Тема 10. Порушення провадження у справі в господарському суді

1. Порядок подання позову і наслідки його порушен­ня.

2. Позовна заява: форма і зміст.

3. Прийняття по­зовної заяви і підстави до відмови в її прийнятті.

4. Відзив на позовну заяву.

1. Порядок подання позову і наслідки його порушення

Позов у господарському процесі є важливим процесуальним засобом захисту порушеного або оспорюваного права учасників господарського процесу. Для того щоб він вико­нував цю важливу роль, необхідно під час подання позову до го­сподарського суду суворо дотримуватися певного процесуаль­ного порядку.

Справи позовного провадження у господарському суді пору­шуються шляхом подання позовної заяви. Подання позову — важлива процесуальна дія. Право на звернення з позовом до гос­подарського суду — встановлена законом можливість для кожної заінтересованої особи звернутися до господарського суду за за­хистом своїх порушених або оспорюваних прав і законних інте­ресів у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Подати позов — означає звернутися до господарського суду з заявою, яка повинна містити прохання до суду про розгляд спору про право. Разом з цим для порушення справи недостатньо пода­ти до суду заяву. Позовна заява (форма, зміст, додатки, інше) має відповідати вимогам, передбаченим законодавством. Отримавши її, суддя повинен вирішити питання і винести ухвалу про прийн­яття заяви до провадження суду, коли дотримані усі вимоги, пе­редбачені законодавством.

Крім передумов права подання позову (у разі відсутності яких господарський суд відмовляє у прийнятті позовної заяви згідно з ст. 62 ГПК), існують ще певні умови, наявність яких є обов'яз­ковою та, встановивши їх, суддя бере позовну заяву до прова­дження суду.

Отже, за наявності права у заінтересованої особи суддя, на за­конних підставах, повинен перевірити чи мали місце певні умо­ви, дотримання яких свідчить про наявність у позивача права на подання позову і дає можливість звертатися до господарського суду із заявою — подати позов.

Існують умови, коли суддя не бере до розгляду позовну заяву і повертає її без розгляду. Ці умови свідчать не про відсутність у позивача права на позов (право на подання позову), а лише про те, що позовна заява не може бути взята до розгляду суду по суті доти, доки не будуть усунені підстави, які зумовили повернення заяви.

Згідно з ст. 63 ГПК суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, якщо:

• позовну заяву підписано особою, яка не має права її підпи­сувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

• у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес;

• у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується по­зовна вимога, доказів, що підтверджують викладені у заяві обстави­ни, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми;

• не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі;

• порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво ускладнить вирішення спору;

• не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

• до винесення ухвали про порушення провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору;

• не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя повертає позовну заяву не пізніше п'яти днів з дня її надходження, про що виносить ухвалу, яку може бути оскарже­но. У будь-якому разі потрібне усунення підстав, які стали при­водом для повернення позовної заяви. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господар­ського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Таким чином, правові наслідки відсутності права на подання позову і відсутність умов його здійснення (реалізації) є такими:

• у першому випадку у разі відсутності права на подання по­зову, тобто при відсутності передумов права на подання позову, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви і повторне подання тотожного позову не може бути;

• у разі відсутності умов здійснення права на подання позову позовна заява повертається позивачеві, що не перешкоджає по­вторному зверненню до господарського суду з тотожним позовом у загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Подання позову в строки, які встановлені для захисту пору­шеного або оспорюваного права, у першу чергу пов'язано з до­триманням позовної давності (гл. 19 Цивільного кодексу Украї­ни). Позовна давність має не тільки матеріально-правове, а й процесуально-правове значення.

Заява про захист цивільного права або інтересу має бути при­йнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної да­вності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є під­ставою для відмови у позові (ч. 2—4 ст. 267 Цивільного кодексу України). Таким чином, мова йде про відмову в задоволенні ма­теріально-правової вимоги по суті вимоги позивача до відповіда­ча, якщо не буде відновлено пропущеного строку позовної дав­ності, передбаченого законодавством.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 Цивільно­го кодексу України). Відновлення строку давності буде означати не що інше, як можливість використання захисту в господарсь­кому процесі, щоб одержати захист порушеного або оспорювано­го права. У цьому є не тільки матеріально-правове, а й проце­суально правове значення позовної давності.

Отже, для порушення провадження справи у господарському суді наявності одного приводу для порушення справи не є доста­тнім. Позовна заява подається до господарського суду з дотри­манням певних правил. Правила подання позовної заяви включає положення про його форму і зміст (ст. 54 ГПК), направлення ко­пій позовної заяви і доданих до неї документів іншим особам (ст. 56 ГПК). Правила, які віднесені до форми і змісту, закріплені у ст. 54 ГПК. Норми цієї статті вказують:

• в якій формі подається позовна заява до господарського суду;

• хто має право підпису позовної заяви;

• які відомості і як повинні бути вказані у позовній заяві. Для прийняття справи до провадження господарського суду необхідно перевірити відповідність позовної заяви за її формою і змістом вимогам законодавства, а також встановити чи є в наяв­ності документи, які вимагає закон. Тому перевірка реквізитів позовної заяви і доданих до неї документів повинна відбуватися перед порушенням справи і прийняттям позовної заяви до прова­дження господарського суду.

Дотримання належної форми позовної заяви і відповідність його змісту вимогам закону мають суттєве значення для підго­товки судової справи до розгляду, а також для наступного пра­вильного та швидкого розгляду його засіданні господарського суду.

Позовна заява подається обов'язково у письмовій формі та підписується повноважною посадовою особою позивача або йо­го представником, прокурором чи його заступником, громадя­нином — суб'єктом підприємницької діяльності або його пред­ставником. Якщо позов підписано представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Закон потребує суворої відповідності позовної заяви вимогам, що вказані у ст. 54 ГПК, відповідно до якої позовна заява пови­нна містити:

• найменування господарського суду, до якого подається заява;

• найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін, їх місцезнахо­дження (для юридичних осіб), або місце проживання (для фізи­чних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяль­ності за їх наявності (для юридичних осіб), або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб — платників податків);

• документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності;

зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці (ціна позову повинна бути визначена згідно з правилами, визначеними у ст. 55 ГПК), суми договору (у спорах, що вини­кають під час укладання, зміни та розірвання господарських договорів);

• зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відпо­відачів, — зміст позовних вимог щодо кожного з них;

• виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; за­значення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований роз­рахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;

• відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;

• відомості про вжиття запобіжних заходів відповідно до ГПК;

• перелік документів та інших доказів, що додаються до за­яви.

Указані реквізити позовної заяви обов'язкові. Разом з цим у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору. Закон окремо по­требує, щоб позивач, прокурор чи його заступник під час подан­ня позову надіслали сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає (ст. 56 ГПК). Такий самий обов'язок покладається на позивача у разі залучення господарським судом до участі у справі іншого відповідача, замі­ни господарським судом неналежного відповідача.

До позовної заяви додаються документи (ст. 57 ГПК), які під­тверджують:

— вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору у випадках, передбачених законодавством, з кожним з відповідачів (у спорах, що виникають під час укладання, зміни та розірвання договорів, відповідно договір, проект договору, лист, який містить вимогу про укладання, зміну чи розірвання договору, протокол розбіжностей і документи, що підтверджу­ють дату його одержання, відомості про пропозиції однієї сто­рони і розгляд їх у встановленому порядку, відповідь другої сторони, якщо її одержано, та інші документи; у спорах, що ви­никають у ході виконання договорів, та з інших підстав, — ко­пія претензії, докази її надсилання відповідачу, копія відповіді на претензію, якщо відповідь одержано), — ця вимога наявна в чинному Господарському процесуальному кодексі України, але на практиці вже не діє;

• відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

• сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі;

• сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення су­дового процесу;

• обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

До заяви про визнання акта недійсним додається також копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього. До позовної за­яви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Суддя господарського суду одноособово вирішує питання про прийняття позовної заяви. Він повинен прийняти до провадження господарського суду позовну заяву, подану з дотриманням вимог, передбачених законом.

Суддя може взяти позовну заяву тільки за наявності певних підстав. Стаття 62 ГПК містить перелік підстав до відмови в прийнятті позовної заяви. Він є вичерпним і не підлягає розши­реному тлумаченню. Суддя відмовляє у прийнятті позовної за­яви, якщо:

• заява не підлягає розгляду в господарських судах України;

• у провадженні господарського суду або іншого органу, який у межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав або є рішення цих органів з такого спору;

• позов подано до підприємства, організації, які ліквідовано.

Наявність вказаних підстав свідчить про відсутність у позива­ча права на подання позову. Отже, незважаючи на подання позо­вної заяви господарський процес не може бути порушено і суддя господарського суду відмовляє у прийнятті позовної заяви за від­сутністю у позивача права на подання позову.

Про відмову у прийнятті позовної заяви виноситься ухвала, яка надсилається сторонам, прокурору (його заступнику), якщо вони є заявниками, не пізніше п'яти днів з дня надходження за­яви. До ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, що над­силається заявникові, додаються позовні матеріали. Ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду.

Відмова в прийнятті позовної заяви виключає можливість по­вторного звернення до господарського суду по даному спору.

Встановивши, що позовна заява може бути взята до прова­дження господарського суду, суддя порушує справу. Взявши по­зовну заяву, суддя господарського суду не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призна­чення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки спра­ви до розгляду в засіданні (ст. 64 ГПК).

Ця ухвала надсилається також іншим підприємствам, устано­вам, організаціям, державним та іншим органам у випадках, коли від них витребуються документи, відомості та висновки, або їх посадові особи викликаються до господарського суду.

Закон дає можливість особі, яка є відповідачем, надіслати від­зив на позовну заяву з додатком документів, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач має право після одержання ухвали про порушення справи (ст. 59 ГПК) надіслати:

• господарському суду — відзив на позовну заяву і всі доку­менти, що підтверджують заперечення проти позову;

• позивачу, іншим відповідачам, а також прокурору, який бере участь у судовому процесі, — копію відзиву.

Відзив повинен містити:

• найменування позивача і номер справи;

• мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство, а також докази, що обґрунтову­ють відхилення позовної вимоги;

• перелік документів та інших доказів, що додаються до від­зиву (у тому числі про надіслання копій відзиву і доданих до ньо­го документів позивачеві, іншим відповідачам, прокурору).

Відзив підписується повноважною особою відповідача або йо­го представником. В останньому випадку до відзиву додається довіреність чи інший документ, який підтверджує повноваження представника відповідача. У разі неподання відзиву на позовну заяву справу може бути розглянуто за матеріалами, які є у справі (ст. 75 ГПК).

Винесенням суддею ухвали про порушення справи в госпо­дарському суді закінчується перша стадія господарського проце­су, після чого процес вступає у стадію підготовки справи до су­дового розгляду.

Контрольні запитання для самоперевірки

1. Назвіть можливі дії судді господарського суду на стадії порушення провадження.

2. Які строки встановлено законодавством на пору­шення провадження у справі господарським судом.

3. У чому полягають правові наслідки відмови у прийн­ятті і поверненні позовної заяви?

4. Який вплив позовної давності на порушення госпо­дарського провадження?

5. У чому виражаються наслідки неподання відзиву для розгляду справи по суті і для відповідача?