1. Склад судового процесу і суду

Учасники господарського процесу становлять самостійний інститут господарського процесуального права. Учасники господарського процесу — суб'єкти, дії яких можуть сприяти правильному і швидкому розгляду спору, захисту прав і охоронюваних законом інтересів суб'єктів господарювання. За змістом господарського процесуального законодавства особами, які беруть участь у справі, вважають тих учасників процесу, що безпосередньо зацікавлені в результаті справи, беруть участь у процесі від свого імені, здатні впливати на його перебіг, оскільки наділені певним комплексом прав, які дають їм таку можливість. Правовий стан кожного учасника процесу визначається тими фу­нкціями, які вони виконують у ході розгляду і вирішення спору, і метою, яку вони переслідують.

Згідно зі ст. 18 ГПК до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених ГПК. Отже, законода­вець не вводить до переліку учасників господарського процесу суддю господарського суду, визначаючи тим самим його особли­ве становище.

Залежно від правового стану всіх учасників господарського су­дочинства можна поділити на кілька груп. Перша група — госпо­дарські суди (судді), які безпосередньо вирішують конкретну спра­ву. До другої групи належать учасники господарського процесу, яких закон визначає особами, що беруть участь у справі. Такими є: сторони (позивач і відповідач), треті особі, які заявляють самостій­ні вимоги на предмет спору, треті особи, які не заявляють само­стійних вимог на предмет спору, прокурор, державні та інші орга­ни, які виступають на захист чужих інтересів через покладені на них законом функції. Третю групу становлять особи, які сприяють здійсненню правосуддя, нормальному ходу вирішення. Вони не є учасниками господарського спору, закон визначає їх як інших осіб, які беруть участь у справі. Це посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, ко­ли їх викликали для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи, судові експерти, перекладачі, представники та ін.

Норми господарського процесуального права достатньо чітко ви­значають правові гарантії та правовий стан кожного з учасників гос­подарського процесу, їхні процесуальні права й обов'язки. Правосуд­дя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом (ст. 4-2 ГПК).

Склад учасників зумовлений завданням господарського судо­чинства. Кожний з учасників господарського процесу наділений законом певними правами і обов'язками згідно з метою їх участі у процесі. Серед усіх учасників господарського процесу виокрем­люються особи, без яких неможливим є процес по конкретному спору. Обов'язкові учасники процесу — господарський суд (суд­дя) — основний, головний і обов'язковий учасник господарсько­го процесу, який здійснює судову владу (на нього законом по­кладено завдання розгляду і вирішення спорів) і сторони — по­зивач і відповідач. Участь у процесі інших осіб не є обов'язко­вим, склад їх залежить від обставин кожної справи.

Загальною підставою участі в господарському процесі для всіх осіб, які беруть участь у справі, виступає наявність процесу­альної правосуб'єктності. Господарська процесуальна правосуб'єктність виникає з моменту державної реєстрації організації як юридичних осіб, громадян — як суб'єкта підприємницької ді­яльності без створення юридичної особи, для державних і інших органів з моменту їх створення і наділення відповідною компете­нцією. Неюридичні особи і громадяни, які не мають статусу суб'єкта підприємницької діяльності, набувають господарської процесуальної правосуб'єктності лише у випадках, прямо перед­бачених законом. Господарська процесуальна правосуб'єктність— це здатність безпосередньо чинити процесуальні дії, здійснювати свої процесуальні права й обов'язки. Громадяни ре­алізують господарську процесуальну правосуб'єктність само­стійно або через своїх представників, а організації, державні та інші органи — через свої колегіальні чи одноособові органи або належним чином уповноважених представників.