- •1. Соціальна робота як вид професійної діяльності Об`єкти і суб’єкти соціальної роботи.
- •Функції, структура, рівні соціальної роботи.
- •2. Зміст та структура професійної компетентності соціального працівника. Ключові групи компетентностей.
- •4. Понаття метод соц..Роботи
- •5. Аналіз методів соц..Роботи
- •6.Технології соціальної роботи: сутність, специфіка, класифікації.
- •7. Поняття інтегрованих соц.. Технологій.
- •8. Діагностика соціальної роботи як умова успішного її прогнозування (соціальна, медична, соціально – психологічна, соціально – педагогічна).
- •10. Основні принципи та види соціальної профілактики
- •9. Сутність соціальної профілактики.
- •11. Напрямки розвитку соціальної профілактики
- •12. Социальная адаптація та реабілітація
- •13. Основні проблеми соціальної адаптації у різних груп населення.
- •14.Формі соц. Реабилитации
- •15. Соціальна корекція та терапія.
- •16. Напрямки корекційного впливу
- •17. Методи соціальної терапії
- •18. Психологія соціальної роботи: психологічні основи методології соціальної роботи.
- •19. Методологія та теоретичні основи соціальної роботи з сім’ями.
- •Методи та засоби соціальної роботи з сімєю.
- •Загальні та міждисциплінарні технології й методи у соціальній роботі з сімями.
- •Принципи функціонування шкільної соціально-психологічної служби.
- •20.Класифікація сімей групи «соціального ризику».
- •21.Сучасні тенденції розвитку соціальної роботи з сімєю.
- •23.Форми профілактики соціальних відхилень. Методи корекції негативного впливу на особистість.
- •25.Технології соціальної реабілітації дітей-інвалідів
- •26. Розробка програми інд. Роботи щодо профілактики та соц.. Реабілітації осіб груп соц..Ризику
- •27. Соц.. Супровід дітей з обмеженими функт. Можливостями.
- •28 Технології соціальної реабілітації дітей-інвалідів.
- •29. Соціальна допомога сім`ям дітей-інвалідів.
- •30 Соціально-психологічна та медико-соціальна допомога жертвам жорстокості та насилля.
- •31 Соціально-психологічна допомога учасникам та жертвам військових конфліктів та техногенних катастроф.
- •32. Сучасні технології соціальної підтримки літніх та самотніх громадян.
- •33. Методи корекційно-реабілітаційної та медико-соціальної допомоги особам, що перебувають у пост травматичних стресових станах з приводу різних обставин.
- •34. Форми і методи соціальної роботи в системі центрів соціальних служб
- •35 Напрямки реформування та вдосконалення роботи соціальних служб.
- •Зміст і організаційно – правові форми роботи з дітьми та молоддю шкільного віку.
- •38. Психологічні особливості соціальної роботи з різними категоріями населення та різними соціальними проблемами.
- •39. Основні проблеми соціальної роботи та шляхи їх розв’язання.
- •41.Професійні ризики у соціальній роботі.
26. Розробка програми інд. Роботи щодо профілактики та соц.. Реабілітації осіб груп соц..Ризику
Основою організації соціальної роботи з дітьми групи ризику є та обставини.
По-перше, у доборі й розробці методик і технологій соціальної роботи дітьми «групи ризику» та їхніми батьками необхідно спиратися психологічні особливості дітей різного віку й різного особистого досвіду на взаємодію та узгодження загальних зусиль фахівців різних галузях соціальної роботи.
По-друге, серед усіх заходів соціальної роботи з дітьми пріоритет належить профілактичній роботі, у рамках якої необхідно об'єднати зусілля різних фахівців і створити цілісну службу допомоги дітям, де дитина може одержати психологічну, педагогічну, правову, соціальну та інші види допомоги.
Профілактична робота з дітьми, насамперед, припускає науково обґрунтовані та своєчасно здійснені дії, спрямовані на: запобігання можливим фізичним, психологічним чи соціокультурним колізіям окремих дітей і дітей груп ризику; збереження, підтримку й захист нормального рівня життя і здоров'я дітей; сприяння дітям у розкритті їхні внутрішніх потенціалів.
Профілактична робота з дітьми має ряд напрямів.
Психопрофілактична робота. Цей напрям визначаєш необхідністю своєчасного запобігання можливим порушенням в індивідуально-інтелектуальному розвитку дітей, у створенні умов для їхнього повноцінного психічного розвитку. Така робота ведеться опосередковані через педагогічний колектив, опікунів та інших дорослих, які впливаю! на становлення й формування особистості дитини.
У процесі психопрофілактичної роботи соціальний працівник (фахівець зазначеного напряму) здійснює ряд конкретних заходів:
проводить психологічне обстеження дітей при їх надходженні до дитячої установи інтернатського типу й при переході з однієї установи, іншої (з будинку дитини до дошкільного дитячого будинку, з дошкільного дитячого будинку до шкільного чи до школи-інтернату), а також на кожне» новому віковому етапі (при надходженні дітей до школи, при переході; початкової школи до середньої, при закінченні неповної чи повної середні школи) з метою створення програми індивідуальної роботи з кожне дитиною для її оптимальної адаптації до виховання й навчання на нове» етапі, ранньої діагностики можливих відхилень та їх корекції, розвиток особистості та індивідуальності дитини;
проводить роботу із запобігання психологічному перевантаженню й нервовим зривам у дітей, пов'язаних з особливими умовами їхнього життя;
організує педагогічні консиліуми з метою психологічного аналізу поведінки й розвитку вихованця для якомога повнішого розкриття індивідуальних особливостей його особистості та здібностей;
проводить роботу зі створення сприятливого психологічного клімату в дитячій установі інтернатського типу: оптимізує форми спілкування в педагогічному колективі (дорослий - дорослий), сприяє поліпшенню норм спілкування педагога з дітьми (дорослий - дитина), консультує педагогів та інших працівників дитячої установи з широкого кола проблем як професійних, так і особистісних;
сприяє розвитку комунікативних навичок професійної діяльності педагогів, здійснює заходи щодо запобігання й зняття психологічного перевантаження членів педагогічного колективу;
проводить роботу з адаптації вихованців до широкого соціального оточення за межами дитячого будинку чи школи-інтернату, оптимізує взаємини вихованців із членами їхніх родин (родичами, опікунами і т. ін.) у випадку, якщо такі взаємини зберігаються.
Консультування в галузі профілактичної роботи з дітьми має такі завдання:
інформування батьків (педагогів, соціальних працівників та ін.) про вікові та індивідуальні особливості дитини;
своєчасне виявлення в дитини первинних психосоматичних відхилень і направлення її на психолого-медико-педагогічні консультації;
запобігання вторинним відхиленням у розвитку й рекомендації з психогігієни та психопрофілактики (спільно із психопатологами та лікарями);
складання рекомендацій для об'єктів впливу (педагоги, батьки, соціальні працівники та інші) із психолого-педагогічної корекції труднощів навчання дитини;
складання рекомендацій з виховання в родині (спільно з фахівцями із сімейної терапії, соціальними працівниками, педагогами);
проведення корекційної роботи в спеціальних групах при консультації з дітьми й батьками.
Корекційна робота з дітьми в галузі профілактики припускає проведення відповідних заходів, починаючи з дошкільного віку, і посилення дії роботи в підліткових колективах. З цією метою соціальними працівниками розробляються корекційні програми, які охоплюють усі вікові групи дітей і спрямовані на профілактику й корекцію різних видів девіантної й делінквентної поведінки
