5.4. Музична культура.

В розвитку музичної культури відбулися великі зрушення під впливом українських драматичних професійних труп, які пропагували українські народні мелодії, здобутки професійної музики, самотужки ставили оперні спектаклі.

Марко Лукич Кропивницький:

- видатний театральний діяч, набув широкої популярності також як співак і композитор.

- велику популярність здобули його пісня "Соловейко" та дует "Де ти бродиш, моя доле".

Микола Лисенко:

- вів концертно-виконавську діяльність, створював хорові колективи, що гастролювали в Україні.

5.4.1. Формування композиторської школи.

- стало надбанням українського мистецтва;

С.С. Гулак-Артемовський (1813-1873):

- створив першу українську оперу "Запорожець за Дунаєм";

Цей твір став міцним підґрунтям національного оперного мистецтва. Довге сценічне життя йому забезпечили демократичний характер сюжету, мелодійність музики, що увібрала барви українського пісенного мелосу, колоритність образів, соковитий народний гумор.

- автор пісень "Стоїть явір над водою" і "Спать мені не хочеться".

П.Л. Ніщинський (1832-1896):

- автор музичної картини з народного життя "Вечорниці";

Твір став перлиною української класики. Його центральна частина - знаменитий чоловічий хор "Закувала та сива зозуля", в якому відображені страждання козаків у турецькій неволі, їхнє непереборне прагнення до визволення.

- автор низки обробок народних пісень: "Про козака Софрона", "Про Байду", романси "Порада", "У діброві чорна галка".

М.М. Аркас (1853-1909):

- автор опери "Катерина" на текст однойменної поеми Т.Г. Шевченка.

Твір відзначається хвилюючим сюжетом, мелодійним багатством і співучістю.

П.П. Сокальський (1832-1887):

- головне у творчому доробку - опери "Мазепа" (за поемою О.С. Пушкіна "Полтава"), "Майська ніч", "Облога Дубна" (обидві за М.В. Гоголем), фантазії "Українські вечори", "На берегах Дунаю" та інші фортепіанні твори, а також романси і хори;

- автор теоретичної праці "Русская народная песня, великорусская и малорусская в ее строении мелодическом и ритмическом...".

Книга висловлює думку про зв'язок національних особливостей мелодики народної пісні з мовою даної національності.

М.М. Калачевський (1851-1910):

- автор відомої "Української симфонії", в основу якої ліг народнопісенний матеріал ("Віють вітри", "Дівка в сінях стояла", "Побратався сокіл с сизокрилим орлом", "Ой джиґуне, джиґуне").

Переважаючий настрій симфонії - світла лірика, лагідний гумор.

5.4.2. Творчість Миколи Лисенка (1841-1912):

- великий український композитор, блискучий піаніст-віртуоз, талановитий хоровий диригент, педагог, музикознавець і активний громадський діяч демократичного напряму;

- основоположник української класичної музики;

Починаючи з 70-х років:

- обробив та опублікував понад 600 зразків українського музичного фольклору;

- створив великий цикл "Музика до "Кобзаря" Т.Г. Шевченка", який включає понад 80 творів різних жанрів і форм;

- дуети і хори, написані на тексти І.Я. Франка ("Безмежноє поле"), Є.П. Гребінки ("Човен", "Ні, мамо, не можна..."), С.В. Руданського ("Ти не моя"), Г. Гейне ("Коли розлучаються двоє");

- автор монументальної народної музичної драми "Тарас Бульба";

- автор опер "Різдвяна ніч", "Утоплена" (на сюжети повістей М.В. Гоголя);

- автор музики до п'єси І.П. Котляревського "Наталка Полтавка", оперети "Чорноморці";

- автор дитячих опер "Коза-дереза", "Пан Коцький", "Зима і Весна".