32. Сучасні технології соціальної підтримки літніх та самотніх громадян.

Соціальна робота з людьми літнього віку. Проблеми соціальної роботи «людьми літнього віку в цьому підручнику будуть розглянуті через призму соціальної роботи з клієнтами різних проблемних груп. У цьому ж параграфі Проблеми старості, в основному, висвітлюються з позиції соціальної геронтології.

До людей літнього віку ми відносимо всіх осіб, вік яких понад 60 років. Ця вікова категорія населення характеризується такими особ¬ливостями.

Вікові завдання: природно-культурні (збереження життєвої активності Й здорового способу життя); соціально-культурні (збереження й пере¬орієнтація соціальної активності та пізнавальних інтересів; віднайдення Певних форм участі в житті близьких); соціально-психологічні (формування почуття задоволеності прожитим життям, почуття виконаного зобов'язку; знаходження доступних способів самореалізації; пом'якшення Кризи переходу до післятрудового життя).

Провідні інститути та агенти соціалізації: родина, мікросоціум, інститути піклування, релігійні організації; родичі, сусіди, товариші по Дозвіллю, їх роль і можливості у вирішенні вікових завдань. й: Особливості життєдіяльності: сфери інтересів, способи пізнавальної, предметно-практичної й духовно-практичної діяльностей, оздоровчі поняття, турбота про здоров'я; особливості змісту й кола спілкування в родині й мікросоціумі; особливості життя в установах піклування.

Небезпеки: алкоголізм, паління, самотність, суїцид, занедбаність, убоГІСТЬ.

Основні напрями соціальної роботи: виявлення осіб, які вимагають соціального піклування вдома й у спеціальних установах; створення умов І дія вияву активності людей похилого віку в мікросоціумі й задоволення (їхніх інтересів; роз'яснювальна робота з близькими людей похилого віку. Соціальний працівник, незалежно від профілю спеціалізації, повинен бути [ознайомлений з біосоціальною сутністю старіння й старості; зі старінням населення як демографічним процесом з усіма його соціальними наслідками; зі своєрідністю соціальних, психологічних і медичних проблем цього й старечого віку; з особливостями самотності, адаптації до старості; обсягом і можливостями трудової діяльності в цей період, у тому числі інтелектуальної й творчої; з використанням залишкових фізичних та інтелектуальних здібностей старих людей, а також з основами догляду за безпомічними старими людьми й низкою інших соціально-психологічних, морально-етичних проблем.

Соціальний працівник - фахівець у галузі геронтології - більшу увагу приділяє проблемам психології та психопатології людей літнього та старечого віку, засвоєнню психотерапевтичних методів у вирішенні їхніх сімейно-побутових проблем, розумінню деонтологічних питань в обслуговуванні й соціальній роботі зі старими людьми.

Основне завдання соціальної роботи з людьми похилого віку пов'язане з їхнім соціальним захистом. Соціальний захист - це комплекс економічних, соціальних і правових гарантій для громадян літнього і старечого віку, що ґрунтується на принципах людинолюбства й милосердя з боку держави по відношенню до тих членів суспільства, які цього потребують.

У свою чергу, соціальний захист верств населення літнього і старечого віку складається з профілактики, підтримки і представництва.

Профілактика має на меті зберегти добробут старої людини шляхом зменшення чи усунення чинників ризику, і тим самим запобігти її влаштуванню в стаціонарних установах соціального обслуговування.

Підтримка - це допомога, необхідна старим людям для збереження максимально можливого рівня самостійності.

Представництво - захист інтересів старих людей, визнаних недіє¬здатними, від їхнього імені, для надання необхідної допомоги. ;;! Таким чином практична, соціальна робота з літніми і старими людьми полягає в тому, щоб зробити роки життя людини в цьому віці гідними й благополучними.