Принципи роботи з персоналом

А. Загальні принципи.

1.Ефективність - передбачає найбільш ефективну і економічну організацію системи управління персоналом, зниження частки витрат на систему управління в загальних витратах на одиницю продукції, підвищення ефективності виробництва. В випадку, коли після впровадження заходів по удосконаленню системи управління персоналом збільшились витрати на управління, то вони повинні перекриватися ефектом від виробничої діяльності.

2.Прогресивність - відповідність системи управління персоналом передовим зарубіжним і вітчизняним аналогам.

З.Перспективність - при формуванні системи управління персоналом слід враховувати перспективи розвитку організації.

4.Комплексність - при формуванні системи управління персоналом необхідно враховувати всі фактори, як впливають на систему управління (договірні зв'язки, зв'язки з вищестоящими організаціями, стан об'єкту управління тощо) і охоплювати всі сфери роботи з персоналом.

5.Оперативність — своєчасне прийняття рішень по аналізу і удосконаленню системи управління персоналом, які б попереджували або оперативно усували відхилення.

6.Оптимальність - багатоваріантна обробка пропозицій щодо формування системи управління персоналом і вибір найбільш раціонального варіанту для конкретних умов виробництва.

7.Простота — чим простіше система управління персоналом, тим краще вона працює (але це виключає спрощення системи управління, до рівня, коли це наносить збитки виробництву)

8.Науковість - розробка заходів по формуванню системи управління персоналом повинна ґрунтуватись на досягненнях науки в галузі управління і з урахуванням змін законів розвитку суспільного виробництва в ринкових умовах.

9.Ієрархічність - в будь-яких вертикальних розрізах системи управління персоналом повинна забезпеченість ієрархічна взаємодія між ланками управління (структурними підрозділами або окремими керівниками), принциповою харак­теристикою якої є несиметрична передача інформації "донизу" і "доверху" по системі управління.

10.Автономність - в будь-яких горизонтальних і вертикальних розрізах системи управління персоналом повинна забезпечуватись раціональна автоном­ність структурних підрозділів або окремих керівників.

11.Узгодженість - взаємодія між ієрархічними ланками по вертикалі, а також між відносно автономними ланками системи управління персоналом по горизонталі повинні бути в цілому узгоджені з основними цілями організації та синхронізовані в часі.

12.Стійкість — для забезпечення стійкою функціонування системі управління персоналом необхідно передбачати спеціальні "локальні регулятори", які при відхиленні від - заданої цілі організації ставлять того чи іншого робітника - або підрозділ в невигідне становище і спонукають їх до регулювання системи управління персоналом.

13.Багатоспектність — управління персоналом, як по вертикалі, так і по горизонталі може здійснюватись по різним каналам; адміністративно - господар­ському, правовому, економічному тощо.

14.Плановість — початком всієї роботи є визначення на довготерміновий період напрямку, темпів і пропорцій розвитку виробництва і пов'язаних з цим змін в структурі персоналу.

15.Винагорода - базується на результатах індивідуальної праці і ефек­тивності організації (групи).

16.Підбір і розстановка - для забезпечення і ефективності функціонування організації в ній повинна бути розроблена система підбору і розстановки кадрів. Розвиток, навчання, переміщення, просування робітників здійснюється у відповідності з результатами їх праці, здібностями, інтересами і потребами організації.