2. Зміст та структура професійної компетентності соціального працівника. Ключові групи компетентностей.

Структуру професійної компетентності становлять сукупність об'єктивно-необхідних знань, навчань і навичок, які дозволяють вирішувати задачі професійної діяльності.

Зміст професійної компетентності - включає в себе як впусти базової та спеціального освіти, так і вміння аккомуліровать широкий досвід у практичній діяльності.

Структура професійної компетентності з Бернгорду:

1. Компетентність в теоретичному плані

• Наукові теорії та наукові знання

• Уміння здійснювати з наукової позиції рефлексію, виявляти причини глибинних процесів і давати їм належну інтерпретацію.

• Знаходити належний вихід із ситуації

2. Професійно - практичні навички та вміння:

• Знаходити спрощена способи для виявлення, пояснення й оцінки соціальних процесів.

• Працювати з первинними даними соціальної дійсності.

• Проводити аналіз життєвого простору мікросередовища

• Комуннікатівние вміння

Ключові групи компетентності:

Вивчати:?

1. Вміти отримувати користь з досвіду.

2. Організовувати взаємозв'язок своїх знань і впорядковувати їх.

3. Організовувати свої собсвенно прийоми вивчення.

4. Вміти вирішувати проблеми

5. Самостійно займатися своїм навчанням.

Шукати:?

1. Запитувати різні бази даних.

2. Опитувати оточення.

3. Консультуватися у експертів.

4. Отримувати інформацію.

5. Вміти працювати з документами та класифікувати їх.

Думати:?

1. Організовувати взаємозв'язок минулих і справжніх подій.

2. Критично ставитися до того чи іншого аспекту суспільства.

3. Вміти протистояти невпевненості та складності.

4. Займати позиції в дискусії і відстоювати свою власну думку.

5. Видить важливість політичного та економічного оточення.

6. Оцінювати соціальні навички.

7. Вміти оцінювати твори мистецтва і літератури.

Співпрацювати:?

1. Вміти співпрацювати і працювати в групі.

2. Приймати рішення.

3. Вміти домовлятися.

4. Вміти розробляти і виконувати контракти.

Прийматися за справу:?

1. Включатися в проект.

2. Нести відповідальність.

3. Входити в групу або колектив і вносити свій вклад.

4. Доводити солідарність.

5. Вміти організовувати свою роботу.

6. Вміти користуватися вичеслітельні і моделюючими приладами.

Адаптуватися:?

1. Вміти використовувати нові технологічні інформації і комунікації.

2. Доводити гнучкість перед обличчям швидких змін.

3. показувати стійкість перед труднощами.

4. Вміти знаходити нові рішення.

4. Понаття метод соц..Роботи

Важливе місце в організації та проведенні соціальної роботи належить цілісній системі її методів і форм, що являють собою специфічний інструментарій науково-практичних знань.

Грецьке слово «метод» означає шлях, спосіб пізнавальної, практичної діяльності людей. Метод розглядають як сукупність підходів, прийомів, операцій практичного чи теоретичного засвоєння дійсності. Нині під методом розуміють найкоротший шлях досягнення оптимальних результатів, що відповідають поставленим цілям.

Метод у соціальній роботі виконує подвійну роль, оскільки, з одного боку він виступає як спосіб, шлях пізнання і застосування знань, що вироблені в науках про життєдіяльність людини і в соціальній практиці, а з іншого боку, як конкретна дія, що сприяє якісній зміні об'єкта (суб'єкта).

Ґрунтуючись на цих підходах, під методом соціальної роботи ми розуміємо спосіб організації соціальної роботи, що приводить до досягнення оптимального результату і забезпечує позитивні зрушення в розвитку об'єкта (суб'єкта) соціальної діяльності. По відношенню до соціальної роботи можна говорити про дві групи методів: методи соціальної роботи як набуття наукового знання і як практичної діяльності.

Торкаючись питання класифікації методів соціальної роботи, варто зазначити, що цей компонент організації соціальної роботи в спеціальній літературі знаходиться лише в стадії становлення. Але помітною є тенденція розгляду класифікацій методів соціальної роботи через призму міри спільності, що обумовлена інтегративним характером теорії та практики соціальної роботи.