіаторів запалення порушується функція гематоенцефалічного бар’єру, активний транспорт багатьох речовин, що, у свою чергу, призводить до порушення гомеостазу в ЦНС. Підвищення проникності судин, міграція в ліквор низькомолекулярних сироваткових протеїнів є причиною вазогенного компоненту набряку мозку. Вивільнення великої кількості токсичних речовин при руйнуванні бактерій та лейкоцитів спричинює цитотоксичний набряк.

Усі запальні процеси порушують 20 ліквородинаміку, метаболізм тканин мозку та цереброваскулярну ауторегуляцію. Наслідком усіх патофізіологічних механізмів є розвиток важкого набряку мозку, підвищення внутрішньочерепного тиску, порушення мозкового кровотоку. Внутрішньочерепна гіпертензія підтримується також гострою гідроцефалією. При важкому перебігу менінгіту уражується васкулярна авторегуляція в центральній нервовій системі ЦНС, а васкуліт і тромбоз судин призводять до ішемії головного мозку. Можливі загибель нейронів і незворотні вогнищеві або дифузні ураження

Дайте визначення термінів.

  1. Менінгіт це:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Енцефаліт це:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Серозний менінгіт це:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Гнійний менінгіт це:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Ішемічний інсульт це:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Геморагічний інсульт це:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Транзиторні порушення мозкового кровообігу це:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РОЗДІЛ 3. Матеріали самоконтролю.

ТЕСТИ (підкресліть правильну відповідь)

  1. Гнійно-запальне ураження головного мозку це:

а енцефаліт

б бактеріальний менінгіт

в серозний менінгіт

  1. Серозне запалення оболонок мозку це:

а енцефаліт

б бактеріальний менінгіт

в серозний менінгіт

  1. Збірна група захворювань, що характеризуються запальним ураженням головного мозку внаслідок первинного інфекційного ураження речовини мозку це:

а енцефаліт

б бактеріальний менінгіт

в серозний менінгіт

  1. Головні патоморфологічні зміни при бактеріальному менінгіті займають:

а

б

в

  1. При гістологічному дослідженні при бактеріальному менінгіті м`яка мозкова оболонка:

а

б

в

  1. Катаральні явища в ротоглотці, герпангіна, біль у скелетних м'язах (плевродинія); екзантема поліморфного характеру; діарейний синдром, весняно-літня сезонність виникають:

а при ентеровірусному менінгіті

б при паротитному менінгіті

в при грипозному менінгіті

г при аденовірусному менінгіті

  1. Катаральні явища у вигляді закладеності носу, нежиті, кашлю, змін в ротоглотці, ураження очей (кон'юнктивіт, склерит); лімфаденопатія; мезаденіт, діарея виникають:

а при ентеровірусному менінгіті

б при паротитному менінгіті

в при грипозному менінгіті

г при аденовірусному менінгіті

  1. Збільшення навколовушних слинних залоз (підщелепної, підборідної) в даний час або декілька днів тому назад; гіперемійований, набряклий проток слинної залози на слизовій щік виникають:

а при ентеровірусному менінгіті

б при паротитному менінгіті

в при грипозному менінгіті

г при аденовірусному менінгіті

  1. Перерахуйте енцефаліти:

а

б

в

д

е

  1. Менінгіт виникає внаслідок:

а

б

в

д

е

ЗАДАЧІ

1. Опишіть причини, патогенез, ознаки бактеріального менінгіту.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Опишіть причини, патогенез, ознаки серозного менінгіту.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Опишіть причини, патогенез, ознаки енцефаліту .

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РОЗДІЛ 4.

ЛІТЕРАТУРА

Основна О.В.Атаман ,,Патофізіологія,,

Додаткова Я.Я.Боднар, В.В.Файфура ,,патологічна анатомія і патологічна фізіологія людини,,