13. Основні проблеми соціальної адаптації у різних груп населення.

Будь-який вид соціальної адаптації вимагає від людини певних здібностей. Характер і ступінь адаптації або дезадаптації особистості залежить значною мірою від біологічних, фізіологічних, психічних властивостей людини та її соціального розвитку. Але, з іншого боку, добре організована професійна робота з боку соціальних служб різного профілю спрямована на забезпечення допомоги окремим особистостям, групам, соціальним верствам суспільства на різних етапах їх розвитку та рівня їх соціальної адаптації.

Соціальна адаптація на рівні окремих особистостей включає: 1) реалізацію механізму взаємодії особистості з мікросередовища шляхом певного пристосування до неї через спілкування, поведінка, діяльність, 2) засвоєння норм, моральних цінностей найближчого позитивного соціального оточення шляхом їх раціонального усвідомлення або шляхом інтеріоризації; 3) досягнення стану адаптованості суб'єкта шляхом встановлення динамічної рівноваги між його особистісними установками та очікуваннями соціального середовища за наявності контролю з її боку.

Для вирішення завдань соціальної адаптації престарілих та інвалідів важливе значення мають підвищення якості медичного, побутового та психологічного обслуговування, організація їх дозвілля та посильної трудової зайнятості. Важливою формою соціальної адаптації інвалідів є трудова терапія, створення можливості працевлаштування, створення середовища позитивного спілкування.

Для досягнення соціальної адаптації колишніх ув'язнених необхідне здійснення багатьох аспектів: забезпечення можливості працевлаштування, побутового облаштування (житло, прописка), виробнича адаптація в трудовому колективі, сімейно-побутова адаптація, відновлення позитивних соціальних зв'язків, переривання зв'язків із злочинним світом, викорінення або нейтралізація девіантних форм поведінки та антисоціальних особливостей особистості.

Проблеми соціальної адаптації та професійної переорієнтації встають перед багатьма безробітними, мігрантами та іншими верствами населення, що втратили звичний соціальний статус.

Життєво важливе значення має соціальна адаптація дітей, позбавлених батьківського піклування, вихованців дитячих будинків. Програми соціальної адаптації таких дітей спрямовані на формування почуття обов'язку, готовності до самостійного планування та контролю своєї поведінки, до вирішення побутових проблем самообслуговування і ведення домашнього господарства, уміння поводитися з грошима, до досягнення соціально-трудової адаптації через трудове і професійне навчання, психологічної готовності до дорослого життя в сучасних соціальних умовах.

Медикаментозна і психологічна корекція може відігравати істотну роль у вирішенні завдань соціальної адаптації осіб, які пережили екстремальні військові або соціальні потрясіння, ситуації насильства, або працюють в екстремальних і соціально-негативних умовах (працівники правоохоронних органів, рятувальних служб та ін)

14.Формі соц. Реабилитации

В зависимости социальных или личностных проблем людей, которые необходимо решить, применяются следующие основные виды социальной реабилитации:

Социально-медицинская — это восстановление или формирование у человека новых навыков полноценной жизни и помощь по организации быта и ведения домашнего хозяйства, также включает в себя восстановительную и реконструктивную терапию.

Социально-психологическая — это восстановление психического и психологического здоровья субъекта, оптимизации внутригрупповых связей и отношений, выявления потенциальных возможностей личности и организации психологической коррекции, поддержки и помощи.

Социально-педагогическая — это организация и осуществление педагогической помощи при различных нарушениях способности человека к получению образования, определённая работа по созданию адекватных условий, форм и методов обучения, а также, соответствующих методик и программ.

Профессиональная и трудовая — формирование новых или восстановление утраченные человеком трудовых и профессиональных навыков и впоследствии его трудоустройство.

Социально-средовая — восстановление у человека чувства социальной значимости внутри новой для него социальной среды.