3. Суддя господар­ського суду.

Господарський суд виступає як головний і обов'язків суб'єкт господарського процесуального правовідношення, права і обо­в'язки якого не суперечать правам і обов'язкам інших учасників процесу. На ньому лежить обов'язок максимальної реалізації прав і обов'язків інших учасників господарського судочинства. Суддя — посадова особа господарського суду в господарсько­му процесі виступає як носій судової влади та користується всіма необхідними правами з виявлення дійсних обставин справи, встановленню прав і обов'язків сторін, які випливають зі спірно­го правовідношення.

Процесуальний статус судді господарського суду закріплено чинним законодавством і характеризується його керівною роллю в процесі та широким колом повноважень, спрямованих на за­хист охоронюваних законом прав і інтересів суб'єктів господар­ської діяльності. Чинне законодавство надає суддям господарсь­кого суду не лише повноваження, які необхідні для здійснення правосуддя, а й забезпечує гарантії цієї діяльності. Судді незале­жні, незмінні, у своїй діяльності користуються лише законами та іншими нормативно-правовими актами, не відповідні перед ін­шими гілками державної влади. Вимоги судді господарського су­ду обов'язкові для всіх підприємств, організацій і посадових осіб. Суддя здійснює важливі повноваження на всіх стадіях процесу. Суддя місцевого господарського суду розглядає справу і вирішує спір одноособово, залежно від категорії і складності справи її може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів. Пере­гляд в апеляційному та у касаційному порядку здійснюється ко­легією суддів відповідних судів. Права судді, якими він наділе­ний для здійснення своїх повноважень, не закріплені в одній конкретній статті, а сформульовані у низці певних статей, у пер­шу чергу в Конституції України, Законі України «Про судоустрій України» і Господарському процесуальному кодексі України.

Суддя одноособово вирішує питання про прийняття позовної заяви (ст. 61 ГПК) та має право відмовити у її прийнятті (ст. 62 ГПК) або повернути її (ст. 63 ГПК). Для правильного і своєчасно го вирішення спору суддя на підготовчій стадії має право вико­нувати широке коло повноважень, невичерпний перелік яких міс­тить ст. 65 ГПК. При наявності певних умов залучити до участі у справі іншого, належного відповідача (ст. 24 ГПК), витребувати документи і матеріали, необхідні для вирішення спору (ст. 38 ГПК), призначити судову експертизу (ст. 41 ГПК), вжити заходів до забезпечення позову (ст. 66 ГПК), прийняти рішення з госпо­дарського спору (ст. 82 ГПК), здійснювати інші, передбачені Го­сподарським процесуальним кодексом України дії.

Важливого значення в забезпеченні об'єктивності та неупере­дженості судді при розгляді справи набуває ст. 20 ГПК, яка вста­новлює підстави і регламентує процедуру відводу або самовідво­ду судді. Суддя не може брати участі в розгляді справи, якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, або встано­влено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередже­ності. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі у новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухва­ли, прийнятої за його участі. За наявності таких підстав суддя повинен заявити самовідвід.

Відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь у судовому процесі. Відвід повинен бути мотивованим, заявлятися у письмовій формі до початку вирішення спору. Після цього заявити відвід можна, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті. За­доволення заяви про відвід судді або її відхилення здійснюється головою господарського суду або його заступником. Питання відводу заступника голови вирішує голова господарського суду. Якщо голова господарського суду прийняв справу до свого про­вадження, питання про його відвід вирішується президією Вищо­го господарського суду України. Про відвід судді, голови госпо­дарського суду, його заступника виноситься ухвала в триденний строк з дня надходження заяви про відвід.

Посилання представника на те, що підставою відводу судді є незадоволення суддею позовних вимог заявника з іншої справи або, що інший суддя вже вирішує аналогічну справу і ознайомле­ний з обставинами справи, яка розглядається, тому він скоріше розгляне спір по суті і винесе справедливе рішення, не можуть викликати сумнів у неупередженості судді. Законодавство перед­бачає вичерпний перелік підстав для відводу або самовідводу суд­ді господарського суду. Він не підлягає розширеному тлумаченню.