- •Тема 6. Розвиток української культури під владою Російської імперії.
- •1. Формування української національної самосвідомості.
- •1.1. Суспільно-політичні виникнення й поширення української національної самосвідомості.
- •1.2. Культурно-освітні фактори виникнення й поширення української національної самосвідомості.
- •1.2.1. Творчість і.П. Котляревського (1769-1838 рр.).
- •1.2.2. Роль в.Капніста в історії українського відродження.
- •1.2.3. Українська тематика в російській літературі х1х ст.
- •1.2.4. Роль м. Маркевича в історії українського відродження.
- •1.2.5. Вітчизняна війна 1812 р. Як фактор піднесення національної самосвідомості в Україні.
- •1.2.6. Роль м. Костомарова у поширенні української культури.
- •1.2.7. Роль т.Г. Шевченка у поширенні української культури.
- •1.2.8. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
- •2. Роль творчості т. Г. Шевченка у становленні української культури.
- •3. Українська суспільна думка: розвиток науки і філософії.
- •3.1. Розвиток науки в другій половині х1х ст.
- •3.1.1. Роль м.П. Драгоманова у розвитку демократичної думки в Україні.
- •3.1.2. Розвиток історичної науки.
- •3.1.3. Розвиток філологічних наук.
- •3.1.4. Розвиток юридичних наук:
- •3.1.5. Філософська думка в Україні 60-70-х рр. Х1х ст.
- •4. Література х1х століття.
- •4.1. Жанрово-стильовими пошуки в українській прозі х1х ст.
- •4.1.1. Соціальна проблематика.
- •4.1.2. Продовження традицій романтизму:
- •4.2.1.1. Соціально-філософська тенденція.
- •4.2.1.2. Тематична розмаїтість реалістичної прози 70-90-х рр. Х1х ст.
- •4.2.1.3. Романтична традиція в 70-90-ті рр. Х1х ст.
- •4.2.1.4. Розвиток гумористичного та сатиричного стилів.
- •4.2.2. Розвиток української поезії в другій половині XIX ст.
- •4.2.2.1. Багатство тем і мотивів в українській поезії 70-90-х рр.
- •4.2.2.2. Творчість Івана Франка.
- •5. Образотворче мистецтво, музика, театр.
- •5.1. Образотворче мистецтво.
- •5.1.1. Побутовий жанр.
- •5.1.2. Пейзажний жанр.
- •5.1.4. Західноукраїнська реалістична школа.
- •5.2. Українська скульптура х1х ст.
- •5.2.1. Малі форми і скульптурний портрет:
- •5.3. Розвиток архітектури.
- •5.4. Музична культура.
- •5.4.1. Формування композиторської школи.
- •5.4.2. Творчість Миколи Лисенка (1841-1912):
- •5.4.3. Розвиток музики на західноукраїнських землях.
- •5.5. Українська драматургія і театральне мистецтво.
- •5.5.1. Драматургічна спадщина м.Л. Кропивницького (1840-1910).
- •5.5.2. Драматургічна спадщина м.П. Старицького (1840-1904).
- •5.5.3. І. К. Карпенко-Карий в українській драматургії.
- •Риси, що свідчать про новаторський характер української драматургії другої половини XIX ст.
- •5.5.4. Соціальні умови створення українського театру:
- •5.5.5. Створення професійного театру в Україні.
- •5.5.6. Заснування львівського професійного театру "Руська бесіда".
4.2.2. Розвиток української поезії в другій половині XIX ст.
- поезія цього часу перебувала під впливом творчості Т.Г.Шевченка;
З цього приводу І. Франко писав: «Зі смертю Кобзаря закінчився цілий один період нашої літератури, вичерпалася ціла окрема манера поетичної творчості».
50-60-ті рр. XIX ст. - висунули ряд послідовників і продовжувачів Шевченка;
Гуманістичні мотиви звучать в байках Леоніда Глібова і співомовках Степана Руданського, викривальний пафос проймає лірику Юрія Федьковича, М. Шашкевича. Патріотичні ідеї висловлював у своїх поезіях Пантелеймон Куліш.
Леонід Глібов:
- його творчість трансформує давній байкарський жанр, насичує глибокою ліричністю, подає зразки різноскладової строфічної байки.
Є автором понад сотні творів цього жанру, яким притаманний яскраво виражений український колорит. Критично звучать навіть назви байок періоду реформи ("Вовк та зозуля", "Квіти", "Хмара", "Ведмідь-пасічник").
- основні теми: викриття влади грошей ("Торбина", "Скоробагатько"), марнотратство та невміння господарювати ("Мірошник"), морально-етичні проблеми ("Цуцик", "Лев та Миша", "Коник-стрибунець").
Степан Руданський:
- типові вірші-медитації, вірші-заклики громадського спрямування;
- новим в українській літературі був і жанр його співомовок.
Талановито опрацьовуючи фольклорні джерела, використовуючи бурлеск, створюючи гострі комедійні ситуації, автор розкривав народне ставлення до панства, попівства, чиновників.
Пантелеймон Куліш:
- активно виступив як поет вже по смерті Т. Шевченка;
- перша збірка "Досвітки" (1862);
Домінують романтичні теми та настрої. До збірки увійшли історичні вірші та поеми - "Кумейки", "Дунайська дума".
- друга збірка, "Хуторна поезія" (1882);
Основні ідеї: національне просвітянство, заперечення революційного шляху визволення народу.
- поеми "Маруся Богуславка", "Сковорода", "Куліш у пеклі".
Юрій Федькович:
Його талант І. Франко визначив як "переважно ліричний".
- розпочав писати німецькою мовою, але справжній хист розкрив лише в творах, написаних українською мовою;
Побут гуцулів у його віршах змінюється картинами природи, переходить в мотиви кохання ("При відході", "Думки", "До неї").
- особливе місце в творчості поета посідає антимілітарна тема.
Твори "В арешті", "Трупарня", "Дезертир" зображають нестерпні муки жовніра, відірваного від сім'ї, муштру, каліцтво і смерть людини.
4.2.2.1. Багатство тем і мотивів в українській поезії 70-90-х рр.
Основні напрямки та теми:
- громадянська поезія;
- філософська лірика;
- психологічно-рефлексійна лірика;
- пейзажна та інтимна лірика.
- передові поети звернулися до зображення життя селянина, робітника, інтелігента.
Глибокий ліризм і громадянська пристрасність відзначають поетичні твори П. Грабовського, Б. Грінченка, І. Манжури, в них знайшли відображення людські страждання й найтонші ліричні почуття.
Михайло Старицький:
- у творах "Темрява", "Швачка", "До Шевченка" засобом контрасту протиставляє поневіряння бідних розкошам багатих;
- тема поета і його місця в суспільстві розробляється у віршах "Поету", "В грудях вогонь, холодне повівання", "На спомин Котляревського";
- автор урізноманітнює лексичні засоби поезії, збагачує поетичний словник.
